Ухвала суду № 95822906, 25.03.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/910/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2021м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді - Сердюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Безорчук А.О.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Вікторова В.В.,

захисника - Чуненко В.Б.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120210052420000001 від 26 січня 2021 року,за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

19 березня 2021 року до Краснолиманського міського суду Донецької області в провадження судді Шаньшиної М.В. надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120210052420000001 від 26 січня 2021 року,за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 286 КК України.

22 березня 2021 року суддя Шаньшина М.В. надала заяву про самовідвід у зазначеній справі.

Ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області Бєлоусова А.Є. від 23 березня 2021 року заяву про самовідвід було задоволено.

Ухвалою суду від 25 березня 2021 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

В підготовче судове засідання 23 березня 2021 року з`явивились : прокурор Вікторов В.В., захисник Чуненко В.Б., потерпілий ОСОБА_1 . Обвинувачений ОСОБА_2 доставлений у судове засідання конвоєм.

Потерпіла ОСОБА_3 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Вікторов В.В., запропонував призначити провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, свідків та потерпілих.

Учасники судового провадження не заперечували проти призначення провадження до розгляду у відкритому судовому засіданні, погодилися із запропонованим прокурором складом осіб, які братимуть участь у судовому розгляді. Клопотань щодо витребування певних речей та документів, що мають доказове значення, вчинення інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду ним заявлено не було.

Суд вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає, кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Разом з тим, прокурором Вікторовим В.В. заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обгрунтоване тим, що наявні три ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, вчинити інше кримінальне правопорушення, можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду і здійснювати протиправний вплив на потерпілого. Копію клопотання обвинуваченому ОСОБА_4 вручено 24 березня 2021 року.

Потерпілий клопотання підтримав, захисник та обвинувачений проти клопотання прокурора заперечували, просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Захисник Чуненко В.Б. суду повідомила, що підзахисний ОСОБА_2 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, не має наміру ухилятися від суду, його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не доведена належними та допустимими доказами.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд зазначає наступне.

Ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 28 січня 2021 року ОСОБА_2 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27 березня 2021 року, на даний час обвинувачений перебуває в ДУ "Бахмутська установа виконання покарань (№6)".

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового розгляду має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі і запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманих осіб у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).

У відповідності до п. п. 61, 62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому. Покарання за вчинення злочину, яке передбачене ч. 3 ст. 289 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, вказані обставини можуть спонукати його переховуватись від суду. ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей на утриманні не має, тому враховуючи його спосіб життя, можна дійти висновку про відсутність чинників, які б зобов`язували його не переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, суд враховує, що обвинувачений має родичів, які проживають на тимчасово окупованій території України.

Наявний ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 у 2020 році був засуджений за вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом за ч. 2 ст. 289 КК України та за ч.2 ст. 185 КК України, судимість за які не знята та не погашена. Це може свідчити про те, що він, перебуваючи на свободі продовжить свою злочинну діяльність. Тому, виходячи з викладеного, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, віку, репутації, майнового стану суд вважає, що в подальшому, ОСОБА_2 може продовжити свою злочинну діяльність, бо останній безпечно ставиться до своїх дій та не усвідомлює у повній мірі відповідальність за свої вчинки.

Також наявним є ризик з боку ОСОБА_2 здійснювати протиправний вплив на потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки він здатний погрожувати потерпілому, щоб він змінив свої показання, або взагалі відмовився їх надавати під час судового розгляду.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у вказаному кримінальному провадженні з огляду на особливу тяжкість інкримінованого підозрюваному діяння та особливу суспільну небезпеку способу вчинення такого діяння.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Отже, суд обираючи необхідний та достатній запобіжний захід для ОСОБА_2 не визначає розміру застави.

За таких обставин будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування відносно ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Отже, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, прийшов до висновку, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 314-317, 331 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120210052420000001 від 26 січня 2021 року,за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 286 КК України прийняти до провадження Краснолиманського міського суду Донецької області.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 286 КК України призначити до судового розгляду на 13 годину 00 хвилин 26 квітня 2021 року за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого та свідків.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 286 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів з 25 березня 2021 року по 23 травня 2021 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тримати під вартою в ДУ "Бахмутська УВП (№ 6)".

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому ОСОБА_2 .

В судове засідання викликати прокурора Лиманського відділу Слов"янської окружної прокуратури, захисника Чуненко В.Б., потерпілих та свідків. Обвинуваченого ОСОБА_2 , який перебуває в ДУ "Бахмутська установа виконання покарань (№6)", в судове засідання доставити конвоєм.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуюча суддя -