Рішення № 95832293, 16.03.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2021 року м. Рівне №460/8743/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги, бездіяльності, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 №Ф-23636-17, про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невнесенні до інтегрованої картки рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №460/3614/19, яке набрало законної сили 04.06.2020 та зобов`язання внести такі відомості про вказане рішення до інтегрованої картки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до даних, які містяться в інтегрованій картці платника податків за позивачем станом на 31.10.2020 рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 34884,74 грн. Повідомлено, що оскаржувана вимога виставлена відповідачем під час процедури узгодження в судовому порядку попередньої вимоги від 17.02.2020 на суму 28589,44 грн. Зазначено, що в інтегрованій картці позивача не відображено рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №460/3614/19, яке набрало законної сили 04.06.2020, згідно з яким визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 на суму 25835,26 грн, що безумовно вплинуло на формування оскаржуваної у даній справі вимоги. За таких обставин, вважає, що відповідач, при прийнятті та надісланні вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 №Ф-23636-17, діяв протиправно, а тому просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 07.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.31-32).

04.01.2021 на адресу суду від Головного управління ДПС в Рівненській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень вказав, позивач не виконав свого обов`язку щодо нарахування та сплати єдиного внеску, а тому контролюючий орган правомірно надіслав оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску. З огляду на це, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

05.01.2021 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив, останній вказав, що інтегрована картка позивача, долучена відповідачем до відзиву, не може бути прийнята судом до уваги, позаяк така відображає недостовірні відомості, зокрема, щодо неузгоджених сум єдиного внеску, які були включені відповідачем при формуванні оскаржуваної вимоги. У зв`язку з цим, просив позов задовольнити і вимогу про сплату боргу (недоїмки) визнати протиправною та скасувати.

20.01.2021 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач наголосив на правомірності та обгрунтованості прийнятої вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 та просив у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справі, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

29.01.2015 ОСОБА_1 набув права на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії РН №1146 від 29.01.2015 (а.с.15).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі 460/3614/19, яке набрало законної сили 04.06.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Рівненській про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 №Ф-23636-17 на суму 25835,26 грн.

16.11.2020 ГУ ДПС у Рівненській області виставило ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 зі сплати єдиного внеску станом на 31.10.2020 на суму 34884,74 грн.(а.с.11).

Вважаючи вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI(далі - №2464-VI).

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 Закону № 2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загально-обов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктами 4, 5 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

При цьому, законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Системний аналіз зазначених норм свідчить, що Закон № 2464-VI не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі Закон №5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.13 Закону №5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (абз.1).

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (абз.2).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатську діяльність) та, є платником єдиного внеску в розумінні п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI.

В силу вимог п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 Розділу 1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі Інструкція №449) встановлено, що дана Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Згідно з п. 3 Розділу ІІІ Інструкції № 449 для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Поряд з цим, відповідно до абз.2 п.2 Розділу IV Інструкції №449, у разі виявлення органом доходів у зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VIІ цієї Інструкції.

У відповідності до вимог п. 3, 4 Розділу VI органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника фізичної особи).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України"Про державну підтримку сільського господарства України", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, інформує про це платників єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розміром недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що оскарження вимоги в судовому порядку перешкоджає стягненню сум недоїмки з єдиного внеску за неузгодженою вимогою, однак не впливає на порядок формування вимог про сплату недоїмки за наступний період.

Разом з тим, абзацом 6 пункту 2 розділу 1 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі Порядок №422) встановлено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно з п. 1 глави 4 Розділу V Порядку №422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

У відповідності з вимогами пп. 4 п. 2 глави 4 Розділу V Порядку № 422 в ІКП відображається інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано» при частковому скасуванні.

При частковому скасуванні формується нове повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

При збільшенні зазначених у податковому повідомленні-рішенні/рішенні/вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані в пункті 2 глави 1 цього розділу).

На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена відповідальними працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

Таким чином, при частковому скасуванні формується нова вимога про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму, що залишилась. Разом з тим, при збільшенні зазначених у вимозі сум єдиного внеску формується вимога щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа. Крім того, у разі якщо за результатами судового оскарження вимога у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо донарахування суми не проводиться.

Як свідчать матеріали справи, 16.11.2020 у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 заборгованості по сплаті єдиного внеску станом на 31.10.2020, ГУ ДПС у Рівненській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 на загальну суму 34884,74 грн. Згідно з даними інтегрованої картки платника єдиного внеску вказана сума заборгованості виникла за період з квітня 2018 року по жовтень 2020 року.

Поряд з цим, судом встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №460/2094/19, визнано протиправною та скасовано вимогу відповідача від 09.08.2019 № Ф-23636-17 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 21030,90 грн. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Рівненській області від 09.08.2019 № Ф-23636-17, в частині сплати боргу (недоїмки) в сумі 2754,18 грн - відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили 17.02.2020.

Відтак, станом на дату формування оскаржуваної у даній справі вимоги від 16.11.2020 №Ф-23636-17, включена сума недоїмки у розмірі 2754,18 грн., набула статусу боргу та підлягала сплаті, позаяк недоїмка є узгодженою, внаслідок процедури оскарження по справі №460/2094/19.

Разом з тим, враховуючи збільшення зазначених у вимозі сум єдиного внеску, 11.11.2019 контролюючим органом сформовано вимогу №Ф-236-36-17 щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №460/3614/19, позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 №Ф-23636-17 на суму 25835,26 грн. Вказане рішення суду від 28.01.2020 набрало законної сили 04.06.2020.

Водночас, як свідчать матеріали справи, вказана сума боргу у розмірі 25835,26 грн. протиправно була відображена в інтегрованій картці позивача станом на 31.10.2020 та включена до суми недоїмки при формуванні оскаржуваної у цій справі вимоги від 16.11.2020 №Ф-23636-17.

При цьому, суд враховує узгодженість недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 2754,18 грн., - згідно з рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №460/2094/19, та збільшення сум недоїмки зі сплати єдиного внеску відповідно до поточних нарахувань за І і ІІІ квартали 2020 року на суму 6295,30 грн. - згідно з інтегрованою карткою позивача.

З огляду на наведене, суд вважає, що приймаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 від 16.11.2020 в частині суми 25835,26 грн. (34884,74 грн. - 2754,18 грн. - 6295,30 грн), відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені чинним законодавством. Відтак, вимога №Ф-23636-17 від 16.11.2020 в цій частині не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч.2 ст.2 КАС України, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають захисту шляхом визнання її протиправною та скасування. Поряд з цим, жодних доказів протиправності вимоги №Ф-23636-17 від 16.11.2020 в частині визначення недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 9049,48 грн. (2754,18 грн.+ 6295,30 грн) позивачем суду не надано, судом не здобуто та матеріали справи не містять.

Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невнесенні до інтегрованої картки рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №460/3614/19, яке набрало законної сили 04.06.2020 та зобов`язання внести такі відомості про вказане рішення до інтегрованої картки, суд керується таким.

Як свідчать матеріали справи, жодних коригувань в ІКП позивача по ЄСВ на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №460/3614/19 контролюючим органом здійснено не було, заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 25835,26 грн. з ІКП не виключена, що спричинило наявність у позивача боргу зі сплати ЄСВ станом на 31.10.2020 та прийняття відповідачем оскаржуваної вимоги в частині визначеної суми. Жодних належних та допустимих доказів зворотного відповідачем суду не надано, судом не здобуто та матеріали справи не містять.

Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу (п. 1 Розділу II Порядку №422).

Тобто, інтегрована картка є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому суми недоїмки та пені, які не підлягають сплаті в даному випадку, але в картці зазначені як наявна заборгованість, порушує права позивача, оскільки відображає суму неіснуючого податкового боргу та впливає на стан подальших розрахунків по податку.

Згідно з положеннями пункту 5 розділу І Порядку №422, контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України) (пункт 2 розділу VII Порядку №422).

З огляду на те, що в ході розгляду цієї справи судом встановлено протиправність нарахування позивачу боргу зі сплати ЄСВ в сумі 25835,26 грн. та відповідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 від 16.11.2020 в цій частині, то суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення до інтегрованої картки платника позивача інформації про відсутність недоїмки у розмірі 25835,26 грн.; шляхом визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 №Ф-23636-17 на суму 25835,26 грн. та відновленню - шляхом зобов`язання відповідача привести у відповідність інтегровану картку платника податків шляхом коригування й виключення відомостей щодо суми недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 25835,26 грн.на підставі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №460/3614/19.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки і прийнятих ним у межах спірних правовідносин рішень, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Суд пам`ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи, позивачем за подання цього позову сплачено судовий збір в сумі 1681,60 грн., що підтверджується квитанцією від 30.11.2020 №13 (а.с.29).

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1261,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області ( вул. Відінська, 12,м. Рівне, 33022, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області № Ф-23636-17 від 16 листопада 2020 року в частині сплати боргу (недоїмки) на суму 25835,26 грн (двадцять п`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять гривень 26 копійок).

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Рівненській області щодо невнесення до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №460/3614/19, яке набрало законної сили 04.06.2020.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області привести у відповідність інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 шляхом внесення відомостей про рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №460/3614/19, яке набрало законної сили 04.06.2020.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області № Ф-23636-17 від 16.11.2020 в частині сплати боргу (недоїмки) в сумі 9049,48 грн. (дев`ять тисяч сорок дев`ять гривень 48 копійок) - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 16 березня 2021 року.

Суддя Н.С. Гудима