Рішення № 95817582, 26.03.2021, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/113/21

Провадження №2-а/377/6/21

26 березня 2021 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої -судді Бабич Н.С., за участю секретаря судових засідань – Гуміної В.М., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: інспектор СРПП №2 Славутицького відділення поліції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції Павленко Олександр Григорович, про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та скасування постанови, -

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов, в якому позивач ОСОБА_1 просила визнати протиправними дії інспектора СРПП №2 Славутицького ВП Броварського ВП ГУНП в Київській області Павленка Олександра Григоровича про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 273149 від 10.02.2021 року про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 10 лютого 2021 року інспектором СРПП №2 Славутицького ВП Броварського ВП ГУНП у Київській області Павленком О.Г. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 273149 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. У оскаржуваній постанові зазначено, що 10.02.2021 року, о 19 годині 00 хвилин, в м.Славутичі, в Бакинському кварталі, біля будинку № 6, водій ОСОБА_1 здійснила стоянку автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , ближче 5 метрів до контейнерного майданчика для прибирання побутових відходів, чим порушила п.п. 15.10. «е», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП. Позивач з постановою не згодна, оскільки 10.02.2021 року Правил дорожнього руху не порушувала, будь – які докази скоєння позивачем порушення Правил дорожнього руху України у постанові відсутні. Зокрема, у постанові не зазначено про технічний засіб, яким здійснено фото- та відеофіксацію, а тому такі докази, у разі надання їх відповідачем, не можуть бути взяті до уваги. Інших доказів правомірності рішення відповідачем до постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача інспектором СРПП №2 Славутицького ВП Броварського ВП ГУНП в Київській області Павленком О.Г. не додавались під час її складання. Тому вважає, що оскаржувана постанова складена з порушенням вимог ст.283 КУпАП, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 1 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 10 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 10 березня 2021 року розгляд справи було відкладено на підставі п.1 ч.2 ст.205 КАС України та призначено нове судове засідання на 26 березня 2021 року.

16 березня 2021 року від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області за довіреністю Лиманюк О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що 10.02.2021 року було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 273149 від 10.02.2021 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Оскаржувана постанова відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення та винесена відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395, а тому підстави для визнання її незаконною відсутні.

У призначене судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Через канцелярію суду подала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. У поданому відзиві на позов представник відповідача просила розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Третя особа інспектор СРПП №2 Славутицького ВП Броварського ВП ГУ НП у Київській області старший лейтенант поліції Павленко Олександр Григорович у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На електронну адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Пояснень по суті позову до суду не направив.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи та надані докази, суд вважає необхідним задовольнити позов частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з постановою серії БАБ № 273149 від 10.02.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної інспектором СРПП № 2 Славутицького ВП старшим лейтенантом поліції Павленком Олександром Григоровичем, копія якої долучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 , позивача у справі, притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 255 гривень за те, що 10 лютого 2021 року, о 19 годині 00 хвилин, в м. Славутич, в Бакинському кварталі, біля будинку № 6, водій ОСОБА_1 здійснила стоянку автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , ближче 5 метрів до контейнерного майданчика для збирання побутових відходів, чим порушила п.п. 15.10. «е» ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Не погодившись з постановою від 10.02.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №273149, винесеної інспектором СРПП №2 Славутицького ВП старшим лейтенантом поліції Павленком О.Г., позивач звернулася з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.

Так, згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8)пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На виконання цих завдань адміністративного судочинства України суд, при вирішенні публічно-правового спору, виходить з наступного.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Як зазначено в статті 14 цього Закону, учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, з наступними змінами та доповненнями. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів викладені в розділі 2 Правил дорожнього руху України, а вимоги щодо зупинки і стоянки транспортних засобів передбачені розділом 15 Правил дорожнього руху України, зокрема п.15.10 «е» вказаного розділу.

Згідно з п. 15.10 «е» Правил дорожнього руху України стоянка забороняється ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови, передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови, яка передбачає відповідальність, зокрема за порушення правил стоянки транспортних засобів.

За змістом статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 252 цього Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

З урахуванням того, що позивачу інкриміновано порушення п. 15.10. «е» Правил дорожнього руху України, яким передбачено заборону стоянки транспортного засобу ближче 5м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства, то матеріали справи повинні містити докази на підтвердження саме зазначених обставин.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Таким чином, фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивачем підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.

Дана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 31.07.2018 у справі № 712/5675/17.

Представник відповідача у відзиві зазначила, що оскаржувана постанова серії БАБ №273149 від 10.02.2021 року відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та відсутні правові підстави для визнання її незаконною, проте якими саме доказами, крім постанови, підтверджується вчинене правопорушення, не вказала.

На підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові суду надано фототаблицю на двох аркушах із зображенням автомобіля, на одній з яких державний номерний знак автомобіля не видно, на іншій зображений автомобіль з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який знаходиться біля під`їзду будинку, номер якого на фотознімку відсутній. Таким чином, із наданої фототаблиці ідентифікувати місце, дату та час здійснення фотознімків неможливо.

З наданого суду рапорта старшого інспектора СРПП відділення № 2 м.Славутич Вишгородського РУП старшого лейтенанта поліції Павленка О.Г., без зазначення дати, вбачається, що 10.02.2021 року він спільно з поліцейським ОСОБА_2 виїздив на виклик до будинку № 6 Бакинського кварталу за заявою ОСОБА_3 , який поскаржився на те, що автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , припаркований з порушенням Правил дорожнього руху України. Заявник відмовився писати заяву, так як поспішав. Було встановлено власника та водія автомобіля, яким виявилася ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган ( посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ч.2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених підчас розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Враховуючи, що постанова серії БАБ № 273149 від 10.02.2021 року, якою позивача притягнуто до відповідальності, не містить інформації про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, то надана відповідачем фототаблиця на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 524/1284/17.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Суд зазначає, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Всупереч даним вимогам, відповідачем об`єктивних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, які передбачені ст. 251 КУпАП, не надано. А оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення ОСОБА_1 , оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 КУпАП України, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності.

У сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб`єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).

Об`єктивних доказів, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем ОСОБА_1 прави дорожнього руху відповідачем зібрано не було.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення. Рапорт інспектора СРПП відділення №2 м. Славутич Вишгородського РУП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , без зазначення дати, не може бути беззаперечним доказом вчинення вказаного правопорушення.

Системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова інспектора СРПП №2 Славутицького ВП Броварського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Павленка Олександра Григоровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 273149 від 10.02.2021 року, згідно з якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, із зазначених вище підстав є незаконною,тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 3 статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи із змісту вказаної статті, місцевий загальний суд як адміністративний, при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності не наділений іншими повноваженнями, ніж ті, які передбачені у ч.3 ст. 286 КАС України.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій інспектора СРПП №2 Славутицького ВП Броварського ВП ГУНП в Київській області Павленка Олександра Григоровича про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з оригіналу квитанції про сплату судового збору № 0.0.2026494570.1 від 22 лютого 2021 року, за подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 454 гривні.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 227 гривень за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 243-246, 286 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора СРПП №2 Славутицького відділення поліції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Павленка Олександра Григоровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 273149 від 10.02.2021 року, згідно з якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 227 гривень за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Славутицький міський суд. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.3 розділу VІ Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 15.

Третя особа – інспектор СРПП №2 Славутицького відділення поліції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції Павленко Олександр Григорович, адреса місця знаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, вул. Героїв Дніпра, 4.

Рішення складено 26 березня 2021 року.

Суддя Н. С. Бабич