Рішення № 95816662, 25.03.2021, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/123/21

Провадження № 2/193/239/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Томинця О.В.,

за участі секретаря судового засідання Хомич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

08.02.2021 позивачка ОСОБА_1 звернулася до Софіївського районного суду з вказаним цивільним позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", в обґрунтування якого вказала, що 29 січня 2021 року їй стало відомо про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною 15 січня 2021 року було відкрито виконавче провадження №64146417.

Виконавче провадження було відкрите про примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни № 6014 від 08.12.2020 року, про стягнення з позивача на користь Відповідача заборгованості у розмірі 112648,42 (сто дванадцять тисяч шістсот сорок вісім) гривень 42 копійок.

Виконавче провадження було відкрите про примусовому виконанню виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни за № 6014 від 08.12.2020 року, про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості за договором № 600222256 від 29.04.2013 року.

Вважає, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням порядку вчинення такої нотаріальної дії, який передбачений положеннями Закону України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Позивач наголошує, що нотаріус не перевірив безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. При вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом порушено вимоги закону щодо вчинення виконавчих написів, її було позбавлено можливості заявити вимоги про застосування строків позовної давності, що свідчить про спірність суми за договором, на підставі якого було вчинено виконавчий напис. Окрім цього, зазначила, що не була вчасно проінформована про наявність заборгованості, у зв`язку із цим позбавлена можливості оспорити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал".

За таких обставин, позивачка просила визнати виконавчий напис нотаріуса №6014 від 08.12.2020 таким, що не підлягає виконанню.

09.02.2021 провадження по даній справі відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буджиганчук Є. Ю. копій документів, на підставі яких ним було вчинено оскаржуваний виконавчий напис.

09 березня 2021 року до суду було надано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони стягнення із заробітної плати.

Ухвалою від 10.03.2021 року клопотання про забезпечення позову було задоволено, шляхом зупинено стягнення у виконавчому провадженні №64146417 від 15.01.2021 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Однак, представник ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд справи без його та позивача участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ТОВ «Вердикт капітал» в судові засідання 04.03.2021 та 25.03.2021 явку свого представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину неявки представник суд не повідомив, відзив на позов до суду не подавав.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буджиганчук Є. Ю. в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О. О. в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомила, заперечень на позов до суду не подавала.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди позивача, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позову за таких підстав

Так, згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 08.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буджиганчук Є. Ю. було вчинено виконавчий напис №6014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість у розмірі 112648,42 грн. (а.с.7)

На виконання ухвали суду від 09.02.2021 року на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буджиганчук Є. Ю. було направлено копії документів на підставі яких було вчинено виконавчий напис.

Згідно наданих матеріалів наданих приватним нотаріусом на виконання ухвали про витребування, вбачається що 08.12.2020 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буджиганчук Є. Ю. вчинено виконавчий напис, згідно якого вказано, що між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення Прав вимоги за кредитним договорами 1 від 21.06.2016 є ТОВ «Кредитні Ініціативи», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 є ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 16-01/19/1 від 16.01.2019 є ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 600222256 від 29.04.2013 року. Строк платежу за Кредитним договором 600222256 від 29.04.2013 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.01.2019 по 02.11.2020 р. Сума заборгованості складає 111 648,42 коп., в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом становить 42 268,20 ; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн.; сума заборгованості за відсотками та комісіями складає 69 380,22 грн. За вчинення виконавчого напису стягнуто плату у сумі 1 000 грн.

Загальна сума стягнення складає 112 648,42 грн. (а.с. 27).

Зазначений вище виконавчий напис вчинено на підставі документів наданих відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал», а саме заяви відповідача про вчинення виконавчого напису (а.с. 28,29).

До заяви додано копію Анкети-Заяви від 29.04.2013 року , на підставі вказаної заяви про Акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Карта комфорт» наданої клієнту банк відкрив рахунок № НОМЕР_1 строком на 3 роки з моменту їх випуску. Було встановлено кредитний ліміт у розмірі 50 000 грн. . У зазначеному додатку вказано також інші умови кредитування.

Також було додано відповідачем Довідку про умови кредитування з використанням картки «Картки Комфорт», виписки з особового рахунку № НОМЕР_2 та претензії до боржника з копіями реєстру поштових відправлень рекомендованих листів, а також заяви на відкриття поточних рахунків в ПАТ «Альфа-Банк».

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О. О. відкрито виконавче провадження №64146417 (а.с. 7).

Так, позивач, обґрунтовуючи зміст позовних вимог, зазначає, що приватним нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису не було перевірено безспірність вимог. Крім того, зазначає, що на адресу позивача не надходило будь-яких листів чи інших документів про наявну заборгованість від банку чи від ТОВ «Вердикт Капітал.

Положеннями ст. 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Зазначене вище узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року, справа № 6-887цс 17 та у постанові Верховного суду від 23 січня 2018, справа № 61-154 св 18.

Отже, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

З наданих суду приватним нотаріусом копій документів, на підставі яких було вчинено оспорюваний виконавчий напис, вбачається, що в них взагалі відсутні документи, які б підтверджували суму заборгованості позивача за кредитним договором, як і відсутній розрахунок цієї суми заборгованості, що на думку суду унеможливлює нотаріусу перевірити як саму суму заборгованості так і дотримання стягувачем строків позовної давності.

Крім того, з матеріалів справи підтверджуючих документів, що Вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань, надіслану відповідачем позивачу вона не отримала, а отже позивач об`єктивно була позбавлена можливості вчинити будь-які дії, спрямовані на усунення таких порушень.

Також судом враховується, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано в обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Однак, не зважаючи на те, що судовим рішення були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріус вчинив виконавчий напис стосовно кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.

Так, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням наведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні підтвердилась та обставина, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999р., оскільки на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису вимоги відповідача до позивача не були безспірними.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем і третьою особою не спростовано наведені у позові доводи щодо відсутності безспірності заборгованості при винесенні оскаржуваного виконавчого напису, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, з відповідача також належить стягнути на користь позивача сплачений нею при зверненні з позовом до суду судовий збір у сумі 908 грн. та за подання заяви про забезпечення позову, якої необхідно і достатньо у розмірі 454,00 грн., тоді як позивачем сплачено 681 грн., тобто зайво сплачено позивачем 227 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.6, 12, 13, 81, 133, 141, 258, 263-265, 354, 280, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6014 від 08 грудня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у сумі 112 648,42 гривні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 , понесені останньою судові витрати на оплату судового збору, в загальному розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 коп.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 10.03.2021, втрачають свою чинність з набранням цим рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»: ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: м. Київ вул. Кудрявський узвіз, б. 5 Б, індекс 04053, п/р НОМЕР_4 в ПАТ АБ «Південний» МФО 328209 .

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буджиганчук Євдокія Юріївна, місцезнаходження: вул. Тараса Шевченка, буд, 38, м. Київ, 01030.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, місцезнаходження: вул. Старокозацька, 38 оф. 4 , м. Дніпро, 4900.

Повний текст рішення виготовлено 25.03.2021.

Суддя О.В. Томинець