Ухвала суду № 95823159, 25.03.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Провадження № 6/242/94/21

Справа №242/1936/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючої судді Переясловської Ю. А., при секретарі Уваров М.В., розглянувши подання Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -

встановив:

До суду надійшло подання Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа. В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у Відділі знаходиться зведене виконавче провадження № 47397113, до складу якого входять 55 виконавчих проваджень на загальну суму 4 668 570,91 грн. Виконавчі провадження постановлені на користь фізичних осіб, Красноармійської ДФС, УПФУ, юридичних осіб. За вказаними зведеними виконавчими провадженнями боржником є ТОВ «Донецько-Курахівський машинобудівельний завод» в особі його керівника ОСОБА_1 . Рішення на сьогоднішній день боржником не виконані, боржник ухиляється від їх виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення.

Просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України за кордон ОСОБА_1 до виконання обов`язків за зведеним виконавчим провадженням № 47397113.

Представник Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у судове засідання не з`явився. Просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За таких обставин, суд вважає, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Суд вважає, що особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Суд звертає увагу, що матеріали подання державного виконавця не містять будь-яких доказів, які підтверджують ухилення боржника від виконання рішення суду. Надані державним виконавцем копія витягу з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна та постанови про арешт коштів боржника не можуть свідчити про умисне невиконання боржником рішення суду.

Крім того, за змістом подання ОСОБА_1 , відносно якого державний виконавець просить встановити обмеження, є керівником ТОВ «Донецько-Курахівський машинобудівельний завод». Натомість жодних доказів на підтвердження зазначених обставин державним виконавцем також не надано.

При вирішенні даного питання, суд також враховує, що згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що надані Селидівським міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) суду докази не дають підстави вважати, що боржник свідомо не виконує належні до виконання зобов`язання, що є підставою для відмови у задоволенні подання.

Керуючись ст. ст.260,441 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенні подання Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у відношенні ОСОБА_1 - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Суддя