Рішення № 95825027, 22.03.2021, Приморський районний суд м. Одеси

22.03.21

Справа № 522/21036/20

Провадження № 2/522/3806/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Чернявської Л.М.,

за участі секретарі судового засідання Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-Будівельного кооперативу «Французький бульвар-білдінг» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Житлово-Будівельного кооперативу «Французький бульвар-білдінг» про захист прав споживачів.

Позивач просила зобов`язати ЖБК «Французький бульвар-білдінг» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином додаток (додаткову угоду) до договору від 27.10.2014 № 27 «Розрахунок тарифу» який містить перелік економічно обґрунтованих витрат, калькуляцію собівартості та розрахунок Тарифів на послуги з опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води (включно з розрахунком економічно обґрунтованої вартості опалення за 1 м2, вартості 1 Гігакалорії та вартості 1 м3 гарячої води) на опалювальний сезон 2019–2020 рр. (зобов`язання, передбачене п. п. 1, 4, 6, 15(1), 17(1) договору від 27.10.2014 № 27); Зобов`язати ЖБК «Французький бульвар-білдінг» надати оформлений належним чином додаток (додаткову угоду) до договору від 27.10.2014 № 27 «Розрахунок тарифу» який містить перелік економічно обґрунтованих витрат, калькуляцію собівартості та розрахунок ТАРИФІВ на послуги з опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води (включно з розрахунком економічно обґрунтованої вартості опалення за 1 м2, вартості 1 Гігакалорії та вартості 1 м3 гарячої води) на опалювальний сезон 2020–2021 рр. (зобов`язання, передбачене п. п. 1, 4, 6, 15(1), 17(1) договору від 27.10.2014 № 27).

В обґрунтування позову зазначила, що у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 у власності ОСОБА_1 перебуває квартира АДРЕСА_2 . Позивач не є членом (в тому числі й асоційованим членом) Житлово-Будівельного кооперативу «Французький бульвар-білдінг», заяв про вступ до кооперативу не підписувала та не подавала. Відповідач одночасно є і виконавцем житлово-комунальних послуг, і виробником окремих комунальних послуг (теплогенеруючою організацією), при цьому надаючи житлово-комунальні послуги як членам кооперативу, так і іншим особам (не членам кооперативу), з якими у Відповідача укладені договори про надання послуг. Між Позивачем та Відповідачем укладений договір від 27.10.2014 № 27 про надання послуг з опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води. Відповідно до п. п. 1, 4 договору від 27.10.2014 № 27, виконавець (Відповідач) зобов`язується надавати споживачу, тобто ОСОБА_1 своєчасно та відповідної якості послуги з опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, які передбачені додатковою угодою. Тарифи на послуги прописані в окремому додатку до даного договору «Розрахунок тарифу». Зазначає, що Відповідач, приймаючи на загальних зборах членів кооперативу рішення щодо формування/встановлення тарифів на послуги з опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води, не здійснює розрахунок тарифів у відповідності до вимог чинного законодавства, та не надає відповідні розрахунки тарифів до Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради для їх перевірки та подальшого встановлення рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради , тим самим порушуючи встановлений законом порядок та умови Договору від 27.10.2014 № 27. 02.11.2017, вперше з 2012 р., Відповідач звернувся до Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради стосовно встановлення тарифів на послуги з опалення та постачання гарячої води. Однак, отримавши відповідь зі списком зауважень, Відповідач не зміг продовжити діалог з цього питання через відсутність розрахунків економічно обґрунтованих тарифів, ліцензій/дозволів тощо. Відсутність економічно обґрунтованих витрат, ліцензій, затверджених в установленому порядку тарифів — виявлена під час перевірок Держпродспоживслужби. Наслідки вищезгаданих перевірок Держпродспоживслужби Відповідачем не оскаржувалися, застосовані адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни та ціноутворення Відповідач сплатив у повному обсязі. Внаслідок відсутності економічно обґрунтованих витрат, ліцензій, затверджених в установленому порядку тарифів Відповідач, починаючи з 2015 року, відмовляється надавати ОСОБА_1 для погодження та підписання додаток (додаткову угоду) до договору від 27.10.2014 № 27 «Розрахунок тарифу» й самовільно, всупереч установленому законом порядку, обмежує позивачу доступ до послуги з опалення (постачання теплової енергії). Отже, блокування доступу до необхідної, доступної, повної та достовірної інформації про продукцію (житлово-комунальні послуги) та її виробника (Відповідача), неналежним чином визначення ціни продукції (відсутність економічно обґрунтованих витрат, затверджених в установленому порядку тарифів), самовільне, всупереч установленому законом порядку, обмеження доступу до послуги з опалення (постачання теплової енергії) є діями Відповідача, що порушують права ОСОБА_1 як споживача, та дають підстави обґрунтовано стверджувати про наявність ознак здійснення Відповідачем нечесної підприємницької практики.

02 грудня 2020 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачеві строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує п`яти діб з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

03 грудня 2020 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, в якій остання привела норми щодо застосування сервісу «Електронний суд».

04 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху повторно та продовжено позивачеві строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

08 грудня 2020 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09 грудня 2020 року відкрито провадження по справі, встановлено спрощений порядок розгляду справи.

12 березня 2021 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В судовому засідання 22 березня 2021 року ОСОБА_1 просила не розглядати клопотання про залучення третьої особи, та розглянути справу за наявними матеріалами. Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, сповіщався належним чином, відзив на позов не подавав.

Розглянувши справу за наявними матеріалами справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .

Між ОСОБА_1 та ЖБК «Французький бульвар-білдінг» укладений договір від 27.10.2014 № 27 про надання послуг з опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ст. ст. 525, 610 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи із змісту ст. ст. 526, 538 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право — обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі — Закон № 2189-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 2189-VIII виконавцем комунальної послуги є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а індивідуальним споживачем — фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Частиною 1 статті 12 Закону № 2189-VIII передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно зі ст. 10 Закону № 2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

У ст. 24 Закону № 1087-IV передбачено, що кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, — за державними цінами і тарифами. Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» (далі — Закон № 2633-IV), тарифи на виробництво теплової енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Пунктами 1.4 та 1.5 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 № 308, встановлено критерії, відповідно до яких визначається орган ліцензування. Так, якщо обсяги виробництва, транспортування або постачання теплової енергії суб`єктів господарювання не перевищують визначені п. 1.5 Ліцензійних умов рівні та (або) при забезпеченості споживачів приладами обліку теплової енергії, що обліковують менше ніж 90% від загального обсягу реалізованої теплової енергії, ліцензування такої діяльності здійснюється обласними та Київською міською державними адміністраціями, відповідно, встановлення тарифів для таких суб`єктів господарювання здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. п. 1, 4 договору від 27.10.2014 № 27, виконавець (Відповідач) зобов`язується надавати споживачу ( ОСОБА_1 ) своєчасно та відповідної якості послуги з опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, які передбачені додатковою угодою. Тарифи на послуги прописані в окремому додатку до даного договору «Розрахунок тарифу».

Відповідно до п. п. 15(1), 17(1) договору від 27.10.2014 № 27, споживач має право на отримання своєчасно та належної якості послуг згідно із законодавством та умовами договору, а виконавець зобов`язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості відповідно до вимог законодавства та договору.

Як вбачається з позовної заяви, Відповідач починаючи з 2015 року, відмовляється надавати ОСОБА_1 (споживачу) для погодження та підписання додаток (додаткову угоду) до договору від 27.10.2014 № 27 «Розрахунок тарифу» й самовільно, всупереч установленому законом порядку, обмежує ОСОБА_1 доступ до послуги з опалення (постачання теплової енергії), що є порушенням п. п. 1, 4, 6, 15(1), 15(2), 15(9), 17(1), 17(2), 17(9) договору від 27.10.2014 № 27., що підтверджується заявами та скаргами ОСОБА_1 на ім`я голови правління ЖБК «Французький бульвар-білдінг» (а.с. 35-40).

Не розраховуючи й не затверджуючи в установленому порядку тарифи на послуги з опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води, Відповідач, тим самим, неналежним чином визначає ціну продукції.

Таким чином, Відповідач, зокрема, порушує п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 19, п. п. 1, 3, 4, 5, 7 ч. 1 ст. 21 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі — Закон № 1023-XII).

Згідно положень, закріплених у статті 19 Закону № 1023-XII, нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним. Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.

Отже, блокування доступу до необхідної, доступної, повної та достовірної інформації про продукцію (житлово-комунальні послуги) та її виробника (Відповідача), неналежним чином визначення ціни продукції (відсутність економічно обґрунтованих витрат, затверджених в установленому порядку тарифів), самовільне, всупереч установленому законом порядку, обмеження доступу до послуги з опалення (постачання теплової енергії) є діями Відповідача, що порушують права ОСОБА_1 як споживача.

Відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Закон № 1023-XII регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з пунктом 22 статті 1 Закону № 1023-XII споживач — фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно пункту 17 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII послуга — діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Позивач як на підстави для задоволення позову є доведеними, та не оспорювались Відповідачем, суд дійшов висновку, що про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Житлово-Будівельного кооперативу «Французький бульвар-білдінг» про захист прав споживачів задовольнити в повному обсязі.

Зобов`язати Житлово-Будівельний кооператив «Французький бульвар-білдінг» (код ЄДПОУ 32622948) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) оформлений належним чином додаток (додаткову угоду) до договору від 27.10.2014 року № 27 «Розрахунок тарифу» який містить перелік економічно обґрунтованих витрат, калькуляцію собівартості та розрахунок Тарифів на послуги з опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води (включно з розрахунком економічно обґрунтованої вартості опалення за 1 м2, вартості 1 Гігакалорії та вартості 1м3 гарячої води) на опалювальний сезон 2019-2020 рр. (Зобов`язання, передбачене п.п. 1,4,6,15(1), 17 (1) договору від 27.10.2014 № 27)

Зобов`язати Житлово-Будівельний кооператив «Французький бульвар-білдінг» (код ЄДПОУ 32622948) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) оформлений належним чином додаток (додаткову угоду) до договору від 27.10.2014 року № 27 «Розрахунок тарифу» який містить перелік економічно обґрунтованих витрат, калькуляцією собівартості та розрахунок Тарифів на послуги з опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води (включно з розрахунком економічно обґрунтованої вартості опалення за 1 м2, вартості 1 Гігакалорії та вартості 1м3 гарячої води) на опалювальний сезон 2020-2021 рр. (Зобов`язання, передбачене п.п. 1,4,6,15(1), 17 (1) договору від 27.10.2014 № 27)

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення підписано та складено 26 березня 2021 року.

Суддя Л. М. Чернявська