Вирок № 95826397, 23.03.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/10305/20

Провадження №1-кп/461/45/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2021 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

за участю:

прокурора Потупи І.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Кирилюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140000000891 від 26.11.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Глинне, Рокитнівсього району, Рівненської області, громадянина України, українця, одруженого, має двох дітей, із вищою освітою, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст.358, ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , маючи умисел на підробку документів, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з корисливих мотивів, з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням захворювання у період проходження служби в ОВС, достовірно знаючи про підстави та умови отримання такої, передбачені Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року, будучи у відповідності до наказу №70о/с УМВС України на Львівській залізниці від 03.09.2015 року звільненим з посади оперуповноваженого боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі сектору карного розшуку лінійного відділу на ст.Львів УМВС, у невстановлений досудовим розслідуванням час, усвідомлюючи та достовірно знаючи, що фактично на стаціонарному лікуванні у Мостиській районній комунальній поліклініці у період проходження служби в ОВС не перебував, надав свої анкетні дані невстановленій досудовим розслідуванням особі для подальшого внесення їх до медичних виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого форми №027/о №119 від 30.03.2015 року, до якої внесено відомості про те, що ОСОБА_1 , 1973 року народження, проживаючий у АДРЕСА_2 , в період з 18.03.2015 року по 30.03.2015 року перебував на лікуванні у вказаному медичному закладі та №265 від 27.10.2014 року, до якої внесено відомості про те, що ОСОБА_1 , 1973 р.н., проживаючий у АДРЕСА_2 , в період з 14.10.2014 року по 27.10.2014 року перебував на лікуванні у вказаному медичному закладі, в такий спосіб підробивши вищевказану медичну виписку.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел на використання завідомо підробленого документа, який видається установою та надає права,без належних на те законних підстав, 13.07.2018 року, перебуваючи в приміщенні Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», що за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська, 233, достовірно знаючи, що виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого форми №027/о №119 від 30.03.2015 року та №265 від 27.10.2014 року є підробленими, оскільки містять недостовірну інформацію про його перебування на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі у періоди з 14.10.2014 року по 27.10.2014 року та з 18.03.2015 року по 30.03.2015 року, усвідомлюючи, що саме вказані медичні виписки будуть взяті до уваги членами ВЛК при підтвердженні його захворювання із проходженням служби в ОВС, що в подальшому надасть йому змогу отримати одноразову грошову допомогу, подав до військово-лікарської комісія Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого форми №027/о №119 від 30.03.2015 року та №265 від 27.10.2014 року, видані від імені Мостиської комунальної районної поліклініки, на підставі яких останньому видано постанову медичної ВЛК ДУ ТМО МВС України по Львівській області №60 від 23.07.2018 року у відповідності до якої захворювання зазначене у виписках артеріальна гіпертензія ст. 3, ризик високий з формуванням гіпертензивного серця СН 2А НЦД по гіпертонічному типу з частими симпато-адреналовими кризами, пов`язане з проходженням служби в ОВС, пов`язане з проходженням служби в ОВС.

В подальшому, ОСОБА_1 отримавши на підставі вищевказаних підроблених медичних виписок постанову медичної ВЛК ДУ ТМО МВС України по Львівській області №60 від 23.07.2018 року, без належних на те законних підстав, з метою отримання одноразової грошової виплати, 09.11.2018 року перебуваючи в приміщенні КЗ ЛОР "Львівський обласний Центр медико-соціальної експертизи", за адресою: м. Львів, вул. Руська, 20, достовірно знаючи, що постанова ВЛК ДУ ТМО МВС України по Львівській області №60 від 23.07.2018 року отримана ним на підставі підроблених медичних документів, усвідомлюючи, що саме вказана постанова буде взята до уваги членами медико-соціальною експертною комісією при підтвердженні захворювання з проходженням служби в ОВС, встановлення йому групи інвалідності, подав до КЗ ЛОР "Львівський обласний Центр медико-соціальної експертизи" Обласний МСЕК №1 разом з направленням на медико-соціальну експертну комісію МСЕК від 31.10.2018 року за №429 вищевказану постанову, на підставі якої отримав виписку з акту огляду медико-соціальною експертною комісією форми №157-1/0 від 22.11.2018 року, яким останньому надано третю групу інвалідності пов`язану з проходженням служби в ОВС та довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках форми №158/0 від 22.11.2018 року №008341 серії 10ААА, у відповідності до якої ступінь втрати професійної працездатності становить 45% і пов`язане із проходженням служби в ОВС, в такий спосіб використавши завідомо підроблені документ, які видаються установою та надають права.

Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, а саме коштами одноразової грошової допомоги внаслідок захворювання отриманого в період проходження служби в органах внутрішніх справ, діючи з корисливих мотивів, 26.11.2018 року, перебуваючи в приміщенні Головного управління Національної поліції у Львівській області, що за адресою: м.Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, усвідомлюючи, що в період проходження служби, а саме з 14.10.2014 року по 27.10.2014 року та з 18.03.2015 року по 30.03.2015 року, на лікуванні в Мостиській комунальній районній поліклініці не перебував та постанова ВЛК №60 від 23.07.2018 року, якою встановлено факт причино-наслідкового зв`язку захворювання з проходженням служби в ОВС отримана ним на підставі підроблених медичних виписок, шляхом обману, звернувся із письмовою заявою до ліквідаційної комісії УМВС на Львівській залізниці щодо виплати йому одноразової грошової допомоги внаслідок отримання захворювання в період проходження служби в ОВС, до якої долучив отриману на підставі підроблених виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого форми №027/о №119 від 30.03.2015 року та №265 від 27.10.2014 року, виданих від імені Мостиської комунальної районної поліклініки, постанову медичної ВЛК ДУ ТМО МВС України по Львівській області №60 від 23.07.2018 року, видану на ім`я ОСОБА_1 , 1973 р.н., якою встановлено причино - наслідковий зв`язок захворювання з проходженням служби в ОВС, виписку з акту огляду медико-соціальною експертною комісією форми №157-1/0 від 22.11.2018 року, яким останньому надано третю групу інвалідності пов`язану з проходженням служби в ОВС та довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках форми №158/0 від 22.11.2018 року №008341 серії 10ААА, у відповідності до якої ступінь втрати професійної працездатності становить 45% і пов`язане із проходженням служби в ОВС, при цьому ввівши в оману членів ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області щодо правомочності вказаних документів та в подальшому на підставі вказаних документів заволодів коштами в розмірі 276150 грн., які були перераховані йому в якості одноразової грошової допомоги, якими розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди Головному управлінню міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, яка у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до примітки до ст. 364 КК України є великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_1 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненому у великому розмірі, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України, визнав повністю, та підтвердив обставини вчинення ним злочину, викладені у обвинувальному акті. Окрім того пояснив суду, що надав свої анкетні дані для подальшого внесення їх до медичних виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого форми №027/о №119 від 30.03.2015 року, до якої внесено відомості про те, що він в період з 18.03.2015 року по 30.03.2015 року перебував на лікуванні у Мостиській районній комунальній поліклініці та №265 від 27.10.2014 року, до якої внесено відомості про те, що він в період з 14.10.2014 року по 27.10.2014 року перебував на лікуванні у Мостиській районній комунальній поліклініці. Після отримання виписок, обвинувачений подав їх до ВЛК, медико-соціальної експертної комісії. За результатами оглядів та висновків комісій ОСОБА_1 отримав право на виплату одноразової грошової допомоги. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.

Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки ч.3 ст.349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкриміновані, доведена повністю.

Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 358 КК України є правильною, оскільки останній вчинив підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Окрім того, кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.4 ст.358 КК України з правильною, оскільки останній використав завідомо підроблений документ. Окрім того, кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.3 ст.190 КК України з правильною, оскільки останній вичинив заволодіння чужим майном у великому розмірі, шляхом обману (шахрайство).

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, з яких кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України - до категорії злочинів середньої тяжкості; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України - до категорії злочинів невеликої тяжкості. Окрім того, суд враховує особу обвинуваченого, який на момент вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебував, позитивно характеризується за місцем проживання.

Частиною 1 ст.69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, мотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Суд визнає обставинами, які пом`якшують його покарання ОСОБА_1 є те, що він повно і беззаперечно визнав свою вину, що свідчить про його розкаяння, раніше не притягався до кримінальної відповідальності. Крім того, судом враховується як істотна обставина, що пом`якшує покарання - повне відшкодування шкоди потерпілому. Зазначені обставини в їх сукупності істотно знижують ступінь тяжкості злочину і вказують на безпечність винної особи для суспільства, в зв`язку з чим виправлення даної особи можливе і без призначення йому покарання у виді позбавлення чи обмеження волі. Суд дійшов висновку, що призначення ОСОБА_1 мінімального покарання у межах санкцій статей було б явно несправедливим.

Наведені обставини, дають суду з урахуванням особи винного, положень ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України, перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України та у санкції ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Відтак, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, конкретних обставин справи, відношення обвинуваченого до своїх дій, фактом відшкодування завданої шкоди у повному обсязі та інших пом`якшуючих вину обставин, суд дійшов висновку, що покарання у виді штрафу у мінімальних межах санкції ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України та штрафу у розмірі, що відповідає вимогам ст. 53 Кримінального кодексу України, за ч.3 ст.358 та ч.3 ст.190 з урахуванням ч.1 ст. 69 Кримінального кодексу України буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Також, враховуючи фактичні обставини справи, вчинення обвинуваченим декількох кримінальних правопорушень, що кваліфіковані за різними частинами особливої частини Кримінального кодексу України, суд застосовує вимоги ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути вартість проведення експертизи №10/7/698 від 25.11.2020 року в сумі 1307,60 грн.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 70, 71, 75, 185 КК України, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України та призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України із застосуванням ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України - у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.;

- за ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України із застосуванням ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України - у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.;

- за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України - у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість проведеної у справі судової експертизи в розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп.

Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме медичну документацію ОСОБА_1 - повернути ліквідаційній комісії ГУ МВС України у Львівській області, КЗ ЛОР Львівський обласний центр медичко-соціальної експертизи», ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області».

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Зубачик Н.Б.