Ухвала суду № 95828059, 26.03.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7431/20

Провадження № 2/591/967/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2021 року

м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді – Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання – Бабич В.В.,

представника позивача – Литвиненко В.О.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Гуріної Г.В.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження

в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком по нежитловому приміщенню, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» звернулось до суду з вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь 10000 грн 48 коп. заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» є виконавцем послуг з управління багатоквартирними будинками на території м. Суми, що діє на підставі статуту. Відповідно до договору № Х-38-18, укладеного між ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 управителем визначено ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс», яке зобов`язане надавати послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники оплачувати управителю послугу з управління. Згідно Додатку № 1 до Договору № Х-38-18 «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» від 31.08.2018 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у багатоквартирному будинку розташовано нежитлове приміщення загальною площею 194,7 кв.м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , якого визначено у списку співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 26 жовтня 2018 року листом за №685/04-18 позивачем було направлено копію договору № Х-38-18 «Про надання послуги і управління багатоквартирним будинком» від 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 . Таким чином, між позивачем та відповідачем встановлено зобов`язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. Відповідач регулярно не здійснював оплату послуг з управління багатоквартирним будинком. За період з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2020 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 10000 грн 48 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 30 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

22 березня 2021 року до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтовано тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір належить до господарської юрисдикції. Зокрема, право власності на нежитлове приміщення площею 194,7 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 було набуто відповідачем не як фізичною особою, а як фізичною особою-підприємцем на підставі рішення Господарського суду Сумської області від 05 березня 2008 року у справі № 11/94-08 та ухвали цього ж суду від 07 травня 2008 року, яким визнано за приватним підприємцем ОСОБА_1 право власності на вказане нежитлове приміщення. Крім того, дане нежитлове приміщення використовується ним для здійснення господарської діяльності щодо здачі в оренду вищевказаного нежитлового приміщення за цільовим призначенням торгівельно-офісне приміщення, тому позов фактично пред`явлено позивачем до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» Литвиненко В.О. заперечила проти заявленого клопотання. Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали заявлене клопотання та просили закрити провадження у справі.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» є виконавцем послуг з управління багатоквартирними будинками на території м. Суми.

31 серпня 2018 року між ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 було укладено договір про надання послуги з управління вищевказаним багатоквартирним будинком (т. 1, а.с. 14-17).

Згідно з додатком № 1 до вказаного договору № Х-38-18 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 31 серпня 2018 у багатоквартирному будинку розташоване нежитлове приміщення загальною площею 194,7 кв.м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , якого визначено у списку співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення загальною площею 194,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі рішення Господарського суду Сумської області від 05 березня 2008 року у справі № 11/94-08 та ухвали Господарського суду Сумської області від 07 травня 2008 року у справі № 11/94-08 (т. 1, а.с. 11).

Разом з тим, рішенням Господарського суду Сумської області від 05 березня 2008 року у справі № 11/94-08, яке стало підставою для державної реєстрації права власності, визнано за Приватним підприємцем ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення загальною площею 194,7 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 148-150).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07 травня 2008 року у справі № 11/94-08 роз`яснено пункт 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Сумської області від 05 березня 2008 року у справі № 11/94-08 стосовно того, що за Приватним підприємцем ОСОБА_1 визнано право власності на самовільно переобладнане нежитлове приміщення загальною площею 194,7 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 151-152).

На виконання рішення Господарського суду Сумської області від 05 березня 2008 року видано наказ про примусове виконання рішення (т. 2, а.с. 153).

Крім того, за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та основним видом його діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (т. 2, а.с. 157).

Також 01 січня 2018 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір оренди за № 01-01-18, відповідно до умов якого відповідач надав в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 198 кв.м з метою використання для підприємницької діяльності (т. 2, а.с. 154-155).

Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.

Разом з тим, статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України (далі – ГК України) громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі статтею 50 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами – юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).

Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа – сторона у відповідних правовідносинах – як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 916/1261/18.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , який є власником вказаного нежитлового приміщення, є суб`єктом підприємницької діяльності, відомостей про припинення його підприємницької діяльності станом на дату звернення з позовом немає. Основним видом діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Спірне нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 було передано ним в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 з метою використання для підприємницької діяльності відповідно до укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 договору оренди від 01 січня 2018 року. Тобто, відповідач у судовому засіданні довів обставини, що у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 він здійснює саме господарську діяльність.

Враховуючи вищевикладене, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що вказані взаємовідносини виникли між сторонами, які є суб`єктами господарювання.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, провадження у вказаній справі було відкрито помилково та необхідно повідомити позивачу, що вказані позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком по нежитловому приміщенню.

Роз`яснити позивачу його право звернутися з вказаною заявою в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено 26 березня 2021 року.

Суддя А.С. Северинова