Рішення № 95828967, 25.03.2021, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/3542/20

№ провадження 2/647/18/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2021 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Миргород В.С.,

при секретарі: Дзежик Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Берислав Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №647/3542/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 04.03.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №500465521, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 26 014, 30 грн., зі сплатою 14,99% річних, датою остаточного повернення кредиту є датою припинення нарахування відсотків та комісій 05.03.2019 року. За умовами Кредитного договору, Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Кредитним договором, а Позичальник в свою чергу зобов`язався здійснювати сплату грошових коштів шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових нарахувань з метою погашення заборгованості за виданим Кредитом та нарахованими процентами (п. 4 Кредитного договору). Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 26 014, 30 грн. Позивач посилається на те, що 21.06.2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло права вимоги за кредитним договором за Договором кредиту № 500465521 від 04.03.2014 року. 26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» укладено Договір факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА», відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «ВЕСТА», а ТОВ «ФК «ВЕСТА» набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500465521 від 04.03.2014 року. 16.01.2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «ВЕСТА» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в том числі за Договором кредиту № 500465521 від 04.03.2014 року. За період користування кредитними коштами, Позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість Позичальника за Кредитним договором в повному обсязі не погашена. Станом на день подання позовної заяви, відповідач не повернув отримані кредитні кошти згідно Кредитного договору № 500465521 від 04.03.2014 року. Таким чином, з огляду на те, що Позичальником прострочено грошове зобов`язання по поверненню Кредитних коштів отриманих на підставі Кредитного договору № 500465521 від 04.03.2014 року, ТОВ «Вердикт Капітал» вважає, що у нього виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з Позичальника станом на 10.11.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 98 999, 53 грн., з яких: 3% річних – 2 263, 32 грн.; втрати від інфляції – 4 150, 13 грн., подвійна облікова ставка НБУ – 4 613, 09 грн., заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 25 121, 88 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 45 045, 21 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 6 955, 90 грн., заборгованість 10 850, 00 грн. В зв`язку з чим просять стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 500465521 від 04.03.2014 року у розмірі 98 999, 53 грн., судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 04.01.2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

27.01.2021 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про закриття провадження у справі, яка обґрунтована наступним: 04.03.2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк», право вимоги яким було відступлено до нового кредитора ТОВ «Вердикт Капітал» укладено кредитний договір № 500465521. З змісту позовної заяви вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 500465521 від 04.03.2014 року. Проте за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» 21.12.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем відносно ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис нотаріуса №7394 від 21.12.2019 року про стягнення заборгованості та задоволення вимог відповідача за кредитним договором № 500465521 від 04.03.2014 року в розмірі 114 947, 37 грн. 29.01.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіним Д.С. за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» відкрито виконавче провадження №61102472 на підставі виконання виконавчого напису вчиненого за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» приватним нотаріусом БР НОКО Колейчик В.В. №7394 від 21.12.2019 року про стягнення заборгованості та задоволення вимог ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором №500465521 від 04.03.2014 року в розмірі 114 947, 37 грн. 19.05.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Д.С. винесено постанову у ВП №61102472 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Виходячи з вищевикладеного, стягнення відповідно до заборгованості за кредитним договором №500465521 від 04.03.2014 року вже відбувається. На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Д.С. знаходиться виконавчий документ «виконавчий напис нотаріуса» №7394 від 19.12.2019 року про стягнення заборгованості та задоволення вимог ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором №500465521 від 04.03.2014 року в розмірі 114 947, 37 грн. Позивач ТОВ «Вердикт Капітал» не зазначає даної інформації у позовній заяві, щоб отримати подвійну виплату, що є порушенням Конституції України, яке призводить до подвійного стягнення за одним кредитним договором, що є недопустимим. Відтак просить закрити провадження по справі №647/3542/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Справу просить розглянути без його участі.

08.02.2021 року судом направлено лист щодо позиції банку стосовно наданої заяви відповідачем ОСОБА_1 .

У судове засідання представник позивача не з`явився, згідно клопотання просив справу розглянути у його відсутність, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, справу просив розглянути без його участі. Просив провадження по даній справі закрити.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 04.03.2014 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №500465521 (а.с. 11).

Відповідно до пункту 2.1 сума кредиту складала 26 014, 30 грн. (а.с. 11).

Пунктом 2.2 визначена процентна ставка за користування кредитом 14,99 % річних (а.с. 11).

Згідно пункту 2.3 датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та нарахування комісій є 05.03.2019 року (а.с. 11).

За умовами кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному додатком до публічної пропозиції на оформлення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, а позичальник у свою чергу зобов`язувався здійснювати сплату грошових коштів.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, відкривши позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 26 014, 30 грн.

У відповідності до додатку №1 до Кредитного договору №500465521 від 04.03.2014 року вбачається, що сторони погодили графік погашення кредиту починаючи з 04.03.2014 року по 05.03.2019 року (а.с. 12-13).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як визначено ч.1 ст.26, ч.1 ст.628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 21.06.2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу №1. Відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку №1 до договору (а.с. 23).

26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» укладено договір факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА. Відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права, які належать клієнту за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів (а.с.24-34).

27.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» укладено додаткову угоду до договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року. Відповідно до якого сторони домовилися п.2.1. Розділу 2 Договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року змінити та викласти в наступній редакції: в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії. Сторони погодили, що факту відступлення прав вимоги фактор стає стороною всіх основних договорів, укладених між клієнтом та позичальниками, перелік яких наведений у додатку №1-1 до договору, в силу цього до фактора переходять всі права, які належать клієнту за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, в тому числі, права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів (а.с.35).

14.01.2019 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» укладено додаткову угоду №1 до договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року.

14.01.2019 року ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» уклали акт приймання-передачі реєстру боржників від 14.01.2019 року до договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року. У відповідності та на виконання договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року клієнт передав, а фактор отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений в додатку №1-1 до додаткової угоди №1 до договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року. Клієнт передав, а фактор прийняв згідно з вимогами п.2.3.1 договору реєстр боржників клієнта від 14.01.2019 року на ком пакт-диску, складений за формою згідно із додатком №1-2 до договору (а.с. 38).

16.01.2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги №16-01/19/1. Відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належне йому право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії та сплатити за нього ціну права вимоги. Сторони погодили, що до нового кредитора переходять всі права, які належать первісному кредитору за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів (а.с.39-48).

17.01.2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено додаткову угоду до договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 року. Відповідно до якого сторони домовилися п.2.1. Розділу 2 Договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 року змінити та викласти в наступній редакції: в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належне йому право вимоги до боржників, а новий кредитор зобов`язується прийняти право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії та сплатити за нього ціну права вимоги. Сторони погодили, що по факту відступлення прав вимоги, новий кредитор стає стороною всіх основних договорів, укладених між первісним кредитором та позичальниками, перелік яких наведений у додатку №1-1 до договору, в силу цього, до нового кредитора переходять всі права, які належать первісному кредитору за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, в тому числі права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів (а.с.49).

Згідно із вимогами статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Тобто, за змістом цього положення несприятливі умови для нового кредитора пов`язуються із виконанням боржником обов`язку первісному кредитору, а не у звільненні від такого обов`язку в цілому.

Відповідно до копії витягу до додатку №1-2 до договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 року, позивальником зазначено – ОСОБА_1 , кредитний договір №500465521 від 04.03.2014 року (а.с. 50).

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» просить стягнути з позичальника заборгованість, яка станом на 10.11.2020, відповідно до розрахунку становить 98 999, 53 грн., з яких: 3% річних – 2 263, 32 грн.; втрати від інфляції – 4 150, 13 грн.; подвійна облікова ставка НБУ – 4 613, 09 грн.; заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 25 121, 88 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 45 045, 21 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 6 955, 90 грн.; заборгованість з пені – 10 850, 00 грн.

При цьому, позивач посилається на те, що за період користування кредитними коштами, Позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість Позичальника за Кредитним договором в повному обсязі не погашена.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви, відповідач не повернув отримані кредитні кошти згідно Кредитного договору №500465521 від 04.03.2014 року.

Таким чином, з огляду на те, що Позичальником прострочено грошове зобов`язання по поверненню Кредитних коштів отриманих на підставі Кредитного договору №500465521 від 04.03.2014 року, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» вважає, що у нього виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

При цьому, з наданого суду ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» розрахунку заборгованості ОСОБА_1 не можливо встановити дійсний розмір заборгованості відповідача, періоди за які така заборгованість була нарахована, суми та часу внесення відповідачем платежів тощо.

Належного розрахунку заборгованості Відповідача за кредитним договором №500465521 від 04.03.2014 року представником позивача суду не надано.

У матеріалах справи міститься також розрахунок боргу 3% річних та розрахунок пені із урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, на підставі якого позивач обґрунтовує свої вимоги та просить стягнути визначені у вказаному розрахунку грошові кошти. Вказаний розрахунок виконаний щодо суми боргу у розмірі 25 121, 88 грн., однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності заборгованості саме у такому розмірі (первинні документи та виписки з особових рахунків клієнта банку, які підтверджують існування певних банківських операцій, нарахування позичальнику боргу по основній сумі кредиту та процентам).

За ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, у ст.81 ЦПК України зазначається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач обґрунтовує заборгованість відповідача ОСОБА_1 виключно договорами відступлення прав вимог та розрахунком заборгованості, які у свою чергу, не містять інформації про нарахування саме такої суми, її складових, даних про внесення відповідачем платежів та строку розрахунку заборгованості, а фактично є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може бути доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та п.2.1.1 Постанови НБУ Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України від 30.12.1998 №566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Враховуючи те, що позивач вказував на здійснення часткових платежів на погашення кредиту, однак, доказів на підтвердження чи спростування цієї обставини не надав, суд позбавлений можливості перевірити правильність виконаного позивачем розрахунку заборгованості, встановити дійсний розмір заборгованості за кредитним договором.

Проте, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» не надало суду первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та інше), тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку, є правильними.

Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов`язком позивача, який не довів суду належними та допустимими доказами її розмір.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року у справі №202/4494/16-ц зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.

Згідно з п.п.2.3 п.2 Розділу 1 Базові умови кредитування Кредитного договору, дата остаточного повернення Кредиту, яка є і датою припинення нарахування відсотків є 05.03.2019 року.

Вимоги щодо стягнення суми заборгованості за процентами за користування кредитом обмежуються датою їх нарахування, а саме 05.03.2019 року.

Відповідно до умов кредитного договору, долученого позивачем до позову як доказу позовних вимог, банк припиняє нарахування процентів з 05.03.2019 року.

Відтак, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками згідно Кредитного договору, з моменту відступлення права вимоги по дату розрахунку заборгованості в сумі 6 955, 90 грн. не підлягають задоволенню.

Разом з тим, відсутність у позивача права нарахування відсотків (процентів) за користування кредитом вбачається з умов п.п.2.1 Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року.

Так, згідно з цим договором, його предметом є право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до договору. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права, які належать Клієнту за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісії, неустойки, що передбачені умовами Основного договору.

До позивача не перейшло право нарахування відсотків та пені, як виду неустойки, згідно з умовами кредитного (основного) договору.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості, зокрема інфляційних втрат та 3% річних, останнім здійснено розрахунок заборгованості виходячи з суми заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 25 121, 88 грн., однак не доведено факту наявності заборгованості відповідача за кредитним договором саме в такому розмірі, про який зазначається вище.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження розміру заборгованості, що підлягає стягненню з боржника на користь позивача, а тому у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку із його недоведеністю.

Окрім цього з матеріалів справи вбачається, що 21.12.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. винесено виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором 500465521 від 04.03.2014 року, який було укладено між Акціонерне товариство «Альфа-Банк» правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», правонаступником всіх прав та обов`язків якого, на підставі договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», правонаступником якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги 16-01/19/1 від 16.01.2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», який зареєстровано в реєстрі за №7394 (а.с. 84).

Приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Д.С. розглянуто заяву представника стягувача про примусове виконання, а саме Виконавчого написа №7394 виданого 21.12.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Колейчик В.В. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 115 597, 37 грн., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження (а.с. 85-86).

Приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Д.С. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію ті інші доходи божника ОСОБА_1 (а.с. 87-88).

Відомостей про те, що зазначений виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, позивачем суду не надано.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 6, п.10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач, при зверненні до суду із зазначеним позовом, був зобов`язаний надати суду відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд відмовив у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Щодо витрат на правову допомогу, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правову допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Так як у задоволенні позову відмовлено, то понесені витрати на правову допомогу не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.76-81, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. С. Миргород