Ухвала суду № 95824646, 22.03.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/3815/21

Провадження № 2-з/521/64/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про розгляд заяви про забезпечення позову

22 березня 2021 року місто Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Леонов О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання демонтувати самочинне будівництво, стягнення збитків та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання демонтувати самочинне будівництво, стягнення збитків та моральної шкоди.

Разом із позовною заявою позивачем подана заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій він просить суд: Тимчасово, до набрання законної сили судовим рішення у справі за його позовом та заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам проводити будь-які будівельні роботи з будівництва (реконструкції) нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтовано наступними фактичними обставинами.

ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 02.07.2011 р. та на підставі свідоцтва про право власності від 14.11.2011 р. належать на праві власності: нежитлове приміщення - будівля складу-овочесховища, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 214,1 кв.м, та нежитлові приміщення, загальною площею 777.6 кв.м. розташовані за адресою: АДРЕСА_3 відповідно.

Власником сусідньої з моєю будівлі у вигляді нежитлових приміщень складу овочесховища, площею 415,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідач ОСОБА_2 . Зазначена належна ОСОБА_2 будівля внаслідок незадовільного стану конструктивних елементів, відсутністю належного догляду за нею з боку відповідача та під впливом природних факторів була зруйнована.

У грудні 2020 року ОСОБА_2 на земельній ділянці, права на яку належним чином не оформлені, розпочав роботи з капітального будівництва нової будівлі на місті зруйнованої, яке має всі ознаки самочинного будівництва.

Так, ОСОБА_2 облаштував фундамент під будівництво нової споруди, звів нові стіни з газобетонних блоків. Ліва бокова стіна будівлі збудована на відстані 10-15 см від стіни належної мені будівлі. Крім того, на стінах нової будівлі ОСОБА_2 встановив металеві конструкції заввишки приблизно 2-3 метри, які мають виконувати функції опор крівлі. За рахунок цих опор крівля нової будівлі буде щонайменше на 3-4 метри вища порівняно із моєю крівлею та крівлею зруйнованої будівлі ОСОБА_4 .

При цьому, з метою укріплення цієї конструкції, ОСОБА_2 без згоди позивача вмонтував металеві опори у стіну належної позивачу будівлі, пошкодивши її.

Фактично результатом незаконних будівельних робіт є будівництво нової капітальної споруди. Фотоматеріали поточного стану будівництва додаються до позову.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 належну заявнику будівлю вже пошкоджено. Монтування опор під дах у стіну будівлі вже сьогодні призводить до потрапляння вологи у приміщення: стіни вбирають вологу, намокають та руйнуються.

Заявник вважає, що за час розгляду справи у суді та у випадку невжиття заходів забезпечення позову на час розгляду справи відповідач буде продовжувати здійснення самовільного будівництва. У разі завершення такого самовільного будівництва може утворитися ситуація, що призведе до неефективності захисту прав позивача за захистом яких він звернувся до суду, та зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню.

Заява подана з дотриманням вимог ст. 151 ЦПК України.

Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За своїм змістом, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року в справі № 208/3904/16-ц (провадження № 61-40254св18) та інших подібних постановах.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Неодноразове ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень, особливо судами вищих інстанцій, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

Під час вирішення питання про забезпечення позову, суд встановив, що предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання демонтувати самочинне будівництво, стягнення збитків та моральної шкоди.

Між сторонами існує спір щодо усунення перешкод у користуванні власністю на майновий комплекс.

Узв`язку з наведеним, заявник правомірно вважає, що захист його прав, свобод та інтересів до ухвалення рішення у справі може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При цьому, захід забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу та будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є доцільним для захисту прав та інтересів позивача, співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вирішуючи питання про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову, суд враховує, що з метою забезпечення інтересів усіх учасників спору, враховуючи, що позивачем також можуть вчинятись дії щодо відчуження майна чи інші дії, які можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпечення позову, у випадку відмови у позові, суд вважає наявними підстави для застосування зустрічного забезпечення відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 159 ЦПК України у певних випадках відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, дотримуючись принципу співмірності, суд вважає за доцільне визначити позивачеві розмір зустрічного забезпечення у сумі позову в розмірі 10 000 грн. та зобов`язати сплатити вказану суму на депозитний рахунок суду у строк, передбачений пунктом 8 зазначеної статті.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 149-153, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання демонтувати самочинне будівництво, стягнення збитків та моральної шкоди - задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи з будівництва (реконструкції) нежитлових приміщень на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду.

Застосувати заходи зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання ОСОБА_1 внести протягом десяти днів на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області (Отримувач: ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (ЄДРПОУ):26302945, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172, № рахунку: UA418201720355249001000005435) грошові кошти сумою 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) в якості зустрічного забезпечення відповідно до вимог ч. 4 ст. 154 ЦПК України та надати до суду підтверджуючий документ.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання (підпункти 8, 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, а в разі подання такої скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Леонов

22.03.21