Рішення № 95820295, 26.03.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1553/20

пр. № 2-а/759/10/21

26 березня 2021 року

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Войтенко Ю.В.,

за участю секретаря Семененко В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 січня 2020 року через поштове відділення 03148 КИЇВ 148 позивачем було отримано постанову № 002463 від 09.01.2020 про накладання на нього адміністративного за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Позивач вважає, що дана постанова винесена безпідставно, оскільки він не порушував Правила дорожнього руху та не вчиняв інкриміноване мені правопорушення. У тексті протоколу № 0015852 про адміністративне правопорушення зазначено, що він 20.12.2019 р. о 15 год. 17 хв. керував автомобілем МАЗ 551605-275 д/н НОМЕР_1 , на якому було закріплено вантаж. В результаті зважування було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь складає 27 т. 525 кг згідно акту зважування № 0015852 від 20.12.2019. Проте, на думку позивача, ним було повністю виконано вимоги пункту 22.2 Правил дорожнього руху, вважає, що він як найманий працівник, водій, не зобов`язаний перевіряти розташування вантажу в частині його маси, розподілення навантаження на осі, оскільки ці повноваження відносяться до компетенції роботодавця або працівника, що завантажує вантаж. Наголошує, що він не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132 -1 КУпАП, у його діях відсутня суб`єктивна сторона, тобто вина. З огляду на викладене, просив скасувати постанову винесену начальником Управління Осіповим Юрієм Анатолійовичем №002463 від 09.01.2020 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 05.02.2020 у справі відкрито провадження.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому наголошено на безпідставності позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що 20.12.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки, проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки, було виявлено факт перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, дозволу який надає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів. За результатами зважування було встановлено навантаження на здвоєну вісь 27,525т, що перевищує нормативно встановлені параметри на 72,03%. Оскільки перевізник здійснював рух взагалі без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами, уповноваженими особами відповідача було здійснено нарахування плати за проїзд. У зв`язку з чим, відповідач наголошує, на законності постанови та відсутності підстав для задоволення позову.

В подальшому, на підставі повторного авто розподілу, відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 08.04.2020 справу прийнято до провадження іншого судді, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження бкз повідомлення сторін за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані до суду документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судовим розглядом встановлено, що Постановою Начальника управління Укртрансбезпеки у Житомирській області від 09.01.2020 №002463 визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн. Вказану постанову було винесно за наслідками складення протоколу про адміністративне правопорушення від 20.12.2019 №0015852 відносно ОСОБА_1 , який працює водієм ТОВ ПВЦ «Сервіт». В постанові зазначено, що 20.12.2019 о 15:17, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом МАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами України, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм складає понад 20%.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування (надалі Порядок).

Підпункт 2 абзацу 1 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 № 879 (далі - Порядок), передбачає, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до пункту 3 Порядку, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

В пункті 6 Порядку передбачено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Згідно положень пункту 51 Порядку, документальний габаритно-ваговий контроль здійснюється шляхом визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Пунктом 22.1 розділу 22 «;Перевезення вантажу» ПДР встановлюється, що маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Відповідно до п. 22.2 розділу 22 ПДР водій перед початком руху зобов`язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху - контролювати це, щоб запобігти його падінню, толочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.

Згідно п. 22.5 розділу 22 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%.

Примітка. Дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною другою цієї статті, є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. Підставою для звільнення від відповідальності є наявність у суб`єкта правопорушення дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Також зазначеним вище законом КУпАП доповнено статтею 14-3, яка передбачає відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

Так, частиною першою вказаної статті адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 132-1 цього Кодексу, несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Частиною другою передбачено, що у разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України.

В частині третій закріплено, що відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу".

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює водієм в ТОВ ПВЦ «Сервіт», вказані відомості були відомі відповідачу, оскільки містяться в тексті оскаржуваної постанови, заперечень або спростування вказаного факту відповідачем не наведено. Згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , власником ТЗ МАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 . Власником вантажу та особою яка завантажувала даний вантаж є ФОП ОСОБА_3 .

Таким чином, відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 132-1 цього Кодексу повинна нести відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу.

Отже, позивач не є суб`єктом правопорушення.

До постанови долучено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових парламентів та довідку №0015852 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. В акті проведення перевірки не міститься жодних зауважень позивача щодо недовіри приладу, його вимог щодо надання йому відомостей про сертифікацію приладу, його перевірку.

Водночас, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність конкретної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При ухваленні рішення суд також враховує загальні засади недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, за вказаних обставин справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 9, 19, 72-77, 90, 94, 241-246, 255, 271-272, 268-270, 286, 292-293 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № 002463 від 09.01.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Інспектор патрульної поліції в місті Києві 2 бат. 1 роти лейтенанта поліції Халілов Елдар Мурсалогли (місцезнаходження: м. Київ, вул.. Народного Ополчення, 9, ЄДРПОУ: 40108646).

Суддя Ю.В. Войтенко