Рішення № 95830551, 26.03.2021, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер: 728/260/20

Номер провадження 2/728/7/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року Бахмацький районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді Глушко О.І.

при секретарі Коваленко В.В.

за участю представника позивача - адвоката Сидоренка О.О.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Кур`ята С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків від злочину, моральної шкоди та втраченого заробітку,

В С Т А Н О В И В:

14.02.2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків від злочину, моральної шкоди та втраченого заробітку, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів 138280 грн 00 коп в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 100000 в рахунок відшкодування моральної шкоди; 89618 грн 92 копійки в рахунок втраченого заробітку за період з 10.02.2015 року по 01.03.2016 року; 460 грн судових витрат та 25000 грн в рахунок сплачених витрат на правову допомогу.

Свої вимоги мотивував тим, що внаслідок ДТП, яка мала місце 19.07.2014 року на вулиці Пушкіна в м. Бахмач Чернігівської області за участю водія ОСОБА_1 , він отримав тілесні ушкодження, в зв`язку з чим йому було встановлено 3 групу інвалідності.

Транспорний засіб ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належав на праві власності останньому. Цивільно-правова відповідальність власника даного транспортного засобу застрахована у НАСК «Оранта».

Ухвалою суду від 26.02.2020 року, після усунення визначених ухвалою суду від 17.02.2020 року недоліків, відкрито провадження по справі, з визначенням її розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.04.2020 року, яке неодноразово відкладалося за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мазуркевича М.А. в зв`язку з запровадженням карантину в державі.

Ухвалою суду від 04.08.2020 року за заявою позивача ОСОБА_2 в порядку забезпечення позову накладено арешт на автомобіль марки ВАЗ 21099, д.н.з НОМЕР_1 , що зареєстрований за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 7420310100:00:005:1326, власником якої являється ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), житель АДРЕСА_1 , за адресою АДРЕСА_1 (а.с.118, 119 том 1).

Ухвалою суду від 01.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.10.2020 року, судове засідання по якій неодноразово відкладалося на 24.11.2020 року та на 19.01.2021 року за клопотанням представників сторін.

Ухвалою суду від 19.01.2021 року за клопотанням представника позивача до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_3 , який є власником транспортного засобу - мотоцикла, яким керував ОСОБА_2 під час ДТП 19.07.2014 року (а.с. 120 том 2).

05.03.2020 року представником відповідача ПАТ НАСК «Оранта» подано відзив на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, застосувавши строки позовної давності, передбачені ст. 256 ЦПК України. В обґрунтування заперечення посилається на положення ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на момент ДТП та дії Договору обов`язкового страхування, відповідно до якої підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є неподання заяви про виплату страхового відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП (а.с. 40-42 том 1).

17.03.2020 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мазуркевичем М.А. подано відзив на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , оскільки його цивільно-правова відповідальність була застрахована в НАСК «Оранта», а позивач безпідставно не звернувся до страхової компанії відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Розмір суми відшкодування, яку визнає ОСОБА_1 буде визначено ним після дослідження доказів.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Сидоренко О.О. підтримав позовні вимоги і просив суд задовольнити їх, стягнувши з НАСК «Оранта» розраховану ним шкоду в межах ліміту відповідальності страховика в рахунок виплати страхового відшкодування та моральну шкоду в розмірі 5% від суми шкоди, заподіяної здоров`ю, що передбачено Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» власників наземних транспортних засобів». Решту коштів стягнути з відповідача ОСОБА_1 .

Представник відповідача - адвокат Кур`ят С.В., думку якого підтримав відповідач ОСОБА_4 , в судовому засіданні заперечував проти суми нарахування шкоди, наданої позивачем, і пояснив, що її розмір нарахований безпідставно та необґрунтовано і є надуманим. Також зазначив, що, оскільки цивільно - правова відповідальність ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу, була застрахована в НАСК «Оранта» і ДТП сталася під час дії договору, тому саме НАСК «Оранта» і повинна здійснювати виплати позивачу в межах страхової суми. Просив ухвалити рішення відповідно до закону.

Представник відповідача - НАКС «Оранта» в судове засідання не з`явився, але у наданих 12.03.2021 року додаткових поясненнях просив розглядати справу за його відсутності та відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився з невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Про причини неявки не повідомив.

Вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено в судовому засіданні ухвалою Бахмацького районного суду від 10.12.2019 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження, внесене до ЄДРДР за № 12014270070000484 від 19.07.2014 року закрито (а.с. 22).

Судом встановлено, що19.07.2014 року, близько 20:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по вул.Пушкіна в м.Бахмач Чернігівської області в напрямку вул.Чернігівської м.Бахмач Чернігівської області порушив вимоги пункту 2.9-а ПДР, згідно з яким забороняється водієві керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та пункту 16.11 ПДР, згідно з яким передбачено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен надати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, не надав перевагу в русі мотоциклу «Zongshen» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі по вул.Чернігівській в м.Бахмач Чернігівської області, та здійснив зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а водій мотоцикла ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у виді закритого перелому діалізу обох кісток лівого передпліччя та внутрішньо-суглобового перелому нижньої третини лівої стегнової кістки із зміщенням, черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, забійної рани підборіддя, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я терміном більше трьох тижнів і не є небезпечними для життя.

Відповідно до ст.ст.1187, 1188 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, а особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду. Шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В судовому засіданні встановлено, що транспортний засіб марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить йому на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 26.10.2010 року.

Цивільно-правова відповідальність власника даного транспортного засобу застрахована у НАСК «Оранта», що підтверджується Полісом страхування обов`язкової цивільно-правової відповідальності серії АС № 5590026. Страхова сума (ліміт відповідальності) по даному полісу за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю на одного потерпілого складає 100 000 тисяч гривень, за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого - 50 000 гривень. Франшиза за даним полісом становить 510 гривень.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон) для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

За приписами п. 37.1 та п. 37.1.4 ст. 37 Закону однією з підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода мала місце 19.07.2014 року, а з даним позовом позивач звернувся 14.02.2020 року, не виконавши вимоги ст. 35 Закону, тому в частині до НАСК «Оранта» позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до п. 19 в Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року з наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (надалі Постанова) розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Внаслідок ДТП позивач перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Бахмацької ЦРЛ з 19.07.2014 року по 22.07.2014 року та в травматологічному відділенні КЛПЗ «Чернігівська ЦРЛ» в період з 22.07.2014 року по 12.08.2014 року, що підтверджується медичними картками стаціонарного хворого. Розмір витрачених ним коштів на придбання ліків та протезування переломів становить 47136 грн 75 коп, що підтверджується оригіналами чеків з аптек та квитанціями про оплату послуг.

В подальшому, 10.02.2015 року йому було встановлено третю групу інвалідності до 01.03.2016 року, що підтверджується довідкою серії АВА № 007857, виданою Бахмацькою міжрайонною медико-соціальною експертною комісією 10.02.2015 року.

Звертаючись до суду позивач просить стягнути на його користь 138 280 грн. 00 коп в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції, яку розмежовує наступним чином: 47136 грн 75 коп за лікування, 6210 грн 00 коп витрати на посилене харчування, виходячи з розрахунку 30 грн на день х 207 днів (сума 30 грн визначена ним на власний розсуд), орендований приватний транспорт 3367 грн 41 коп, та 15633 грн 48 коп вартість відновлювального ремонту пошкодженого мотоцикла, яким він керував під час ДТП згідно висновку експерта від 30.05.2016 року за результатами проведення автотоварознавчої експертизи (а.с. 231), а всього 72347 грн 64 коп.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами відповідач ОСОБА_4 добровільно відшкодував позивачу шкоду в розмірі 13000 гривень.

Таким чином остаточна сума матеріальної шкоди за підрахунками позивача становить 59347 грн 64 коп. (72347 грн 64 коп.-13000 грн) * 2.33 (індекс інфляції)= 138 280 грн. 00 коп.

Пунктом 19 а вищевказаної Постанови визначено, що компенсація (відшкодування) витрат на додаткове харчування, якщо його неможливо забезпечити в лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі, визначається за раціоном, складеним дієтологом чи лікарем, який лікує, та затвердженим МСЕК (у відповідних випадках судово - медичною експертизою), на підставі інформації органів державної статистики про середні ціни на продукти харчування в торгівельній мережі того місяця, в якому їх придбали.

Заявлені позивачем в цій частині вимоги задоволенню не підлягають, оскільки на підтвердження потреби в додатковому (посиленому) харчуванні та витрат на його придбання ним не надано доказів.

Що стосується витрат, пов`язаних з придбанням паливно -мастильних матеріалів на суму 3367 грн 41 коп для оренди приватного транспорту, то в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки відповідно до п. 19 вищезазначеної Постанови та законодавства про службові відрядження такі витрати відшкодуванню не підлягають.

Як встановлено в судовому засіданні власником транспортного засобу - мотоцикла «Zongshen» д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 під час ДТП, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу являється ОСОБА_3 , який залучений по даній справі в якості третьої особи.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_2 не є власником даного транспортного засобу, тому підстав для стягнення на його користь 15633 грн 48 коп в рахунок відновлювального ремонту пошкодженого мотоцикла суд не вбачає.

За таких обставин із загальної суми заявлених вимог в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають стягненню витрати за лікування та протезування в сумі 34136 грн 75 коп (від загальної суми 47136 грн 75 коп -13000 грн сплачених добровільно) з урахуванням індексу інфляції за період з 01.08.2014 року станом на лютий 2020 року, тобто на час звернення до суду, і остаточний їх розмір становить 40837 грн 79 коп., який не спростований відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Як встановлено в судовому засіданні позивач до отримання травми внаслідок ДТП працював за трудовим договором, укладеним на невизначений строк 03.01.2013 року з ФОП ОСОБА_5 наладчиком холодильних установок і його заробітна плата за період з 18.07.2013 року по 18.07.2014 року становила 14668 грн 05 коп (а.с. 18,20).

17.04.2015 року він був звільнений з роботи за угодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки.

Середньомісячний його дохід становив 1222 грн 30 коп, виходячи з розрахунку 14668 грн 05 коп/12 місяців, розмір якого є значно меншим від п`ятикратного розміру заробітної плати.

При цьому суд також враховує, що позивачу була встановлена 3 група інвалідності з протипоказаннями щодо важкої фізичної праці, в зв`язку з чим він міг працювати.

Згідно висновку комісійної судово - медичної експертизи за № 218 від 23.09.2016 року процент втрати професійної працездатності позивача становить 30%.

За приписами ч. 2 ст. 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати становив: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати становив: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень.

Позивач просив стягнути втрачений щомісячний заробіток з період з 10.02.2015 року, тобто з часу установлення йому групи інвалідності і по 01.03.2016 року.

Загальний розмір втраченого заробітку за вказаний період становить 24642 грн 90 коп (12240 грн 90 коп+12402 грн 00 коп), виходячи з розрахунку з 10.02.2015 по 31.08.2015 року 6 місяців та 14 робочих днів за лютий: 1218*5=6090; 6090*30%=1827 грн; 1827*6 місяців=10962 грн 00 коп +1278 грн 90 коп (за 14 робочих днів у лютому);

з 01.09.2015 року по 01.03.2016 року, за 6 місяців 1378*5=6890; 6890*30%=2067 грн; 2067*6 місяців=12402 грн 00 коп.

Вимоги позивача в частині стягнення судових витрат в розмірі 460 гривень за проведення дослідження спеціаліста та 20000 гривень за правову допомогу не підлягають задоволенню, оскільки вказані витрати були понесені саме в межах кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 289 КК України, провадження відносно якого закрито ухвалою суду від 10.12.2019 року. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у справі за № 910/12945/10 від 01.06.2020 року.

У своєму висновку від 17.06.2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила про необхідність вирішення питань щодо розподілу процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка зазнала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За приписами п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п.п 5, 9 вищезаначеної ППВСУ відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 10.12.2019 року, яка набрала законної сили, встановлено факт заподіяння моральної шкоди позивачеві.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого – спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Заявлений позивачем цивільний позов на суму 100000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, в розмірі 40 000 гривень, оскільки, на думку суду, саме в такому розмірі, з урахуванням всіх обставин справи, позивачу, як потерпілому, заподіяна моральна шкода.

При її визначенні, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд враховує, що вказаний її розмір є адекватним тим моральним стражданням і переживанням, яких зазнав потерпілий у результаті отриманих тілесних ушкодження під час ДТП з вини обвинуваченого.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь держави 908 грн 00 коп в рахунок судового збору за позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, оскільки позивач від їх сплати звільнений на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», 820 грн 40 коп на користь позивача в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору за частково задоволені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди та забезпечення позову 400 грн +420 грн 40 коп), а також 5000 гривень в рахунок повернення витрат за правничу допомогу, які підтверджені документально і розмір яких визнав відповідач.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 76-81, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків від злочину, моральної шкоди та втраченого заробітку задовольнити частково.

В позові до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за лікування та протезування в сумі 40837 грн 79 коп, 24642 грн 90 коп в рахунок втраченого заробітку за період з 10.02.2015 року по 01.03.2016 року, 40000 в рахунок моральної шкоди та 5820 грн 40 коп в рахунок судових витрат, а всього стягнути 111301 (сто одинадцять тисяч триста одну) грн 09 коп.

В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім ) гривень 00 копійок

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ вул. Здолбунівська, 7-д, код ЄДРПОУ 00034186.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 26.03.2021 року.

Суддя О.І. Глушко