Рішення № 95828115, 26.03.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7615/19

Провадження № 2/591/255/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання – Майбороди А.О.

позивачів – ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивачів – ОСОБА_3

представника відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей Сумської міської ради» про усунення перешкод у спілкування з дітьми та визначення способів участі у їх вихованні, -

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 з 15 серпня 2009 року по 14 вересня 2018 року перебував в шлюбі з ОСОБА_5 . Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_8 та бабусею двох його неповнолітніх дітей.

Рішенням Зарічного райсуду м. Суми від 10жовтня 2018року по цивільній справі №591/5138/18 (провадження №2/591/2560/18) з ОСОБА_1 , на користь відповідачки були стягнуті аліменти на утримання 2-х малолітніх дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, до їх повноліття, починаючи стягнення з 31 серпня 2018 року. Оскільки він працює, то аліменти стягуються бухгалтерією з зарплати та перераховуються на розрахунковий рахунок відповідачки, відкритий в ATКБ «Приватбанк». Заборгованості по сплаті аліментів немає.

ОСОБА_1 , разом з відповідачкою та двома дітьми зареєстровані та постійно проживали в належній їй на праві приватної власності квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

В зв`язку з припиненням подружніх стосунків та розірванням шлюбу ОСОБА_5 фактично позбавила його можливості проживання в даній квартирі, чинить перешкоди у вселенні до житлового приміщення, тому він зараз змушений знімати квартиру у своїх знайомих.

Під час перебування у шлюбі відповідачка вирішила поїхати до Польщі, бо мала намір знайти там роботу, отримати запрошення на працевлаштування, щоб всією сім`єю переїхати до Варшави.

Коли вона в квітні 2018 року поїхала до Польщі, то позивач ОСОБА_1 залишився вдома з двома малолітніми дітьми, які знаходилися на його утриманні та вихованні. Він опікувався не тільки синами, але й бабусею відповідачки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка також за віком та станом здоров`я потребувала стороннього догляду та проживала разом з ними.

Ще до поїздки відповідачки до Польщі, а саме 24 лютого 2018 року, вони надали один одному нотаріально посвідчену згоду на тимчасовий виїзд дітей за кордон строком на 1 рік.

Відповідачка повернулася із-за кордону 08 липня 2018 року і після її повернення подружні стосунки між ними припинилися. Потім до неї приїхав співмешканець, з яким вона познайомилася під час перебування у Варшаві, і вона разом з ним та двома малолітніми дітьми 25 серпня 2018 року виїхала до Польщі, де перебуває до теперішнього часу.

10 жовтня 2018 року він оформив нотаріально посвідчену заяву, що заперечує проти виїзду за кордон його малолітніх дітей, але відповідачка до України не повернулася. Їм стало відомо від відповідачки, що вона в Польщі подала документи для отримання виду на проживання і не має наміру повертатися з дітьми до України.

Своїм неповерненням в Україну разом з дітьми відповідачка чинить позивачам перешкоди у спілкуванні з дітьми. Вони позбавлені можливості приймати участь у їх вихованні, піклуватися про них та дбати про їх розвиток.

Їм відомо, що відповідачка разом з дітьми проживає в м.Варшава в Польщі, але точну адресу проживання вона приховує від них, як і не повідомляє місце та адресу своєї роботи, адресу та назву навчальних закладів (школи та дитячого садку), які відвідують діти.

Зараз вони мають можливість спілкуватися з дітьми тільки через мережу Інтернет, але це відбувається дуже рідко, коли відповідачка погодиться надати їм таку можливість. Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 просить відповідачку через соціальну мережу інтернет «Вайбер» надати можливість постійно спілкуватися з дітьми, вона надає йому та його матері таку можливість один раз в півтора - два місяця. При цьому вона намагається ігнорувати прохання або ж починає ображати його, принижувати честь та гідність.

Така поведінка відповідачки свідчить про те, що вона чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми, перешкоджає їм розмовляти з ними по телефону чи через соціальні мережі Інтернету. Якщо вони поїдуть до Польщі, щоб побачити дітей та поспілкуватися з ними, то вона не надасть їм такої можливості.

Протягом більше одного року вони жодного разу не бачили дітей, спілкувалися з ними декілька разів, тільки з дозволу відповідачки, під її контролем і досить нетривалий час. ОСОБА_1 зазначає, що не має можливості приймати участь у вихованні своїх синів, оскільки вони з матір`ю проживають території Польщі.

Позивачі вказують на те, що оскільки вони проживають в м.Суми в Україні, а діти разом з відповідачкою проживають у Варшаві, хоча всі є громадянами України та зареєстровані в м.Суми. то вони можуть спілкуватися з ними без участі відповідачки за допомогою мобільного зв`язку та за допомогою соціальної мережі Інтернету«What'sapp». Систематичні побачення з дітьми можливі тоді, коли вони будуть перебувати в Варшаві (за попереднім повідомленням матері дітей).

Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просять суд ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідачку ОСОБА_5 не чинити їм перешкоди у спілкуванні та вихованні малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити способи їхньої участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми у вигляді систематичного спілкування, без присутності відповідачки за допомогою мобільного телефону та за допомогою планшету з веб-камерою через інтернет- Messendger What'sapp кожного вівторка, четверга та суботи місяця з 20 до 21 години, зобов`язавши відповідачку надати діючий номер мобільного телефону ОСОБА_6 , яким він користується в Польщі.

Визначити способи їхньої участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми у вигляді періодичних побачень, на території Польщі протягом 4-х годин в день, без присутності відповідачки ОСОБА_5 , але з попереднім повідомленням останньої, під час перебування батька дітей ОСОБА_1 та їх бабусі ОСОБА_2 на території Республіки Польща.

Визначити способи їхньоїучасті вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми у вигляді спільного відпочинку протягом одного місяця влітку за місцем проживання батька та бабусі в м.Суми в Україні або за межами України, за попереднім повідомленням відповідачки, зобов`язавши останню за необхідністю надати нотаріально посвідчену згоду на виїзд 2-х дітей за кордон разом з батьком ОСОБА_1 чи бабусею ОСОБА_2 .

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12 грудня 2019 року відкрито провадження по справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13 лютого 2020 року, 16 год. 00 хв.

13 лютого 2020 року у зв`язку з зайнятістю головуючого судді Сидоренко А.П. в розгляді цивільної справи №591/1312/19 підготовче засідання відкладено до 07 квітня 2020 року, 10 год. 00 хв.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 березня 2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_10 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей повернуто заявнику, оскільки позов підписано особою, яка не має права на його підписання.

07 квітня 2020 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 03 липня 2020 року, 14 год. 00 хв. у зв`язку з клопотанням представника відповідача.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13 квітня 2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 в особі представника – адвоката Литовченко Л.І. до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей повернуто заявнику, у зв`язку з тим, що позовна заява підписана особою, яка не має права підписувати.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27 травня 2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 в особі представника – адвоката Литовченко Л.І. до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей повернуто заявнику у зв`язку з порушенням встановленого ч. 1 ст. 193 строку подачі зустрічного позову.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03 липня 2020 року закрито підготовче провадження у справі, призначено дану справу для розгляду по суті на 21 вересня 2020 року, 15 год. 00 хв.

21 вересня 2020 року протокольною ухвалою суду в судовому засіданні оголошено перерву до 28 грудня 2020 року, 09 год. 15 хв. у зв`язку з розглядом іншої справи.

28 грудня 2020 року протокольною ухвалою суду по справі оголошено перерву до 05 лютого 2020 року, 13 год. 00 хв. за клопотанням представника Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради.

05 лютого 2021 року від Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради надійшов висновок щодо визначення способу участі ОСОБА_11 та ОСОБА_2 у вихованні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.144-147).

05 лютого 2021 року допитано свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , протокольною ухвалою суду по справі оголошено перерву до 16 березня 2021 року, 15 год. 30 хв. у зв`язку з закінченням відведеного процесуального часу.

В зазначеному судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник - адвокат Гаврилюк Н.М. позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідачки – адвокат Литовченко Л.І. зазначила, що відповідачка визнає частково позовні вимоги. Не заперечує, щоб батько приймав активну участь у вихованні дітей, але при спілкуванні він не повинен обговорювати поведінку матері, утримуватися від некоректних висловлювань на її адресу. Не згодна з часом спілкування з 19 год. до 20 год., оскільки дитина до 19 год. займається у спортивному залі. Також мати дітей заперечує проти того, щоб діти виїздили без неї до батька. Меншій дитині 6 років, і це буде для нього надто стресова ситуація. Щодо побачень з дітьми без відповідачки, вважає не прийнятно, оскільки мати має знати, де перебувають діти, тому вважає, що позивачі повинні повідомити, де вони будуть перерубувати, чим харчуватися і таке інше.

Представник третьої особи в суді зазначила, що підтримує висновок Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради, а щодо присутності матері під час спілкування з батьком та їх виїзду на канікули до батька, то вважає, що діти згадають батька, він тривалий час проживав з ними однією сім`єю, і мама залишала дітей з батьком на його виховання.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, які з`явилися в судове засідання, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_13 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15 серпня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_14 вступили у шлюб, який було зареєстровано в Відділі реєстрації актів громадянського стану Сумського міського управління юстиції м. Суми за актовим записом № 1205, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 9).

Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мають двох неповнолітніх синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 10,11).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 вересня 2018 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 15-16, 17).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 10 жовтня 2018 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, до їх повноліття, і аліменти виплачувати матері дитини ОСОБА_5 , починаючи стягнення з 31 серпня 2018 року (а.с. 19-20).

24 лютого 2018 року ОСОБА_1 надав нотаріально посвідчену заяву про згоду на тимчасовий виїзд дітей за кордон з метою туризму та відпочину у період з 01 червня 2018 року по 01 червня 2019 року у супроводі матері ОСОБА_5 (а.с.24).

24 лютого 2018 року ОСОБА_5 надала нотаріально посвідчену заяву про згоду на тимчасовий виїзд дітей за кордон з метою туризму та відпочину у період з 01 червня 2018 року по 01 червня 2019 року у супроводі батька ОСОБА_1 (а.с.25).

10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 склав нотаріально посвідчену заяву, в якій висловив заперечення проти виїзду за кордон (за межі України) його малолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.26-27).

19 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Служби у справах дітей Сумської міської ради з заявою про надання йому, як батьку, дозволу на спілкування з дітьми, надання його дружиною контактних даних про адресу їх проживання, даних про ПІБ учителів у школі та вихователів у дитячому садку, дані щодо офіційного працевлаштування його дружини (а.с.32-33).

Свідок ОСОБА_12 в суді пояснив, що він дружив з позивачем ОСОБА_1 , є хрещеним батьком його сина ОСОБА_16 . Знайомий з родиною ОСОБА_17 з 2008 року. Була гарна сім`я. ОСОБА_18 поїхала в Польщу, знайшла коханця. ОСОБА_19 за дітей переживав, забезпечував усім необхідним. ОСОБА_19 гарний батько, може спілкуватися з дітьми, у нього з ними гарні відносини, діти любили батька. Пояснив, що при ньому ОСОБА_19 дзвонив ОСОБА_20 по мобільному телефону, і вона не дозволяла ОСОБА_21 спілкуватися з дітьми, говорила, що вони не хочуть. Це було восени 2020 року. Коли у 2018 році ОСОБА_18 виїздила до Польщі, то діти були з батьком, йому допомагала його мати. В цей час він відвідував їх родину, і діти були доглянуті, ОСОБА_19 встигав і з дітьми спілкуватися, і ходити на роботу. Спочатку відповідачка давала змогу ОСОБА_21 спілкуватися з дітьми, а потім зовсім заборонила, з квітня 2019 року він не має змоги з ними спілкуватися.

Свідок ОСОБА_10 в суді пояснив, що він є батьком відповідачки. У свекрухи відразу були неприязні відносини до невістки. Після народження ОСОБА_16 , ОСОБА_19 почав спати в іншій кімнаті. Після народження ОСОБА_15 у 2015 році відносини в родині зіпсувались. ОСОБА_18 йому скаржилась. Вона сама була змушена зносити коляску, коли діти підросли, батько закривався в окремій кімнаті. Свекруха називала дітей «ідіотиками». Коли ОСОБА_18 була у Польщі в 2018 році, діти були з батьком та бабушкою. За цей час ОСОБА_15 став заляканим, став ховатися, а ОСОБА_16 став заїкатися. Після приїзду ОСОБА_22 до України, діти боялися з нею спілкуватися, бо бабушка казала на неї образливі слова. Коли ОСОБА_18 приїхала, то позивачі її побили на кухні, син ОСОБА_15 це бачив та плакав. Про це дочка йому розповідала. ОСОБА_18 водила в Польщі дітей до психолога, щоб заспокоїти їх психіку. Зараз діти щасливі, і поживають з матір`ю. У ОСОБА_22 є чоловік, який її підтримує. Спочатку батько з дітьми спілкувався по телефону, але потім став говорити на матір, що вона погана, і спілкування з ним припинилося.

Відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 157 СК України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Батьки дитини зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття нею повної загальної середньої освіти. В силу ст.ст. 157, 158, 159 СК України той з батьків з ким проживає дитина не має права чинити перешкод іншому з батьків, якій проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. В разі, коли той з батьків, з ким проживає дитини, чинить іншому батьку перешкоду у спілкуванні з дитиною, спір між батьками вирішується органом опіки та піклування, а вразі ухилення батька, з яким проживає дитини, від виконання рішення органу опіки та піклування, - судом.

За ст. 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року).

Позивачі мають постійне місце проживання, не мають негативних звичок, здійснюють спроби піклування про дітей, про їх виховання та навчання, тому суд вважає, що їх спілкування з дітьми не буде перешкоджати їх нормальному розвиткові.

З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку про те, що між сторонами склалися неприязні стосунки з приводу участі батька та бабусі у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Позивач ОСОБА_1 виконує покладені на нього обов`язки по сплаті аліментів на утримання синів та заборгованості по ним не має, направляє зусилля на зустрічі з синами та можливості спілкування з ними.

Частиною 2 ст. 159 СК України встановлено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради 05 лютого 2021 року надано висновок щодо визначення способу участі ОСОБА_11 та ОСОБА_2 у вихованні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого Управління вважає за можливе визначити наступний спосіб участі позивачів у вихованні дітей:

- систематичне спілкування з дітьми за допомогою мобільного телефону та за допомогою планшету з веб-камерою через інтернет - Messendger- What’sapp кожного вівторка, четверга та суботи місяця з 19 до 20 години (за польським часом);

- періодичні побачення з дітьми на території Республіки Польща протягом 4-х годин в день, під час перебування батька дітей ОСОБА_1 та їх бабусі ОСОБА_2 на території Республіки Польща з попереднім повідомленням ОСОБА_5 та узгодженням з нею часу і місця зустрічей;

- спільний відпочинок протягом одного місяця влітку за місцем проживання батька ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_2 в м. Суми в Україні або за межами України, з попереднім повідомленням ОСОБА_5 та узгодженням з нею часу і місця перебування дітей.

У висновку зазначено, що спеціалістом Управління з`ясована думка ОСОБА_5 з приводу даного позову шляхом проведення телефонної розмови. Відповідачка повідомила, що проживає з дітьми у Республіці Польща та має карту побиту. Зі її слів вона не заперечує проти спілкування батька з дітьми та не заперечує проти їх зустрічей у разі приїзду позивача до Польщі. Пояснила, що після переїзду запрошувала позивача приїхати до Польщі та надавала адресу свого проживання. Розповіла, що були випадки, коли вона припиняла спілкування батька з дітьми через інтернет, пояснюючи, що ОСОБА_1 у бесіді з дітьми принижував її гідність, говорив про неї образливі слова, і після таких бесід з батьком діти мали пригнічений настрій, хвилювалися, могли посваритися. Також повідомила, що діти з батьком самі не спілкувалися довго, бо через свій вік не можуть тривалий час всидіти на одному місці, хочуть гратися чи займатися своїми справами, і вона не може їх змушувати насильно продовжувати бесіду з батьком. Зі слів ОСОБА_23 , вона зверталася з дітьми до психолога, який зробив висновок, що діти не мають проблем з адаптацією до нової країни та нового місця проживання, однак негативний вплив на дітей має спілкування з батьком у такому форматі, коли він в бесіді з дітьми ображає їх матір.

Відповідачка пояснила, що протягом робочого тижня син ОСОБА_15 відвідує дошкільний навчальний заклад з 8:00 до 18:00 години, син ОСОБА_16 навчається дистанційно з 8:00 до 15:00 або 16:00 години, двічі на тиждень (понеділок, середа) відвідує спортивну секцію, де тренування тривають з 18:00 до 19:00 години, ввечері виконує домашні завдання. Тому вона вважає, що спілкування з батьком протягом робочого тижня може не дуже гарно вплинути на емоційний стан дітей, і це буде негативно відображуватися на їх навчанні, поведінці, настрої. Щодо позовної вимоги про спільний відпочинок дітей протягом одного місяця влітку за місцем проживання батька та бабусі, вважає, що такий відпочинок можливий після досягнення дітьми 14 років, бо на даний час, на її думку, вік дітей замалий.

ОСОБА_5 запропонувала встановити такий порядок участі батька у вихованні дітей:

- телефонувати по мобільному або відео зв`язку обом дітям разом у суботу або неділю з 19:00 до 20:00 години за польським часом, тривалість спілкування - до 20 хвилин; засобом зв`язку має забезпечити дітей ОСОБА_1

- під час літніх та зимових канікул дітей, за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , приїздити до Республіки Польща для особистого спілкування з дітьми; кількість відвідувань дітей у Республіці Польща за період їх канікул не обмежена;

- спілкування з дітьми у Республіці Польща до двох годин кожного дня; місце прогулянок попередньо узгоджується з ОСОБА_5 ;

- вивозити дітей з м. Варшава та за кордон Польщі можливо після досягнення 14 років за їхньою згодою та за попередньою домовленістю з ОСОБА_5

- під час спілкування і прогулянок не обговорювати з дітьми особисте життя їх матері та її роботу, не налаштовувати дітей проти їх матері та словесно її не ображати;

- всі питання по корегуванню спілкування з дітьми, пов`язані з хворобою чи іншими обставинами, вирішувати шляхом перемовин і узгодження з ОСОБА_5 засобами мобільного зв`язку та Інтернету.

Відповідачем не надано до суду доказів, які б підтверджували, що спілкування батька з дітьми перешкоджає нормальному розвиткові дітей, негативно впливає на їх стан здоров`я. Відсутні факти, які б свідчили про вчинення позивачами неправомірних дій щодо дітей, та необхідність обмеження прав заявників на безперешкодне спілкування з дітьми (а.с.144-147).

Оскільки позивачі проживають окремо від дітей і не мають можливості приймати участі у їх вихованні в повному обсязі, вказаний висновок, на думку суду відповідає інтересам дітей та принципу рівності прав та обов`язків батьків щодо їх спілкування з дітьми та участі у їх вихованні.

Суд не може погодитися з доводами представника відповідачки щодо неможливості побачень дітей з позивачами за відсутності відповідачки. Враховуючи досягнення дітьми віку, за якого присутність матері не є обов`язковою, а також обставини їх проживання з батьком певний період часу під час перебування відповідачки поза межами України, та відсутністю відомостей про негативні наслідки для дітей під час перебування з батьком, такі доводи є неспроможними. Крім того такі вимоги обмежують права позивачів та дітей на безперешкодне особисте спілкування.

При визначенні часу систематичних побачень позивачів з дітьми суд враховує ту обставину, що неповнолітні діти проживають в Польщі, а тому такі побачення мають відбуватися саме за польським часом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що права позивачів порушені та підлягають захисту, а тому необхідно зобов`язати відповідачку не чинити перешкод у спілкуванні з неповнолітніми дітьми ОСОБА_16 та ОСОБА_15 та усунути такі перешкоди в спілкуванні та вихованні дітей.

В той же час не підлягають задоволенню вимоги позовної заяви про зобов`язання відповідачки за необхідності надати нотаріально посвідчену згоду на виїзд дітей за кордон разом з позивачами, оскільки під час судового розгляду не встановлено обставин, які б вказували на наявність перешкод з боку відповідачки з цього приводу, натомість позивачами надавалися докази надання відповідачкою нотаріально посвідченої згоди на виїзд дітей за кордон.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв`язку із частковим задоволенням позову, необхідно стягнути з відповідачки на користь позивачів судовий збір у розмірі по 768 грн. 40 коп. на користь кожного з позивачів.

Керуючись ст.ст. 10-11, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей Сумської міської ради» про усунення перешкод у спілкування з дітьми та визначення способів участі у їх вихованні задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні та вихованні малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- систематичне спілкування з дітьми без присутності ОСОБА_5 за допомогою мобільного телефону та за допомогою планшету з веб-камерою через інтернет – Messendger - What’sapp кожного вівторка, четверга та суботи місяця з 19 до 20 години (за польським часом);

- періодичні побачення з дітьми на території Республіки Польща протягом 4-х годин в день, без присутності ОСОБА_5 під час перебування батька дітей ОСОБА_1 та їх бабусі ОСОБА_2 на території Республіки Польща з попереднім повідомленням ОСОБА_5 та узгодженням з нею часу і місця зустрічей;

- спільний відпочинок протягом одного місяця влітку за місцем проживання батька ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_2 в м. Суми в Україні або за межами України, з попереднім повідомленням ОСОБА_5 та узгодженням з нею часу і місця перебування дітей.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивачка: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, місцезнаходження: м. Суми, вул. Харківська, 35, код ЄДРПОУ 34743343.

Повне судове рішення виготовлено 26 березня 2021 року.

Суддя А.П.Сидоренко