Ухвала суду № 95833017, 26.03.2021, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/518/17-ц

Провадження №4-с/283/1/2021

У Х В А Л А

26 березня 2021 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретарів - Кравець Л.Ю. та Галицької В.В.,

стягувача - ОСОБА_1 ,

представника стягувача - Пашинської А.П.,

представників боржника - ТОВ «Українська холдингова лісопильна

компанія» - Дем?янця В.В. та Каленського О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» на дії та рішення головного державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Назарчук Марії Степанівни,-

встановив:

04.09.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» звернулось до Малинського районного суду Житомирської області зі скаргою на дії та рішення головного державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Назарчук Марії Степанівни в якій просило:

1. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Назарчук Марії Степанівни щодо накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів в розмірі 7573 гривні 76 копійок;

2. Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Назарчук Марії Степанівни від 27.08.2020 року про арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів в розмірі 7573 гривні 76 копійок.

В судовому засіданні представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» скаргу підтримали та пояснили, що рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 12.03.2020 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь ОСОБА_1 стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 гривень; 868 гривень 97 копійок витрат на професійну правову допомогу та 3332 гривні витрат пов`язаних з проведенням експертизи. На виконання рішення суду 10.06.2020 року було видано виконавчий лист та в подальшому відкрите виконавче провадження державним виконавцем Коростенського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. 11.06.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 47315 гривень 43 копійки, відрахувавши при цьому податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.

27.08.2020 року головним державним виконавцем Назарчук Марією Степанівною винесено постанову про арешт коштів боржника, з якої вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» рішення суду в повному обсязі не виконало, а тому накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику.

Стягувач і її представник зі скаргою не погодились та пояснили, що згідно Податкового кодексу України моральна шкода, витрати на професійну правову допомогу та витрати на проведення експертизи оподаткуванню не підлягають, а тому просять відмовити в задоволенні скарги.

Від Коростенського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на скаргу, в якій відділ вважає винесену постанову про арешт коштів боржника правомірною, оскільки боржник не виплатив стягувачу суму коштів, яка вказана у виконавчому листі.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 12.03.2020 року у цивільній справі № 283/518/17-ц стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 гривень; 868 гривень 97 копійок витрат на професійну правову допомогу та 3332 гривні витрат пов`язаних з проведенням експертизи (а.с. 43-47). На виконання рішення суду 10.06.2020 року було видано виконавчий лист (а.с. 25).

11.06.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у розмірах:

- 699 гривень 53 копійки на відшкодування витрат на професійну правову допомогу (а.с. 6);

- 43933 гривні 94 копійки на відшкодування моральної шкоди (а.с. 7);

- 2682 гривні 26 копійок на відшкодування витрат на проведення експертизи (а.с. 7).

Вказані кошти виплачені в менших розмірах, ніж встановлено рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 12.03.2020 року, оскільки з них відраховано податок з доходів фізичних осіб та військовий збір (а.с. 8-10).

27.08.2020 року головним державним виконавцем Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Назарчук Марією Степанівною винесено постанову про арешт коштів боржника, з якої вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» рішення суду в повному обсязі не виконало, а тому накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику (а.с.5).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Строки звернення зі скаргою на дії державного виконавця є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Встановлено, що боржником не пропущені строки звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця.

Відповідно до п. 9 ст. 39 Закону України від 02 червня 2016 року №1404 «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Водночас ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 ПК України (далі по тексту - Кодекс) платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні та податковий агент.

Статтею 168 Кодексу встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Так, згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу, податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку, визначену ст. 167 Кодексу.

Податковим агентом визнається особа, на яку Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (п. 18.1 ст. 18 Кодексу).

При цьому податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені Кодексом для платників податків (п. 18.2 ст. 18 Кодексу).

Аналіз вказаних обставин дозволяє дійти висновку, що податковий агент має нарахувати, утримати та сплатити податок на доходи фізичних осіб з доходу, нарахованого на підставі рішення суду.

За п.168.1.2 ст. 168 Кодексу, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 164.2.14. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Згідно рішення суду від 12.03.2020 року у цивільній справі № 283/518/17-ц (а.с. 43-47), стягувач не довела, що боржник спричинив шкоду її життю чи здоров?ю, а тому присуджена їй моральна шкода підлягає оподаткуванню за вирахуванням чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати

Крім того згідно підпункту «г» підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України оподаткуванню підлягають суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Отже, витрати на професійну правову допомогу та витрати пов`язані з проведенням експертизи теж підлягають оподаткуванню.

Крім того згідно пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

За таких обставин присуджена на користь стягувача моральна шкода, витрати на професійну правову допомогу та витрати пов`язані з проведенням експертизи підлягають оподаткуванням судовим збором.

Як вбачається з матеріалів справи боржник перерахував на рахунок Казначейства України грошові кошти, які являють собою податок на доходи фізичних осіб та військовий збір (а.с. 8-10).

Отже, аналіз вказаних обставин, дозволяє суду дійти висновку, що боржником виконані всі вимоги Закону та сплачено суму відповідно до рішення суду з вирахуванням, які передбачені Податковим кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» діяло відповідно до вимог Закону, а тому задовольняє скаргу в повному обсязі.

Керуючись статтями 450-451 Цивільного процесуального кодексу України,

ухвалив:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» на дії та рішення головного державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Назарчук Марії Степанівни - задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Назарчук Марії Степанівни щодо накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів в розмірі 7573 гривні 76 копійок;

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Назарчук Марії Степанівни від 27.08.2020 року про арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів в розмірі 7573 гривні 76 копійок.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: А. О. Тимошенко