
Справа № 274/7914/20 Провадження № 2/0274/675/21 РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
23.03.2021 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Лободи В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.01.2011 у розмірі 12 080,56 грн станом на 05.10.2020, а також судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідач звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 19.01.2011.
Своїм підписом відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг, на підставі якого банком відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 3000,00 грн.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 05.10.2020 має заборгованість у розмірі 12080,56 грн, з яких: 4365,63 - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1525,80 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України; 6 189,13 грн пеня.
ІІ. Процедура та позиції сторін
07.12.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засіданні не з`явився, одночасно з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 56).
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що представник позивача скористався своїм правом і подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, в установлений строк відзив на позовне подав, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
В частинах першій, другій статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно дост. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно дост. 611 ЦК Українив разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За правилами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст.ст. 1046-1053 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду
Судом встановлено, що 19.01.2011 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ( правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК») і ОСОБА_1 уклали кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил, надання банківських послуг у ПриватБанку, на виконання умов якого ОСОБА_1 отримала кредит вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку ( а.с. 15).
Відповідно до довідки про умови кредитування від 19.01.2011 за кредитною картою, «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду, яка підписана ОСОБА_1 , за кредитною картою встановлено відсоткову ставку 2,5 % на місяць. Крім того, погоджено пеню, яка дорівнює сумі пені базової відсоткової ставки на місяць поділену на 30 та 1% від заборгованості та не менше 30 грн на місяць, нараховується один раз на місяць при наявності прострочки по кредиту або процентів п`ять та більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн.
З огляду на викладене, на підставі ст.ст. 633, 634, 1054, 1055 ЦК України суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем у письмовій формі укладений кредитний договір.
На підтвердження розміру заборгованості позивач надав суду Розрахунок заборгованості за договором №б/н від 19.01.2011, зі змісту якого вбачається, що станом на 05.10.2020 відповідач має заборгованість у розмірі 12 080,56 грн, з яких: 4 365,63 - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1 525,80 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України; 6 189,13 грн пеня. (а.с. 6-12).
Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ім`я ОСОБА_1 відповідачу було встановлено кредитний ліміт в сумі 1000,00 грн. Однак у подальшому кредитний ліміт збільшувався до 3000,00 грн (а.с. 14).
В довідці, виданій АТ КБ "ПриватБанк", зазначено, що на виконання укладеного між сторонами кредитного договору б/н ОСОБА_1 було видано наступні кредитні картки (а.с. 13):
№ НОМЕР_1 від 19.01.2011 з терміном дії до 11/14;
№ НОМЕР_2 від 07.10.2014 з терміном дії до 09/18;
№ НОМЕР_2 від 07.10.2014 з терміном дії до 09/18;
№ НОМЕР_3 від 28.12.2014 з терміном дії до 12/18;
№ НОМЕР_3 від 05.03.2015 з терміном дії до 12/18;
№ НОМЕР_4 від 03.11.2016 з терміном дії до 05/19;
№ НОМЕР_5 від 15.01.2016 з терміном дії до 01/20;
№ НОМЕР_5 від 10.05.2016 з терміном дії до 01/20.
Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 регулярно використовувала кредитні картки для зняття готівки, оплати товарів і послуг (а.с. 49-53).
На підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 4365,63 грн підялагають задоволенню.
Підлягає до задоволення й вимога позивача про стягнення з відповідача 6189,13 грн пені, враховуючи наступне.
У підтвердження обґрунтування позову в цій частині, банк додав до позовної заяви довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 50 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем та у якій, зокрема, погоджено пеню, що дорівнює сумі пені базової відсоткової ставки на місяць поділену на 30 та 1% від заборгованості та не менше 30 грн на місяць, нараховується один раз на місяць при наявності прострочки по кредиту або процентів п`ять та більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн, що також узгоджується з п.2.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг, на який у позовній заяві посилається позивач.
За змістомстатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Правильність нарахувань розміру пені відповідачем на час розгляду справи не оспорена.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені.
Щодо вимог про стягнення відсотків згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 86,4 % річних, судом встановлено наступне.
За правилами ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В обгрунтування заявлених вимог про стягнення відсотків на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 86,4% та 60,00% річних позивач посилається на п. 2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг.
Як встановлено судом і підтверджується письмовими доказами, наданими позивачем, кредитний договір між сторонами складають Заява, підписана відповідачем, Тарифи банку та Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, Довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна", 55 днів пільгового періоду", підписана відповідачем.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 19.01.2011, в позовній заяві посилався на Тарифи банку та Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємні частини спірного договору.
Однак, до позовної заяви позивач не долучив Тарифи банку та Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які підписувала позичальник, та які містять умови укладеного між сторонами кредитного договору.
До позовної заяви представник позивача надав Умови та правила надання банківських послуг. Проте, докази того, що відповідач ознайомлювалась саме з ними, що саме ці Умови є невід`ємною частиною укладеного між сторонами кредитного договору матеріали справи не містять, позивач такі обставини не довів належними та допустимими доказами, що є його обов`язком.
Крім того, в пункті 2.1.1.2.12 Умов та Правила надання банківських послуг, які надані позивачем до позову, взагалі відсутні умови щодо розміру та порядку нарахування відсотків за кредитним договором, на які він посилався, як на підставу для нарахування річних в розмірі 86,4 % та 60,00% від простроченої суми заборгованості. Даний пункт містить умови щодо порядку продовження строку дії кредитної картки.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог не підтверджено обставини правомірності нарахування річних в розмірі 86,4% та 60,00% від простроченої суми заборгованості, а тому в задоволені цих вимог суд відмовляє за безпідставністю.
Разом з тим, виходячи з того, що позивач заявив вимогу про стягнення річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, але не довів обгрунтованість нарахування відсотків в розмірі 86,4% та 60,00% від простроченої суми заборгованості, суд вважає за можливе стягнути прострочену заборгованість з нарахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми на підставі зазначеної вище норми права.
Такими чином, розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідача становить 88,73 грн, які обраховані виходячи із доведеної суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4365,63 грн, та періоду з 01.02.2020 (закінчення строку дії карти) по 05.10.2020.
V. Розподіл судових витрат
На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог в розмірі 1851,95 грн.
Керуючисьст.ст. 2,7,10-13,76-83,133,141,263-268, 354 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 19.01.2011 станом на 05.10.2020 у розмірі 10643,49 грн, з яких: 4 365,63 - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 88,73 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України; 6 189,13 грн пеня.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"судовий збір у розмірі 1851,95 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачемдо Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя Т.Б.Большакова
Судове рішення № 95816726, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 23.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 274/7914/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: