Рішення № 95826646, 24.03.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/205/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2021 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О.Б. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь невиплачене страхове відшкодування в розмірі 15876,91 грн., а також 610,57 грн. пені, 442,39 грн. інфляційних витрат, 152,30 грн. – три відсотки річних, 6000 грн. витрат на правову допомогу та інші судові витрати. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є власником автомобіля Volkswagen Tiguana 2.0 TSi, д.р.н. НОМЕР_1 . 10.07.2020 року о 09 год. 50 хв. по вул. Бр. Міхновських, 34 у м. Львові ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser 150», д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen Tiguan» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , який після удару здійснив інерційний рух та зіткнувся з транспортним засобом «AUDI F-3» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , котрий зупинився попереду в заторі, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Залізничного районного суду міста Львова від 04.08.2020 року в справі № 462/4206/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «УПСК». ПрАТ «УПСК» здійснило позивачу виплату страхового відшкодування в розмірі 15757,43 грн., але дана сума страхового відшкодування з позивачем узгоджена не була та не відповідає фактично завданій шкоді. ПрАТ «УПСК» в листі № 2863/18 від 17.09.2020 року вказує, що вартість відновлювального ремонту згідно ремонтної калькуляції № 4151071 _А від 14.08.2020 року становить 21008 грн. 02 коп, а отже вартість страхового відшкодування за пошкоджений ТЗ, з вирахуванням безумовної франшизи в розмірі 0,00 грн., що передбачена умовами договору АР/4151071 від 11.03.2020 року та фізичного зносу деталей становить 15787,43 грн. З сумою страхового відшкодування ОСОБА_1 не погодився, адже вартість відновлювального ремонту є вищою. Дана ремонтна калькуляції № 4151071 _А від 14.08.2020 року на його вимогу не була йому надана страховиком. Тому, він звернувся до експерта для проведения автотоварознавчого дослідження про визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ. Згідно Висновку № 223 експертного автотоварознавчого дослідження про визначення вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ від 15 жовтня 2020 року, вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику автомобіля «Volkswagen Tiguan» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження під час ДТП 10.07.2020 року, на момент дослідження становить: 34938,64 грн. 29.12.2020 року позивач звернувся до ПрАТ «УПСК» з листом-претензією з проханням виплатити залишок страхового відшкодування. Даний лист був отриманий ПрАТ «УПСК» 04.01.2021 року. Після цього, відповідач оплатив ОСОБА_1 ще 3274 грн. 30 коп. страхового відшкодування. Отже, відповідач не виплатив позивачу ще 15876 грн. 91 коп. страхового відшкодування. У зв`язку з неповною виплатою суми страхового відшкодування позивач також просить стягнути 610,57 грн. пені, 442,39 грн. інфляційних втрат та 152,30 грн. три відсотки річних. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.01.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Судом встановлено, що 10.07.2020 року у м. Львові по вул. Бр. Міхновських, 34 о 09:50 год. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota Land Cruiser 150», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , автомобіля «Volkswagen Tiguan» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля AUDI F-3» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 .

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 04.08.2020 року у справі 462/4206/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Судом встановлено, що ОСОБА_2 10 липня 2020 року о 09 год. 50 хв. по вул. Бр. Міхновських, 34 у м. Львові, керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser 150», д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen Tiguan» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який після удару здійснив інерційний рух та зіткнувся з транспортним засобом «AUDI F-3» д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , котрий зупинився попереду в заторі, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 12.1., 13.1. ПДР України. Під час розгляду справи ОСОБА_2 свою вину визнав.

Згідно з вимогамич. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «УПСК», яке виплатило ОСОБА_1 , власнику автомобіля «Volkswagen Tiguan» д.н.з. НОМЕР_1 , 15757,43 грн. та 3274,30 грн.

Однак, позивач не погодився з виплаченою ПрАТ «УПСК» сумою страхового відшкодування в розмірі 19031,73 грн. та звертався до відповідача з вимогою доплатити суму стархового відшкодування.

На підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 надав висновок судового експерта Вербова В.В. №233 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ від 15.10.2020 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Tiguan 2,0 TSi, д.р.н. НОМЕР_1 на момент дослідження становить 42837,51 грн.; вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику автомобіля Volkswagen Tiguan 2,0 TSi, д.р.н. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження під час ДТП 10.07.2020 року, на момент дослідження становить: 34938,64 грн. /а.с. 13-76/.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктами 2, 3 частини першої статті 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком. (стаття 990 ЦК України).

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст. 28 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Суд дослідивши матеріали справи, зокрема наданий позивачем висновок судового експерта Вербова В.В. №233 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ від 15.10.2020 року бере такий до уваги та вважає належним доказом, на підставі якого позивач має право на доплату невиплаченої суми страхового відшкодування, оскільки даний висновок складений судовим експертом з відповідною кваліфікаціє і відповідачем не спростований.

Також суд звертає увагу на те, що ні суду, ні на вимогу позивача ПрАТ «УПСК» не надало для дослідження свого висновку експертного автотоварознавчого дослідження, що унеможливлює суд брати до уваги визначену відповідачем суму вартості страхового відшкодування, з якою не погоджується позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Так, враховуючи положення ст. ст. 22, 29, 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 133 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача ПрАТ «УПСК» на його користь суми недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 15876,91 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, встановивши, що ПрАТ «УПСК» належним чином не виконало зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі, а тому наявні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Згідно ч. 3 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. У зв`язку з чим доводи сторони позивача в цій частині підставні.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.06.2017 року № 6-282цс17 та підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18).

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

У пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ» від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам дано роз`яснення про те, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Крім того, у п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, у межах позовних вимог з урахуванням наданого позивачем розрахунку, який не спростований відповідачем, з ПрАТ «УПСК» на користь позивача підлягають стягненню: три проценти річних у розмірі 152,30 грн., інфляційні втрати у розмірі 442,39 грн. та пеня в розмірі 610,57 грн., що разом становить 1205,26 грн.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 грн.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

З метою документального підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №189 від 23.12.2020 року, рахунок-фактуру № 1 від 15.01.2021 р., акт виконаних робіт №1 згідно договору №189 від 23.12.2020 р., ордер №1054804 від 18.01.2021 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1959 /а.с. 86-94/.

Відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути 6000 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 28-29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 15, 16, 509, 526, 610, 625, 979, 988, 1166, 1187 ЦКУ, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 264-265, 274-275, 279 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) кошти в розмірі 17081 (сімнадцять тисяч вісімдесят одну гривню) 26 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) 6000 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) 908 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення подається до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний см. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Постигач О.Б.

З оригіналом згідно

Суддя Постигач О.Б.