Ухвала суду № 95821098, 25.03.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/775/21

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2021 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) « про визнання неправомірною оцінки про вартість нерухомого майна у зведеному виконавчому провадженні», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,-

УСТАНОВИВ:

19.03.2021 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна ОСОБА_1 до Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)« про визнання неправомірною оцінки про вартість нерухомого майна у зведеному виконавчому провадженні», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,справа № 128/775/21, в якій позивач зазначає, що він є стягувачем у зведеному виконавчому провадженні № 62825144 по стягнення з боржника ОСОБА_6 на користь фізичних осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та держави грошових коштів на загальну суму 24915796,97 грн.

Зазначає, що 01.09.2020 була винесена постанова державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні Вінницького відділення КНІСЕ.

28.01.2021 експертом Вінницького відділення КНДІСЕ ОСОБА_7 було складено висновок №6270-6276/20-21 , за яким комплекс об`єктів нерухомого майна для автотехобслуговуання (адміністративно-складські приміщенні з гаражами та земельні ділянки), що знаходяться за адресою: с. Лисогора, Вінницької області, Вінницької області був оцінений за ціною 14 354 375 грн., з яким він не згодний. Оскільки вважає, що визначена сума нерухомого майна є завищеною.

Просить суд визнати неправомірною прийняту Вінницьким районним відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), як замовником та виконану суб`єктом оціночної діяльності експертом Вінницького відділення КНДІСЕ ОСОБА_7 , як виконавцем у зведеному виконавчому провадженні № 62825144, оцінку ( висновок № 6270-6276/2—21 складений 28.01.2021) про вартість комплексу об`єктів нерухомого майна для автотехобслуговування ( адміністративно - складські приміщення з гаражами та земельні ділянки), що розташовані за адресою: с. Лисогора, Вінницького району Вінницької області, за ціною 14354375 грн.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у відкритті провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, виходячи з такого.

Згідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зі змісту позовної заяви, судом убачається, що позивач, з посилкою на ст.ст.1,2,18,20,57,74 Закону України « Про виконавче провадження» в редакції закону № 1404-VIII; ст.ст.3,9,12,33 Закону України « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Постанову ВС від 30.07.2020 у справі № 520/2218/2020, Постанову ВП ВС від 20.03.2019 у справі №821/197/4440/16 , просить суд визнати неправомірною прийняту Вінницьким районним відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький),як замовником та виконану суб`єктом оціночної діяльності експертом Вінницького відділення КНДІСЕ ОСОБА_7 , як виконавцем у зведеному виконавчому провадженні № 62825144, оцінку ( висновок № 6270-6276/2—21 складений 28.01.2021) про вартість комплексу об`єктів нерухомого майна для автотехобслуговування ( адміністративно - складські приміщення з гаражами та земельні ділянки), що розташовані за адресою: с. Лисогора, Вінницького району Вінницької області, за ціною 14354375 гривень, оскільки вважає її завищеною, і вважає, що наведені правові норми підводять до висновку про відсутність чіткого законодавчого визначення того чиї дії та рішення можуть бути оскаржені і в якому порядку, тому він звертається до суду із позовною заявою.

Також позивач зазначає, що законодавець не вказує, що є «результатами визначення вартості чи оцінки майна»-це звіт суб`єкта оціночної діяльності чи рішення державного виконавця про прийняття результатів визначення вартості чи оцінки майна. Вважає, що не додає правової визначеності і викладене у ст. 57 Закону України « Про виконавче провадження» положення про право сторони оскаржити у разі не згоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна, їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Однак зазначені доводи позивача суд вважає помилковими, виходячи з такого.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-IIІ ( далі –Закон № 2658-III) , визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до ст. ст.1,2,3 Закону № 2658-III, його положення поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Оцінка майна, майнових прав та професійна оціночна діяльність регулюються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, що не суперечать йому. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правові норми щодо оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, застосовуються правила міжнародного договору.

Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Згідно до ст. 5 Закону № № 2658-III, суб`єктами оціночної діяльності є:

-суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

-органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Права, обов`язки та відповідальність суб`єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону № 2658-III, оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Згідно до ст. 12 Закону № 2658-III, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акту оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акту оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акту оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 33 Закону №№ 2658-III, спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» № 404-VIII ( далі -Закон №404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону №404-VIII, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно до пункту 8 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 02.04.2012 року №489/20802 в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року № 1302/29432 для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

У даному випадку в рамках зведеного виконавчого провадження експертом Вінницького відділення КНДІСЕ Козаком О.М., на підставі постанови від 28.08.2020 щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкта господарювання- Київський НДІ судових експертиз МЮ України в особі Вінницького відділення, у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови б/н від 23.05.20219 про стягнення виконавчого збору у сумі 110993,31 грн. ( ВП № 62825144), за підписом головного державного виконавця Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Федоринського С., який на вирішення експерта поставив питання : надати письмовий звіт про вартість описаного та арештованого майна божника зазначений в постанові про опис та арешт майна ( коштів) боржника від 21.08.2020, складений 28.01.2021 експертний висновок № 6270-6276/20-21 про оцінку вартість комплексу об`єктів нерухомого майна для автотехобслуговування ( адміністративно - складські приміщення з гаражами) , що розташовані за адресою: с. Лисогора, Вінницького району Вінницької області, та 6-ть земельних ділянок на загальну суму в 14354375 гривень.

Даний висновок експерта в сенсі ст. 12 Закону № 2658-III, є звітом про оцінку майна.

Відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

У роз`ясненнях, викладених у п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07.02.2014 вказано, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При цьому суди мають враховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17, викладена правова позиція про те, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Тобто звіт фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Отже, ВС прийшов до висновку встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів, у даному випадку це звіт про оцінку майна.

Отже, суд вважає, що позовна вимога позивача про визнання неправомирними виконану суб`єктом оціночної діяльності експертом Вінницького відділення КНДІСЕ Козаком О.М., як виконавцем у зведеному виконавчому провадженні № 62825144, оцінку ( висновок № 6270-6276/2—21 складений 28.01.2021) про вартість комплексу об`єктів нерухомого майна для автотехобслуговування ( адміністративно - складські приміщення з гаражами та земельні ділянки), що розташовані за адресою: с. Лисогора, Вінницького району Вінницької області, за ціною 14354375, не підлягає розгляду як не порядку цивільного судочинства, так оскільки окремо цей документ жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна не має, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Свою чергу, позивач як стягувач у зведеному виконавчому провадженні має право на звернення до суду з скаргою на дії державного виконавця, пов`язані з визначенням вартості й оцінки нерухомого майна , яка була оцінена у 14354375 грн ., з чим позивач незгодний.

Дана позиція суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 липня 2020 року (справа № 520/2218/2020) на яку посилається позивач.

Так, у даній постанові зазначено, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця Бабенка Дмитра Анатолійовича, треті особи: ТОВ "Оціночна компанія ВВК", Акціонерне товариство "Альфа-Банк, у якому просив адміністративний суд визнати неправомірним виконаний суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Оціночна компанія ВВК» «Звіт про незалежну оцінку майна від 31.01.2020» про наведену оцінку вартості нерухомого майна трикімнатної квартири, загальною площею 64.4 кв.м. , у сумі 512902,53 грн., який прийнятий приватним виконавцем Бабенком Д.А. при здійсненні виконавчою провадження № 60984243 з примусового виконання Виконавчого напису нотаріуса № 2761 від 15.12.2019.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 лютого 2020 року, яку залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року, відмовив у відкритті провадження у справі та роз`яснив, що даний спір не підлягає розгляду та вирішенню у судовому порядку. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації свої практичної діяльності, тобто є документом, що фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. До того ж звіт про оцінку майна не відповідає жодній із ознак індивідуального акту за визначенням п.19 ч.1 ст.4 КАС України.

ВС КАС , в свою чергу, зазначив, що спірні правовідносини виникли внаслідок примусового виконання за виконавчим документом - виконавчим написом нотаріуса. Учасником цих правовідносин є приватний виконавець, який уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень, а отже, спір має вирішуватися в порядку КАС України. За правилами статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду. Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, то в силу вимог частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб`єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.

Входячи з наведеного, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що у постанові ВС КАС від 30 липня 2020 року (справа № 520/2218/2020) суд не погодився з висновками адміністративних судів попередніх інстанцій щодо непоширення на спірні правовідносини ( про визнання неправомірним виконаний суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Оціночна компанія ВВК» «Звіт про незалежну оцінку майна від 31.01.2020» про наведену оцінку вартості нерухомого майна , який прийнятий приватним виконавцем Бабенком Д.А. при здійсненні виконавчою провадження № 60984243 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса) до юрисдикції адміністративних судів.

Також, суд звертає увагу позивача, що і у п.22 цієї постанови ВС КАС зазначено, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №821/197/18.

Тобто не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому Розділом VII ЦПК України( СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ)

При чому, суд вважає, що відмовляючи у відкритті провадження у даній цивільній справі за поданим позов, суд не позбавляє позивача доступу до правосуддя та справедливого суду в порядку передбаченому як законодавством України, так і приписами ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, Суддя-

ПОСТАНОВИВ:

У відкриті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) « про визнання неправомірною оцінки суб`єкта оціночної діяльності про вартість нерухомого майна у зведеному виконавчому провадженні», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.

Суддя: О.Б. Саєнко