Ухвала суду № 95819368, 19.03.2021, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа№ 693/124/20

1-кп/693/25/21

УХВАЛА

Іменем України

19.03.2021 року м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області у складі

в складі: головуючого судді - Шимчика Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Коломієць С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків клопотання володільця майна ОСОБА_1 та представника володільця майна Моспана Віталія Васильовича про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та його представник Моспан Віталій Васильович в рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, звернулися до суду з клопотаннями про скасування арешту, накладеного на автомобіль «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «KOEGEL», д.н.з. НОМЕР_2 , які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , належать ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотань вказали, що кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 №12019250000000284 перебуває на розгляді Жашківського районного суду Черкаської області.

Під час огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди установлено, що на вантажному автомобілі «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «KOEGEL», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , наявні пошкордження та сліди, що виникли внаслідок наїзду на велосипедиста ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після завершення огляду вказаний транспортний засіб вилучений та поміщений на територію Жашківського ВП УВП ГУНП в Черкаській області, що знаходиться по вул. Соборна, 100 у м. Жашків Черкаської області.

09.10.2019р. слідчим ВР ЗСТ СУ ГУНП в Черкаській області Радченком О.В. винесено постанову про визнання вантажного автомобіля «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «KOEGEL», д.н.з. НОМЕР_2 , речовим доказом у кримінальному провадженні №12019250000000284.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.10.2019р. на вантажний автомобіль «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «KOEGEL», д.н.з. НОМЕР_2 , було накладено арешт з метою забезпечення його збереження як речового доказу.

Під час проведення досудового розслідування вантажний автомобіль «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , та напівпричеп «KOEGEL», д.н.з. НОМЕР_2 , після проведення всіх необхідних експертиз були повернуті на зберігання володільцю ОСОБА_1 .

На даний час всі експертизи вже проведені і досліджені судом.

Зазначене обмеження у вигляді арешту вантажного автомобіля «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , та напівпричепа «KOEGEL», д.н.з. НОМЕР_2 , які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , належать ОСОБА_1 , не дає змоги володільцю використовувати вказаний транспортний засіб на протязі більше 17 місяців.

На підставі викладеного заявники просять скасувати арешт, накладений слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси 11.10.2019р.

Учасники процесу у судове засідання не з?явилися, про розгляд клопотання повідомлені належним чином.

Неявка сторін не перешкоджає розгляду даного клопотання, оскільки таке розглядається протягом трьох днів після його надходження до суду.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Із змісту ч.1 ст.170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Положеннями ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення необхідно врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.3 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно абз.3 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Окрім того, суд враховує, що санкція ст.286 КК України не передбачає конфіскації майна або спеціальної конфіскації.

Отже, зважаючи на те, що експертні дослідження проведені, транспортний засіб експертами оглянутий, але при цьому враховуючи, що розгляд кримінального провадження в суді не закінчений, наявні підстави для часткового задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.107, 174, 314-316, 369, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання володільця майна ОСОБА_1 та представника володільця майна Моспана Віталія Васильовича про скасування арешту майна, подані у рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, – задовольнити частково.

Скасувати арешт майна у частині заборони користування вантажним автомобілем «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «KOEGEL», д.н.з. НОМЕР_2 , що згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 6347 16.04.2016 року, та НОМЕР_4 , виданого ВРЕР ДАІ з особл. Харківського, Зміївськ, Нововодолазького р-нів Х/о 21.02.2012 року належить ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено о 15 год. 00 хв. 19.03.2021 року.

Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик