Рішення № 95817580, 26.03.2021, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/63/21

Провадження №2/377/120/21

26 березня 2021 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання – Гуміної В.М., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Петрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

У С ТА Н О В И В :

3 лютого 2021 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, в особі представника за довіреністю, посилаючись на ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», просить визнати виконавчий напис, вчинений 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрований в реєстрі за № 63739, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 29257,25 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63978372 про стягнення з позивача на користь відповідача боргу у розмірі 29257,25 гривень на підставі виконавчого напису №63739, вчиненого 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., який у позивача відсутній. Позивач у телефонному режимі зв`язався з приватним виконавцем Голяченком І.П. про надіслання копії виконавчого напису, але йому було відмовлено. Даний виконавчий напис є спірним та вчинений всупереч вимогам ст. ст. 87-91 Закону України « Про нотаріат». Нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, наявна заборгованість не є безспірною і не може вважатися обґрунтованою. Позивач не погоджується з сумою заборгованості, визначеною у спірному виконавчому написі, оскільки прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 9005,76 гривень нарахована за період з 11 серпня 2020 року по 14 серпня 2020 року, тобто за 3 дні. В порушення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України позивач будь-якої вимоги про усунення порушень по кредитному договору не менше, як за 30 днів до вчинення виконавчого напису не отримував від відповідача про порушення кредитних зобов`язань, чим позбавив позивача права оскаржити вимоги у судовому порядку або виставити письмові заперечення кредитору. З оспорюваного виконавчого напису вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за №1172. Відповідно до п. 2 Переліку (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 26.11.2014 року за №622 « Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачом виписка з рахунку боржника із зазначенням заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) посвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року « Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні в якому її було офіційно оприлюднено після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення. Підставою скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами згідно з умовами вчинення виконавчих написів, закріпленими у статті 88 Закону України « Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону. Отже, приватний нотаріус Горай О.С. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 05.10.2020 року застосував не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі. Пункт 1 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може застосовуватися до кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі. Позивач не вживав заходів досудового врегулювання спору, оскільки відкрито виконавче провадження, відповідно до якого здійснюється примусове стягнення боргу, тому позивач одразу звернувся до суду.

Ухвалою судді від 8 лютого 2021 року було відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 9 березня 2021 року.

Ухвалою судді від 8 лютого 2021 року за заявою про забезпечення позову, яка була подана представником позивача разом з позовною заявою, зупинене стягнення у виконавчому провадженні № 63978372, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П., на підставі оскаржуваного позивачем виконавчого напису нотаріуса № 63739, виданого 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.

Ухвалою суду від 9 березня 2021 року розгляд справи було відкладено на підставі ч. 4 ст.223 ЦПК України та призначене нове судове засідання на 26 березня 2021 року.

У призначене судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. До канцелярії суду від представника позивача за довіреністю Піндура М.М. надійшло клопотання, в якому він просив проводити судовий розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував. Подав до суду письмові пояснення.

У письмових поясненнях представник позивача зазначив, що позивач заперечує факт укладення кредитного договору №014/0361/82/0185782 від 25 жовтня 2012 року з ПАТ «Банк Національний Кредит», про який зазначено у спірному виконавчому написі. Отже відповідачем не було надано нотаріусу підтверджуючих документів про те, що ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» є правонаступником усіх прав та обов`язків за вказаним кредитним договором, а тому не може бути стягувачем за цим договором, оскільки відсутній договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 014/0361/82/0185782 від 25 жовтня 2012 року між первісним кредитором ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем. Посилаючись на ст. ст. 513-516 ЦК України, вказує, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Крім того, вважає, що нарахування відповідачем процентів за користування кредитом після закінчення кредитного договору, а саме з 11 серпня 2020 року по 14 серпня 2020 року у розмірі 9005,76 гривень є безпідставним з огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12.

Відповідач свого представника в судове засідання повторно не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позов відповідач до суду не направив. Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України заяву про продовження строку, встановленого судом для подання відзиву, в зв`язку з неможливістю вчинення цієї процесуальної дії у визначений строк, зумовленої обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, відповідач не надав. Заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися за правилами, передбаченими ст. ст. 128-130 ЦПК України.

За наявності умов, передбачених ст. ст. 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 26 березня 2021 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом з матеріалів справи встановлено, що між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що надалі іменується «Кредитор», з однієї сторони, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка Життя», що надалі іменується «Страховик», з другої сторони, та ОСОБА_1 , що надалі іменується «Позичальником», 25 жовтня 2012 року укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування за № 014/0361/82/0185782 ( далі – кредитний договір).

Відповідно до п.1.1 вказаного кредитного договору кредитор зобов`язався надати позичальнику, а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші обов`язки, визначені цим договором. Укладення цього договору здійснено в рамках спільної акції, що проводиться кредитором та страховиком та є підставою для надання клієнту спеціальних умов кредитування, а саме: сума кредиту становить 27654, 87 гривень; кредит видається на споживчі цілі в розмірі 25000 гривень та 2654,87 гривень на сплату страхового платежу на користь страховика; дата надання кредиту – одноразово: 25 жовтня 2012 року; дата сплати платежів – 25 числа кожного календарного місяця згідно Графіка погашення кредиту та сплати інших платежів; дата повного погашення кредиту – 25 жовтня 2016 року; строк кредиту – 48 місяців з дати надання кредиту; відкритий рахунок в «Райффайзен Банк Аваль» для обліку заборгованості позичальника за кредитом за № 22032271597; процентна ставка – фіксована, становить 41,1% процентів річних; відкритий поточний рахунок для погашення заборгованості по кредиту та нарахованим процентам в «Райффайзен Банк Аваль» за № НОМЕР_1 ; поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціального платіжного засобу (платіжної картки) в «Райффайзен Банк Аваль» за № НОМЕР_2 .

Згідно з п.1.1.12 кредитного договору з метою виконання грошових зобов`язань за цим договором, позичальник доручає кредитору здійснювати за меморіальним ордером договірне списання коштів з карткового рахунку на поточний рахунок з дотриманням умов, зазначених у договорі. Таке списання здійснюється за наступними параметрами: дата списання – 29 числа кожного місяця; сума – 1182 гривні, яка дорівнює сумі ануїтетного платежу згідно Графіку.

Згідно з п.1.2 кредитного договору ануїтетний платіж – платіж, що здійснюється позичальником в рахунок погашення суми кредиту та процентів, розмір яких визначається у порядку, передбаченому цим договором.

Пунктом 2.1. кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом сплачуються позичальником у складі ануїтетного платежу, вказаного у Графіку і розраховуються, виходячи з процентної ставки, вказаної у п. 1.1.8 договору ( 41,1%).

Пунктом 2.2. кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються щомісячно на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування кредитом, включаючи день надання кредиту, виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році ( метод факт/факт). Проценти підлягають сплаті позичальником у складі ануїтетних платежів у порядку, визначеному ст. 3 цього договору.

Відповідно до п.8.1. кредитного договору кредитор у встановленому законодавством України порядку має право без згоди позичальника відступити свої права за цим договором будь-якій особі або обтяжити ці права будь-яким чином.

У разі відступлення прав вимоги за цим договором, новий кредитор набуває усі права та обов`язки кредитора за цим договором, що випливають з розділу 1 цього договору, в повному обсязі, у тому числі право вимоги повернення кредиту, процентів за користування ним, пені ( п. 8.2 кредитного договору).

За змістом п.8.3 кредитного договору кредитор повідомляє позичальника про факт відступлення права вимоги шляхом відправлення письмового повідомлення рекомендованим листом за адресою позичальника, зазначеною у цьому договорі або повідомленою кредитору позичальником в порядку, визначеному цим договором. Обов`язок кредитора щодо повідомлення позичальника про відступлення вважається належно виконаним за наявності відмітки (квитанції) поштового відділення про направлення відповідного повідомлення за останньою відомою кредитору згідно з умовами цього договору адресою позичальника.

Відповідно до виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №63739, вчиненого 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. на підставі ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, запропоновано звернути стягнення з громадянина України, яким є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Київська область, м. Славутич, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце роботи невідоме, який є боржником за кредитним договором №014/0361/82/0185782 від 25 жовтня 2012 року, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит», ідентифікаційний код юридичної особи 20057663, правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором НК-14/2 від 24.11.2014 року є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 35234236, правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором 26/11/2014-01 від 26.11.2014 року є ТОВ «Компанія з управління активами «Прімокомплект-Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 36676934, правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-КА від 11.08.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», ідентифікаційний код юридичної особи 42642578, місцезнаходження : 01133, Україна, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301, Реквізити: НОМЕР_4 у АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, далі - Стягувач заборгованості за кредитним договором №014/0361/82/0185782 від 25 жовтня 2012 року. Строк платежу за кредитним договором №014/0361/82/0185782 від 25 жовтня 2012 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 11 серпня 2020 року по 14 серпня 2020 року. Сума заборгованості становить 28757, 25 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 19751,49 гривня; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 9005,76 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 500,00 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню – 29257,25 гривень.

Виконавчий напис вчинено 05.10.2020 року та зареєстровано в реєстрі за №63739, він набирає чинності з дати внесення відомостей у реєстр нотаріальних дій – 05.10.2020 року . Строк пред`явлення виконавчого напису до виконання – 3 роки.

22 грудня 2020 року до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія « Аланд» про примусове виконання рішення. До заяви було додано: оригінал виконавчого напису №63739 від 05.10.2020 року, платіжне доручення про сплату авансового внеску, копія довіреності представника стягувача.

22 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І. П. на підставі вказаного виконавчого напису було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 63978372 та постанови про стягнення з боржника основної винагороди і про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

18.01.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Вирішуючи спір згідно із встановленими обставинами справи та відповідними їм правовідносинами, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадах.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі – Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Частинами 1, 2 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, – шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 27.03. 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За правилом ч.4 цієї статті, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням нею процесуальних дій.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення виконавчого напису, яка передбачена пунктом 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Позивач будь-якої вимоги про усунення порушень по кредитному договору не менше як за 30 днів до вчинення виконавчого напису не отримував від відповідача про порушення кредитних зобов`язань, чим позбавив позивача права оскаржити вимоги у судовому порядку або виставити письмові заперечення кредитору. Крім того, позивач зазначив, що приватний нотаріус Горай О.С. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису від 05.10.2020 року застосував не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі. Вказуючи про спірний розмір заборгованості в сумі 28757,25 гривень, представник позивача вказав, що стягнення заборгованості за виконавчим написом проводилось за спірний період з 11 серпня 2020 року по 14 серпня 2020 року. Зазначена сума включала заборгованість за сумою кредиту – 19751,49 гривень, простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 9005,76 гривень. Яким чином нотаріус визначив, що за кредитним договором існує безспірна заборгованість, якщо заборгованість по відсоткам за користування кредитом нарахована в сумі 9005,76 гривень за період з 11 серпня 2020 року по 14 серпня 2020 року, тобто поза межами строку кредитування. Також посилаючись на ст. ст. 513-516 ЦК України, які регулюють питання заміни кредитора у зобов`язаннях, враховуючи, що відповідачем не було надано приватному нотаріусу підтверджуючих документів про те, що ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» є правонаступником прав та обов`язків за кредитним договором № 014/0361/82/0185782 від 25 жовтня 2012 року, а тому не може бути стягувачем за спірним кредитним договором, оскільки відсутній договір про відступлення права вимоги за вказаним договором між первісним кредитором ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем.

Аналізуючи доводи позивача та його представника, суд виходить з такого.

Неотримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, не менш, як за 30 днів до вчинення виконавчого напису, про що зазначив позивач в особі представника у позовній заяві, не є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки п.2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено направлення такої письмової вимоги іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Як вбачається із змісту оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, із ОСОБА_1 за кредитним договором №014/0361/82/0185782 від 25 жовтня 2012 року стягнуто заборгованість в сумі 28757,25 гривень за період з 11 серпня 2020 року по 14 серпня 2020 року, яка становить прострочену заборгованість за сумою кредиту -19751,49 гривень та прострочену заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 9005,76 гривень. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 500 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 29257,25 гривень.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами кредитного договору № 014/0361/82/0185782 від 25 жовтня 2012 року кредитор в особі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та позичальник, яким є позивач, погодили щомісячну сплату платежів в рахунок погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом, який наданий на 48 місяців - до 25 жовтня 2016 року.

Відтак, у межах строку кредитування до 25 жовтня 2016 року позивач мав, зокрема, повертати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 25 числа кожного календарного місяця згідно з Графіком погашення кредиту.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Таким чином, визначена відповідачем у спірному виконавчому написі до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом - 9005,76 гривень здійснена поза межами строку кредитування, оскільки розрахована за період з 11 серпня 2020 року по 14 серпня 2020 року, який перевищує встановлений кредитним договором строк кредитування ( 25 жовтня 2016 року).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що сума заборгованості за кредитом у загальному розмірі 28757,25 гривень, яка вказана у виконавчому написі нотаріуса, є спірною.

Крім того, у виконавчому написі нотаріуса зазначено, що заборгованість виникла за кредитним договором № 014/0361/82/0185782 від 25.10.2012 року, який укладено з Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит», в той час як позивачем 25 жовтня 2012 року укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0361/82/0185782 з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ "Страхова компанія «Уніка Життя». Наведене дає підстави для висновку, що під час звернення відповідача до нотаріуса для вчинення спірного виконавчого напису, останньому не було надано документів, які б підтверджували, що ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» є правонаступником усіх прав та обов`язків за кредитним договором №014/0361/82/0185782 від 25.10.2012 року, який позивач уклав з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Тому за відсутності договору про відступлення прав вимоги за вказаним кредитним договором між первісним кредитором ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», останнє не може бути стягувачем за спірним виконавчим написом. Документів, які б підтверджували право відповідача бути стягувачем за кредитним договором №014/0361/82/0185782 від 25.10.2012 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та позивачем, під час розгляду справи відповідач не надав.

При винесенні рішення, суд також враховує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, зокрема, п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Таким чином, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. у виконавчому написі від 5 жовтня 2020 року № 63739 послався на пункт постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, який є не чинним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, зареєстрований в реєстрі за № 63739 від 05.10.2020 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором №014/0361/82/0185782 від 25 жовтня 2012 року у розмірі 28757,25 гривень та за вчинення виконавчого напису 500 гривень, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як зазначено у п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору за подання позовної в сумі 908 гривень та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265, 280-281 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, вчинений 5 жовтня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за №63739, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в сумі 29257,25 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1362 гривні.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається через Славутицький міський суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», код ЄДРПОУ 42642578, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14 , оф. 301.

Третя особа – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса місця знаходження: м. Житомир, вулиця Велика Бердичівська, буд. 35.

Третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Петрович, адреса місця знаходження: м. Бровари, Київська область, вулиця Янченка Дмитра, буд. 2, офіс 5.

Повне рішення складено 26 березня 2021 року.

Суддя Н. С. Бабич