Ухвала суду № 95834177, 26.03.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8756/15-к

(1-кп/199/2/21)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2021 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючий суддя - Воробйов В.Л.

секретар - Романькова О.А.

прокурор - Коміссаров А.С.

захисник - Панченко Г.В.

обвинувачена - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі кримінальне провадження № 42015040000000600 за обвинуваченням

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, з вищою освітою, не заміжньої, фізичної особи - підприємця, експерта з інвентаризації нерухомого майна, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, відповідно до зміненого в порідку ст.338 КПК України обвинувального акту від 24.03.2021 року,

В с т а н о в и в:

1.Встановлені судом першої інстанції обставини.

12.12.2013 Головою Атестаційної архітектурно-будівельної комісії Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України ОСОБА_1 видано сертифікат серії НОМЕР_2 категорії «інженер з інвентаризації нерухомого майна».

Відповідно сертифікату, ОСОБА_1 дозволено проведення робіт, з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна.

До 15.01.2015 інженер з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_1 , на території Дніпропетровської області здійснювала діяльність з проведення робіт з питань розроблення, оформлення та отримання технічної документації пов`язаної з будівництвом разом із Приватним Підприємством «C-Тройка» (ЄДРІІОУ 31905995).

19.01.2015 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєструвалася як фізична особа-підприємець та виконувала на території Дніпропетровської області роботи з питань розроблення, оформлення та отримання технічної документації пов`язаної з будівництвом, в тому числі і документів щодо розроблення технічного паспорту на переобладнане приміщення квартир.

В вересні 2015 року ОСОБА_1 будучи фізичною особою - підприємцем вчинила злочин пов`язаний з корупцією за наступних обставин.

В листопаді 2014 року, ОСОБА_2 виконав переобладнання квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , право власності якої належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він перебував в громадянському шлюбі.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №731 від 06.04.2009 «Департамент житлового господарства Дніпропетровської міської ради уповноважено видавати розпорядження про узаконення перепланування з переобладнанням конструктивних елементів в окремих квартирах багатоквартирних будинків житлового фонду усіх форм власності, за наявності проектно-технічної документації, технічного висновку спеціалізованої організації щодо можливості експлуатації переобладнаної квартири».

В грудні 2014 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_2 звернувся до ПП «С-Тройка» (ЄДРПОУ 31905995), з метою розроблення технічного паспорту на переобладнане приміщення квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

17.12.2014 за підписом директора ПП «C-Тройка» (ЄДРПОУ 31905995) ОСОБА_4 , а також інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 видано технічний паспорт на переобладнане приміщення квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

В липні 2015 року, приблизно 17 липня, інженер з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні офісу АДРЕСА_3 маючи злочинний умисел заправлений на зловживання впливом, тобто отримання неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на прийняття рішення особою уповноваженої на виконання функцій держави, діючи умисно, з корисливих мотивів, під час обговорення з ОСОБА_2 питання отримання погодження, а саме документів з узаконення виконаного переобладнання квартири, повідомила останньому, що розпорядження про узаконення переобладнання конструктивних елементів квартири отримати майже неможливо, оскільки посадові особи Дніпропетровської міської ради навіть не беруться вирішувати дані питання без одержання неправомірної вигоди, про те, вона багато років працює у вказаній сфері, має багато знайомих серед посадових осіб Дніпропетровської міської ради, які мають відношення до вирішення вказаних питань і в разі надання ним грошових коштів в сумі 3 500 доларів США, вона має змогу вплинути на рішення невстановленої досудовим розслідуванням посадової особи дніпропетровської міської ради, уповноваженої на виконання функцій держави, отримання розпорядження Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради «Про узаконення переобладнання конструктивних елементів в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 ».

ОСОБА_1 зазначила, що вказане розпорядження останній отримає тільки в разі надання грошових коштів в сумі 3500 доларів США, за які і здійснювався би нею вплив на невстановлену досудовим розслідуванням посадову особу Дніпропетровської міської ради з вирішення вказаного питання.

27.08.2015 протягом дня, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на зловживання впливом, перебуваючи в приміщенні офісу АДРЕСА_3, під час бесіди з ОСОБА_2 з приводу документів необхідних для отримання погодження (узаконення) виконаного переобладнання квартири, підтвердила свої вимоги щодо необхідності надання їй неправомірної вигоди, а саме грошових коштів в сумі 3500 доларів США за здійснення нею впливу на невстановлену досудовим розслідуванням посадову особу Дніпропетровської міської ради, буде вирішено питання про узаконення переобладнання конструктивних елементів в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

Надалі, 11.09.2015 близько 12:00 год. ОСОБА_1 реалізуючи свій динний умисел направлений на зловживання впливом, перебуваючи в приміщенні офісу АДРЕСА_3. діючи умисно, переслідуючи ціль незаконного збагачення, отримала від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3 500 доларів США у вигляді неправомірної вигоди, за здійснення нею впливу на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави щодо видачі розпорядження про узаконення перепланування з переобладнанням конструктивних елементів в окремих квартирах багатоквартирних будинків житлового фонду усіх форм власності, за наявності проектно-технічної документації, технічного висновку спеціалізованої організації щодо можливості експлуатації переобладнаної квартири, а саме квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_1 одержала для себе неправомірну вигоду, в розмірі 3500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу встановленого Національним банком України станом на 19.09.2015 становить 76 055 грн.

2.Кваліфікація кримінального правопорушення, яке вчинила ОСОБА_1 .

Своїми умисними злочинними діями, які виразилися в одержанні неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 369-2 КК України - зловживання впливом, тобто одержання неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

3.Вимоги клопотання та обґрунтування стороною захисту.

26.03.2021 року під час судового засідання обвинувачена ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить суд звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, яке підтримала захисник Панченко Г.В.

4.Позиції інших учасників судового провадження.

Прокурор Коміссаров А,С. не заперечував проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 з підстав закінчення строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності та її звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

5.Мотиви Суду.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши доводи заявленого клопотання та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи та враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

У разі, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За правилами ч.8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п.1 ч.2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Положеннями ч.4 ст.286 КПК України визначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Правилами ч.3 ст.288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України процесуально-правовими підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, притягнення особи як обвинуваченого, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

На виконання вимог ст. 285 КПК України, ОСОБА_1 роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і право заперечувати про закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачена надала свою згоду на закриття кримінального провадження за відповідних підстав.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови «Про практику застосування судом України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законодавством матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначені строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання. Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Відповідно до п.3) ч.1 ст.49 КК України в редакції Закону України № 2341-III від 05.04.2001, яка діяла станом на період часу вчинення кримінального правопорушення (з 27.08.2015 до 11.09.2015), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Стаття 12 КК України в редакції Закону України № 4025-VI від 15.11.2011 (частина 3), яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, відносить злочин за ч.2 ст.369-2 КК України, до злочину середньої тяжкості.

Як вбачається з обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 у період часу з 27.08.2015 до 11.09.2015, відповідно до ч.3 ст.12 КК України на час скоєння злочину є злочином середньої тяжкості, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років,

Кримінальне правопорушення за ч.2 ст.369-2 КК України на час скоєння злочину каралося штрафом від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років, із спеціальною конфіскацією (в подальшому законодавцем було виключено спеціальну конфіскацію).

На теперішній час кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України, відповідно до ч.4 ст.12 КК України, є нетяжким злочином, тобто, передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), яке карається штрафом в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк не більше п`яти років.

Кримінальне правопорушення за ч.2 ст.369-2 КК України на теперішній час карається штрафом від двох до п`ять тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

І на теперішній час п.3) ч.1 ст.49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, зокрема, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки - п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінально відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч.2-4 ст.49 КК України).

Відповідно до ч.2, 3 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.

У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом встановлено, що за даним кримінальним провадженням перебіг давності не переривався, та суду не надано жодного доказу, що ОСОБА_1 вчиняла будь які дії, які б вказували на навмисне переховування її від органів досудового слідства.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не вчиняла ніяких дій, які б вказували на навмисне переховування її від органів досудового слідства, а отже, у суду відсутні підстави для застосування положень ч.ч. 2,3 ст. 49 КК України.

Також, під час досудового розслідування не встановлено фактів вчинення ОСОБА_1 протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 200/4664/14-к, з системного аналізу норм процесуального законодавства вбачається, що суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду (імперативна норма) у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності (справа № 622/96/15-к, провадження № 51-7149км18, Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду).

При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття справи за такою підставою, у разі згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності і виконати вимоги, передбачені статтями 284-288, 314, 315, 337 КПК України.

Суд зазначає, що судом - обвинуваченій ОСОБА_1 роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є нереабілітуючою підставою але обвинувачена наполягала на задоволенні свого клопотання, та надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим, дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Керуючись п.3 ч.1 ст.49 КК України (в редакції ЗУ №2341-ІІІ від 05.04.2001), п.1) ч.2 ст.284, 285, 288, 350, 369-372 КПК України, суд,

П о с т а н о в и в:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 задовольнити.

ОСОБА_1 на підставі п.3) ч.1 ст.49 КК України (в редакції ЗУ №2341-ІІІ від 05.04.2001), звільнити від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 42015040000000600 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, закрити відповідно до п.1) ч.2 ст.284 КПК України.

Скасувати арешт майна, який накладений на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю. від 12.09.2015 року та у відповідності з ст.100 КПК України повернути власниці майна ОСОБА_1 - 5243 гривні, 200 евро, та 21000 (двадцять одну тисячу) доларів США.

На підставі ч.5 ст.100 КПК України речові докази: два СД - диска (один з відеозаписом обшуку); три електронних носія інформації (Micro SD); імітаційні засоби 33 купюри номіналом 100 доларів США; змиви з рук ОСОБА_1 , рукописні записи, - зберігати в суді в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Повний текст ухвали судом огололошено о 09:30 годині 29.03.2021 року.

Головуючий суддя: