Рішення № 9582805, 21.05.2009, Апеляційний суд Херсонської області

Справа № 22ц-1076

Категорія 27

Головуючий в І інстанції Слюсаренко О.В.

Доповідач Колісниченко А.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого Колісниченка А.Г.,

суддів Бауль Н.М.,

Капітан І.А.,

при секретарі Шешені С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 03.02.2009 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про розірвання кредитного договору, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року до суду із позовом до ОСОБА_2 звернулось ЗАТ «КБ «Приватбанк», обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до кредитного договору, укладеного 25.10.2006 року між банком та відповідачем, останній отримав кредит у розмірі 25973,58 доларів США за сплатою 0,97% відсотків на місяць за користування кредитом, на строк до 25.10.2013 року. Погашення заборгованості за кредитом повинно здійснюватись щомісячно з 21 по 28 число кожного місяця рівними платежами. Однак, відповідач своїх зобовязань за договором не виконує, у звязку із чим виникла заборгованість у сумі 6024,13 доларів США станом на 21.08.2008 року. Просили стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у сумі 29157,66 грн. (6024,31 долар) та судові витрати у сумі 321,58 грн.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ЗАТ «КБ «Приватбанк» 31.12.2008 року листом повідомив про збільшення в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором з 12% до 13,68% річних, при цьому йому було запропоновано, в разі незгоди з такими діями, звернутись до банку не пізніше 24.10.2008 року. Просив розірвати кредитний договір від 29.09.2008 року на підставі ст. 651 ЦК України, оскільки банком істотно порушено умови договору.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 03.02.2009 року позовні вимоги ЗАТ «КБ «Приватбанк» задоволено частково. З ОСОБА_2 стягнуто достроково заборгованість за кредитним договором від 25.10.2006 року у сумі 29157,66 грн. та 321,58 грн. судових витрат. Виконання рішення суду розстрочено на один рік. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.

ОСОБА_2, у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення просить його скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні первинного позову відмовити, а зустрічний - задовольнити.

Апелянт, у судовому засіданні, на задоволенні скарги наполягав посилаючись на те, що він не має змоги сплачувати заборгованість, оскільки він перебуває у скрутному матеріальному становищі і сплата коштів за рішенням суду поставить його сімю за межу виживання.

Представниця ЗАТ «КБ «Приватбанк», у судовому засіданні, проти задоволення скарги заперечувала, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, що зявились до судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах, визначених цивільно-процесуальним законом, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи первинний позов, поданий ЗАТ «КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є законними, грунтуються на положеннях ст. ст. 1050,1054 ЦК України. Однак, з таким висновком колегія суддів повною мірою погодитись не може, оскільки суд дійшов до нього з порушенням норм матеріального права, тому рішення суду, в частині задоволення первинного позову ЗАТ «КБ «Приватбанк», підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до кредитного договору № НЕТОАG00180255, укладеного 25.10.2006 року між банком та відповідачем, останній отримав кредит у розмірі 2597 3,58 доларів США за сплатою 0,97% відсотків на місяць за користування кредитом, на строк до 25.10.2013 року. Погашення заборгованості за кредитом повинно здійснюватись щомісячно з 21 по 28 число кожного місяця рівними платежами. Однак, відповідач своїх зобовязань за договором належним чином не виконує, у звязку із чим виникла заборгованість.

Зі змісту підпункту «б» пункту 2.3.3 договору, укладеного між сторонами 25.10.2006 року договору випливає, обовязок банку, в разі дострокового стягнення суми заборгованості та інших платежів за кредитним договором, направити позичальнику письмову вимогу про це, і в разі коли позичальник виконає свої зобовязання вимога банку втрачає чинність.

Вказані положення кредитного договору узгоджуються із вимогами ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка повязує виникнення у кредитодавця права на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором чи чергових внесків за договором лише у разі попереднього надсилання позичальнику письмової вимоги про це. При цьому, в разі, коли позичальник протягом 30 днів з часу отримання такої письмової вимоги усуне порушення умов договору, то вимога банку втрачає чинність. Суд першої інстанції на це уваги не звернув і не застосував до спірних право відносин належні норми матеріального права.

У матеріалах справи відсутні докази виконання ЗАТ «КБ «Приватбанк» вищенаведених приписів закону та умов укладеного між сторонами договору.

У судовому засіданні апеляційного суду представник банку не заперечувала невиконання цією установою вимог закону та умов договору, в частині попереднього надсилання ОСОБА_2 письмової вимоги про дострокове погашення його зобовязань. Оскільки виникнення права вимоги щодо дострокового повернення заборгованості за кредитним договором законом повязується із виконанням банком певних дій, а доказів виконання цих дій позивачем за первинним позовом не надано, то у задоволенні цього позову слід відмовити.

Разом з тим, колегія суддів вважає правильним висновок суду щодо відмови ОСОБА_2 у задоволенні його зустрічних позовних вимог до банку, тому у цій частині рішення суду скасуванню чи зміні не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,316 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 03.02.2009 року, в частині задоволення позовних вимог закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити, у цій частині нове рішення.

Закритому акціонерному товариству «Комерційний банк «Приватбанк» у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і з наступного дня воно може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.