Ухвала суду № 95834551, 17.03.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

справа № 216/137/21

номер провадження № 2/216/1465/21

УХВАЛА

17 березня 2021 року м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сидорак В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору,-

В С Т А Н О В И В :

12 січня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , про стягнення компенсації для поновлення розміру основного боргу на суму інфляційних витрат.

Ухвалою від 13 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення компенсації для поновлення розміру основного боргу на суму інфляційних витрат було залишено без розгляду, оскільки позивачем сплачений судовий збір не в повному обсязі.

08 лютого 2021 року ОСОБА_1 надав суду заяву про усунення недоліків, в якій просить зменшити розмір судового збору.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, вважаю, що заява про зменшення розміру судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч.4 ст.175 ЦПК України). До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст.177 ЦПК України). Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10 передбачено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі"(Kreuzv.Poland)), сплата судових витрат неповинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В заяві про зменшення розміру судового збору зазначено, що позивач не має можливості доплатити судовий збір, оскільки доходів він не має, в тому числі:

- жодних вкладів в банках або в інших фінансових установах він не має;

- згідно копій постанов державного виконавця Металургійного відділу ДВС про арешт рахунків, на банківські рахунки позивача накладений арешт;

- жодних компенсацій, дотацій, субвенцій та будь яких виплат він не отримує, а якби отримував і за рахунок цих компенсацій він міг сплатити судовий збір, на них ДВС було б звернуто стягнення;

- згідно електронного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 не має нерухомого майна;

- згідно довідок від 23 червня 2020 року та 21 липня 2020 року Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, що за ОСОБА_1 тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів не зареєстровано;

- згідно довідки Регіонального сервісного центру № 1243 від 16 червня 2020 року за ОСОБА_1 не зареєстровані транспортні засоби;

- згідно довідок Державної служби України морського та річкового транспорту (морська адміністрація) ОСОБА_1 не є судовласником;

- згідно довідки державного виконавця з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з середини 2017 року щомісячно було стягнуто 218,50 грн., а станом на 21 вересня 2020 року - 378,00 грн.

В зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

За таких обставин суддя вважає можливим відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки останній є фізично здоровою особою, працездатним, а тому може себе матеріально забезпечувати, та відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 260 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору.

На підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», позивачу ОСОБА_1 відстрочити сплату судового збору на певний строк за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення компенсації для поновлення розміру основного боргу на суму інфляційних витрат, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у цій справі.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Сидорак