Рішення № 95832091, 25.03.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/94/19

Провадження № 2/263/67/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області, в складі: головуючого судді Кулика С.В., секретаря судових засідань Дрюченко А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування збитків , -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області звернувся представник Київського національного торговельно-економічного університету з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, витрат за навчання.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом КНТЕУ №3322 від 30.10.2009 року ОСОБА_1 з 01.11.2009 року зарахована до аспірантури університету за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами, без відриву від виробництва за державним замовленням. 02.11.2009 року між Київським національним торговельно-економічним університетом та ОСОБА_1 укладено угоду №44/09-А про підготовку аспіранта з цільовим призначенням за рахунок державного замовлення на термін навчання аспіранта з 01.11.2009 року до 01.11.2013 року. На засіданні кафедри від 19.01.2010 року та засідання вченої ради факультету від 04.02.2010 року було затверджено тему дисертаційної роботи аспіранта ОСОБА_1 , та індивідуальний план. 14.10.2013 року ОСОБА_1 , звернулась з заявою про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 14.10.2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наказом ректора Університету № 2922 від 22.10.2013 року ОСОБА_1 , надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Наказом ректора Університету № 595 від 19.03.2015 року ОСОБА_1 , закріплено за кафедрою туризму і рекреації. У встановлений строк, після закінчення академічної відпустки по догляду за дитиною, ОСОБА_1 , не приступила до занять. Постановою Вченої ради КНТЕУ від 29.09.2016 року затверджено рішення про відрахування ОСОБА_1 з аспірантури. Наказом ректора КНТЕУ № 2939 від 30.09.2016 року, ОСОБА_1 , відраховано зі складу аспірантури з 29.09.2016 року як таку, що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки для догляду за дитиною.

КНТЕУ свої зобов`язання перед відповідачем виконував відповідно до умов угоди, однак ОСОБА_1 належним чином не виконала покладені на неї угодою обов`язки. За таких обставин відповідач повинен відшкодувати понесені Університетом витрати - державні кошти, що були затрачені на її навчання, а саме за період з 01.11.2009 року по 29.09.2016 року згідно з розрахунком понесені такі витрати: оплата праці (Код економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2110) - 16250,39 грн., нарахування на оплату праці (КЕКВ 2120) - 5903,89 грн., загально університетські витрати (КЕКВ 2200, 3110, 3120, 3130) - 3606,51 грн., всього на загальну суму - 25760,79 грн.

22.02.2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено указану справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити повністю.

Відповідач надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що 22.02.2013 року одружилася та змінила прізвище на ОСОБА_3 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області шлюб було розірвано та її прізвище було змінено на дошлюбне ОСОБА_4 . Також зазначила, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав. Правовідносини між сторонами спору виникли і тривали в період з 02.11.2009 року по 29.09.2016 рік. У даний період діяв Закон України «про вищу освіту» за № 2984-ІІІ від 17.02.2002 року. Статтею 58 Закону України « Про вищу освіту за № 2984-ІІІ від 17.02.2002 року, було передбачено, що основними формами підготовки наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації є аспірантура (ад`юкантура) і докторантура. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 309, на зміст котрої як правову підставу позовних вимог посилається позивач, було затверджене «Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів», яке регламентує діяльність у галузі підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів і є обов`язковим для всіх вищих навчальних закладів та наукових установ України незалежно від їх підпорядкованості та форми власності. Відповідно до п.п. 1,2 п.22 вказаної Постанови КМУ, аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених пунктом 19 цього Положення. Рішення про відрахування аспіранта або докторанта приймає вчена рада вищого навчального закладу, наукової установи. На підставі рішення вченої ради аспірант або докторант відраховується з аспірантури або докторантури наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи. Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України. Позивач вважає, що згідно вимог п. 22 Постанови КМУ №309 від 01.03.1999 року, та п. 3.1 укладеної Угоди з відповідачем, аспірант у разі відрахування з наведеної вище підстави, про яку не вказано, що вона відноситься до поважних причин, зобов`язаний відшкодувати вартість навчання в аспірантурі в розмірі 25760,79 грн. Проте, 06.09.2014 року набув чинності новий Закон України «Про вищу освіту» №1556-VII від 01.07.2014 року, котрим було визначено новий порядок проходження навчання в аспірантурі, а відтак і взаємозобов`язання аспіранта та вищого навчального закладу. А тому, починаючи з 06.09.2014 року до 29.09.2016 року, тобто до прийняття наказу про відрахування відповідача з аспірантури, правовідносини між сторонами спору врегульовувалися Законом №1556- VII. У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про вищу освіту» №1556-VII від 01.07.2014 року, кожен має право на вищу освіту. Громадяни, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним ступенем освіти, мають право повторно здобути вишу освіту в державних або комунальних вищих навчальних закладах (далі - ВНЗ) за тим самим ступенем освіти, за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, у порядку, визначеному КМУ. Постановою КМУ №658 від 26.08.2015 року, затверджено Порядок відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців. Цим Порядком визначено процедуру відшкодування до державного чи місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців з числа громадян України, які навчалися за Державним чи регіональним замовленням у ВНЗ, не завершили навчання за відповідним ступенем вищої освіти і бажають повторно здобувати вишу освіту за державним або регіональним замовленням в державних (комунальних) в ВНЗ за тим самим ступенем освіти. Також звертає увагу, що необхідною умовою відшкодування коштів державного бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівця, с намір особи повторно здобути освіту за державним замовленням. З набранням чинності 12.04.2016 року Постанови КМУ №261 від 23.03.2016 року «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах і наукових установах» (за винятком п.3 зміст котрого не стосується спірних правовідносин і котрий діє до 01.01.2019 року, втратила чинність Постанова КМУ №309 від 01.03.1999 року), у тому числі її п.22, котрим передбачено, що аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених пунктом 19 цього Положення; аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України. Разом з тим Постанова КМУ №261 від 23.03.2016 року, на відміну від Постанови КМУ №309 від 01.03.1999 року (котра втратила чинність 12.04.2016 року) не містить нормативно визначеного обов`язку аспіранта або докторанта, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через невиконання індивідуального плану навчання без поважних причин, відшкодувати вартість навчання — пунктом 10 Постанови КМУ №261 від 23.03.2016 року передбачено, що порушення строків виконання індивідуального плану наукової роботи без поважних причин, передбачених законодавством, може бути підставою для ухвалення вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) рішення про відрахування аспіранта (ад`юнкта) або докторанта. При цьому особа, яка раніше навчалася в аспірантурі (ад`юнктурі) чи докторантурі за державним замовленням і не захистилася або була відрахована з неї достроково, має право на повторний вступ до аспірантури (ад`юнктури) чи докторантури за державним замовленням лише за умови відшкодування коштів, витрачених на її підготовку, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку. Відтак з 12.04.2016 року існує виключно одна умова, за якої настає обов`язок відшкодування аспірантом чи докторантом витрат на навчання за Держзамовленням - реалізація ним права на повторний вступ до аспірантури (ад`юнктури) чи докторантури за державним замовленням. Згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чипом, Постанова КМУ №309 від 01.03.1999 року, а саме п.22 цієї постанови, на зміст котрої посилається позивач, була не чинна, а тому враховуючи правило про чинність норми закону в часі, котра не має зворотної дії на даний момент відповідач не має наміру реалізувати право на повторний вступ до аспірантури, а відтак у позивача немає підстав вимагати з відповідача відшкодовувати витрати на навчання за держзамовленням.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, підтримує в повному обсязі поданий відзив на позовну заяву, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України, ухвалив здійснювати судове засідання без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За положеннями ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Суд, виходячи з даних вимог закону, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення, з наведених нижче підстав.

Судом встановлено, що 31.10.2009 року Наказом ректора Київського національного торгівельно-економічного університету №3322, на підставі рішення приймальної комісії щодо прийому до аспірантури від 26.10.2009 р. та відповідно до «Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. ОСОБА_1 – зараховано до аспірантури університету з 01.11.2009 року без відриву від виробництва за державним замовленням та призначено наукового керівника ОСОБА_5

02.11.2009 року між Київським національним торгівельно-економічним університетом в особі ректора ОСОБА_6 , з однієї сторона та Маріупольським державним університетом в особі в.о. ректора Балабанова К.В. та ОСОБА_1 , було укладено угоду про підготовку аспіранта за цільовим призначенням за рахунок державного замовлення № 44/09А від 02.11.2009 року на термін навчання з 01.11.2009 року до 01.11.2013 року.

Відповідно до витягу з протоколу №15 від 19.01.2010 року засідання кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, ОСОБА_1 затверджено тему дисертаційної роботи аспіранта.

Відповідно до наказу відділу аспірантури та докторантури КНТЕУ № 2922 від 22.10.2013 року, ОСОБА_2 , було надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 14 жовтня 2013 року по 14 вересня 2016 року.

Згідно до наказу відділу аспірантури та докторантури КНТЕУ № 595 від 19.03.2015 року, на виконання постанови вченої ради КНЕТУ від 25 грудня 2014 року та наказу «Про проведення організаційних заходів у зв`язку зі змінами у структурі університету» ОСОБА_1 було закріплено за кафедрою туризму та рекреації.

Постановою вченої ради КНТЕУ від 29 вересня 2016 року, було ухвалено рішення відрахувати з аспірантури ОСОБА_7 , як таку що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки по догляду за дитиною.

Відповідно до наказу ректору КНТЕУ № 2939 від 30.09.2016 року, ОСОБА_8 , було відраховано, як таку що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки по догляду за дитиною.

Згідно розрахунку витрат на навчання ОСОБА_9 в аспірантурі КНЕТУ за період з 01.11.2009 року по 29.09.2016 року, позивачем понесено витрати на оплату праці (Код економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2110) в розмірі 16250,39 грн., нарахування на оплату праці (КЕКВ 2120) в розмірі 5903,89 грн., загальноуніверситетські витрати (КЕКВ 2200, 3110, 3120, 3130) в розмірі 3606,51 грн., що разом становить суму - 25760,79 гривень.

Відповідно до акту №03-21/8 ревізії фінансово-господарської діяльності КНТЕУ від 26.07.2017 №03-21/8, складений Державною аудиторською службою України встановлено факти невідшкодування витрат за підготовку аспірантів, відрахованих за невиконання індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин в порядку вимог пункту 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів (№309 від 01.03.1999).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до розділу 2 Угоди №44/09-А від 02.11.2009 року Університет зобов`язується за рахунок державних коштів забезпечити якісну наукову підготовку Аспіранта згідно з навчальним планом та індивідуальним планом роботи аспіранта, а останній, зокрема, зобов`язується: виконувати вимоги законодавства України з питань підготовки науково-педагогічних кадрів, Положення про підготовку науково- педагогічних кадрів, Статуту, Правил внутрішнього розпорядку КНТЕУ, накази ректора (п. 3.1 розділ 3 угоди); виконати індивідуальний план роботи аспіранта (п. 3.3 розділ 3 угоди); звітувати про хід написання дисертації та виконання індивідуального плану роботи аспіранта на засіданнях кафедри та вченої ради факультету (п. 3.4 розділ 3 угоди); у термін, встановлений в індивідуальному плані роботи аспіранта, захистити дисертацію та подати її до спеціалізованої вченої ради після обговорення на засідання між кафедрального семінару та рекомендації до захисту(п. 3.6розділ 3 угоди).

Правилами внутрішнього розпорядку КНТЕУ передбачено обов`язок осіб, які навчаються в Університеті, дотримуватись законодавства України, Статуту КНТЕУ, цих Правил, виконувати вимоги освітньої програми, графік освітнього процесу та вимоги навчального плану (п.6.15 Правил).

Згідно з пунктом 2.4 угоди виконавець, відповідно до п.22 Положення про підготовку науково-педагогічних наукових кадрів, має право відрахувати Аспіранта за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених законодавством України, з наступним відшкодування вартості навчання.

Відповідно до п.7.5 Статуту Київського національного торгівельно-економічного університету, університет фінансується з державного бюджету.

Бюджетним кодексом визначено, що витрати бюджету - це видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (п.14, ст. 2 БКУ). Видатки бюджету - це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом (п.13, ст. 2 БКУ).

Відповідно до Методики розрахунку орієнтовної середньої вартості підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №346 розраховується орієнтовна середня вартість підготовки за державним замовленням, зокрема, одного аспіранта за освітньо-кваліфікаційним рівнем, науковим ступенем, спеціальністю, напрямом підготовки, галуззю знань, видом економічної діяльності (для професійно-технічного навчального закладу), професією та формою навчання з урахуванням мінімальних економічно обґрунтованих витрат для їх підготовки державними і комунальними професійно-технічними навчальними закладами, вищими навчальними закладами І-ІУ рівня акредитації, науковими установами і закладами післядипломної освіти на плановий рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим роком.

Таким чином, зазначені та понесені позивачем витрати відносяться до поточних видатків (витрат) загального фонду державного бюджету. КНТЕУ в розумінні статті 2 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету. Отже, витрати за навчання в аспірантурі КНТЕУ внаслідок порушення, зокрема, умов угоди підлягають поверненню до загального фонду державного бюджету .

Аналізуючи текст угоди про підготовку аспіранта за цільовим призначенням за рахунок державного замовлення № 44/09-а від 02 листопада 2009 року, суд враховує що пункт 2.4 було прописано, що виконавець має право відрахувати Аспіранта за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку Університету, вчинення протиправних дій, а також за не виконання індивідуального плану робот аспіранта без поважних причини, з наступним відшкодуванням вартості навчання, відповідач своїм підписом погодилась з умовами зазначеної угоди. В подальшому ОСОБА_1 було відраховано з аспірантури КНТЕУ, як таку, що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки по догляду за дитиною, що фактично призвело до невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин. При цьому суд враховує, що фактично весь час навчання відповідача діяв Закон України «Про вищу освіту» № 2984-ІІІ від 17.02.2002 року та Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 309. З урахуванням наведеного , суд вважає, що наявні всі підстави для стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за навчання в аспірантурі КНТЕУ.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на навчання в аспірантурі КНТЕУ за період з 01.11.2009 року по 29.09.2016 рік на загальну суму 25 760,79 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позову до суду в розмірі 1762 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509, 526, 527, 610, 611 ЦК України, Положенням про підготовку науково - педагогічних і наукових працівників затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 309, ст.ст. 3, 4, 11, 12, 13, 19, 76, 80, 81, 141, 258-259, 263, 265, 268, 274-279, 354, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування збитків – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,( зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Київського національного торговельного - економічного університету (код ЄДРПОУ 01566117, реєстраційний рахунок 31252296116398, відкритий в Державній казначейській службі України, м.Київ, код банку 820172), витрати на навчання в аспірантурі КНТЕУ за період з 01.11.2009 року по 29.09.2016 рік в розмірі 25 760 (двадцять п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,( зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Київського національного торговельного - економічного університету (код ЄДРПОУ 01566117, реєстраційний рахунок 31252296116398, відкритий в Державній казначейській службі України, м.Київ, код банку 820172), судовий збір в розмірі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом 30 - ти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.В.Кулик