Постанова № 95816936, 24.03.2021, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/353/21

Провадження № 3/935/284/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 березня 2021 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Піщане Білоцерківського району Київської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області 16.02.2021 від Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу №1 про адміністративне правопорушення від 04.01.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , 04.01.2021 о 10:54 годині ОСОБА_1 вчинив правопорушення – реалізація та зберігання паливно-мастильних матеріалів (дизельне паливо) без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та ліцензії на право зберігання паливно-мастильних матеріалів, чим порушив ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 та ч. 1 ст. 164 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пояснив, що дійсно перебував за вищевказаною адресою 04.01.2021, зупинилися хлопці та пояснили, що у них закінчилося пальне, на що він вирішив їм дати 30л дизельного пального, звичайно безкоштовно не міг їм дати, однак гроші отримати не встиг, так як після цього вони почали складати протокол. ОСОБА_1 пояснив, що сам користується паливом, але також вони з кумом їздять по кар`єрах, щоб заправляти автомобілі, поки кум поїхав на кар`єр він був на місці, не є ні фізичною особою-підприємцем, ні посадовою особою юридичної особи, ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним або ж на право зберігання паливно-мастильних матеріалів ніколи не звертався та не отримував.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Отже, диспозицією вказаної норми закону встановлена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Положеннями ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Перелік вилученого ПММ (ТМЦ) є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.01.2021 №1. Відповідно до вказаного переліку вилучено: причіп д.н.з. НОМЕР_2 виробництва «Humbaraur GmbH», тип НТ2000/2600, серійний номер № НОМЕР_3 ; автомобіль Mercedes 208d; 5 ємностей об`ємом 1м? кожна, в яких знаходить дизельне паливо; шланги, лійки, витратомірник, лічильник, паливно-роздавальний двигун.

Згідно розписки від 04.01.2021 ОСОБА_1 прийняв вищевказане майно на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності, котрі будуть зберігатися за адресою: м. Біла Церква, вул. Замкова, 57. Про кримінальну відповідальність за ст. 190 КК України попереджений.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Суд критично ставиться до пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки останній не зміг пояснити наявність у його володінні п`яти ємностей об`ємом 1м? з дизельним паливом, а також шлангів, лійок, лічильника та паливно-роздавального двигуна (насоса). ОСОБА_1 у судовому засідання було надано пояснення, які були не чіткими, не послідовними та постійно змінювалися ним, відтак суд сприймає їх як спосіб захисту, який спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 04.01.2021, які особисто ним підписано, що не заперечувалося останнім у судовому засіданні, він того дня займався господарською діяльністю, пов`язаною з реалізацією дизельного палива за адресою: АДРЕСА_2 , не будучи суб`єктом господарської діяльності, реалізував 30л дизельного палива по ціні 18,50 грн., отримав чистий прибуток у розмірі 30 грн., суб`єктом господарювання не є, оскільки не встиг зареєструватися, ліцензія на роздрібну торгівлю пальним відсутня /а.с.5/.

До протоколу про адміністративне правопорушення також додано фототаблиці. На одній з фототаблиць зображено причіп темного кольору, в якому знаходять три великі ємності з рідиною темного кольору, до однієї з них приєднано лічильник та «пістолет» для заправки автомобілів /а.с.8/. На іншій фототаблиці зображено автомобіль червоного кольору з номерним знаком НОМЕР_4 , в якому знаходяться ємності /а.с.9/.

Відтак, суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення ОСОБА_1 реалізації паливно-мастильних матеріалів без ліцензії. Разом з тим, з огляду на пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, досліджені докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення №1 від 04.01.2021 /а.с.2-3/, перелік вилученого ПММ /а.с.4/, письмові пояснення ОСОБА_1 від 04.01.2021 /а.с.5/, розписка ОСОБА_1 від 04.01.2021 /а.с.6/, фототаблиці /а.с.8-9/, які узгоджуються між собою, зважаючи на об`єм палива та супутні матеріалі, які знаходилися у ОСОБА_1 , суд вважає, що поза розумним сумнівом вказане свідчить про зберігання останнім паливно-мастильних матеріалів без отримання на це відповідної ліцензії.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує положення ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Частиною першою цієї статті передбачено, що конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Тобто, положення ст. 29 Кодексу України про адміністративні правопорушення місять імперативну вказівку на правовий режим майна, що підлягає конфіскації, а відтак здійснення за фактом вчинення адміністративного правопорушення конфіскації предмета, що не є приватною власністю порушника, а лише перебуває у його строковому користуванні, суперечить вимогам ст. 29 Кодексу України про адміністративні правопорушення та порушує принцип забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, передбачений ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У матеріалах справи відсутні відомості про належність вилученого у ОСОБА_1 майна, останній заперечує належність йому вказаного майна. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Відтак, суд позбавлений можливості встановити належність вилученого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 04.01.2021 адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу без конфіскації.

Відповідно до статті 40? Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 23, 29, 33, 40?, 164, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 04.01.2021 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок без конфіскації, на розрахунковий рахунок UA718999980313000106000006729, отримувач коштів – ГУК у Жит.обл/ТГ, м.Коростишів/21081100, код класифікації доходів бюджету – 21081100, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37976485.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Київ/Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код за ЄДРПОУ 37993783.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. В. Щербаченко