Рішення № 95816548, 04.01.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/3368/20

Провадження № 2/183/782/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2021 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Філії "Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2020 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнив. В обґрунтування уточненого позову позивач посилається на те, що 19 січня 2010 року його на підставі наказу № 3-к від 19 січня 2010 року було прийнято на роботу водієм 1 класу у філію "Новомосковська ДЕД" ДП "Дніпропетровський облавтодор". 19 травня 2020 року він звільнився на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, на день звільнення з роботи відповідач нарахував йому заробітну плату у розмірі 54 974,14 грн. за період з жовтня 2019 року по травень 2020 року, а заборгованість відповідача за заробітною платою за зазначений період склала 21 047,21 грн.

У зв`язку з чим, позивач, посилаючись на вимоги ст.ст. 47, 116 КЗпП України, звернувся до суду із цим позовом та просить стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з жовтня 2019 року по 19 травня 2020 року у розмірі 21 047,21 грн.

Ухвалою судді від 22 червня 2020 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків (а.с. 14-17). 10 липня 2020 року позивач усунув недоліки позовної заяви, звернувшись на адресу суду із її уточненням (а.с. 22-23). Ухвалою суду від 14 липня 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін і відкрито провадження у справі, цією ж ухвалою сторонам було установлено строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву (а.с. 24-25).

Сторони відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив суду не подавали, про розгляд справи повідомлялись у передбачений ЦПК України спосіб.

Дослідивши наявні письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених наступних обставин.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 з 19 січня 2010 року до 19 травня 2020 року працював на посаді водія 1 класу у Філії "Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , виданої на імя позивача та наданої суду у засвідченій останнім копії (а. с. 5-11). Наказом відповідача № 7-к від 19 травня 2020 року позивача було звільнено із займаної посади за його заявою про звільнення за власним бажанням.

Згідно з довідкою про доходи № 11/06-1 від 11 червня 2020 року, виданої начальником Філії "Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" ОСОБА_2 , ОСОБА_1 дійсно працював у Філії "Новомосковська ДЕД" ДП "Дніпропетровський облавтодор", форма працевлаштування основна, останньому за період з 01 жовтня 2019 року по 19 травня 2020 року було нараховано заробітну плату у розмірі 54 974,14 грн., заборгованість за заробітною платою за зазначений період становить 21 047,21 грн. (а.с. 12).

Оскільки відповідачем жодним чином не заперечувався та не спростовувався факт працевлаштування позивача та наявності заборгованості із заробітної плати, суд, з урахуванням обставин справи, вважає за можливе визнати встановленими обставини, що за період з 01 жовтня 2019 року по 19 травня 2020 року відповідач не виплатив позивачеві нараховану йому заробітну плату у розмірі 21 047,21 грн.

Відповідно до вимог ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Отже, за змістом ст. 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 4, 5 ст. 24 ЗУ "Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, сума остаточного розрахунку, тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Положеннями ст. 43 Конституції України, кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Філії "Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати – задовольнити.

Стягнути з Філії "Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_1 суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 жовтня 2019 року по 19 травня 2020 року у розмірі 21 047,21 грн. (двадцять одна тисяча сорок сім гривень 21 коп.).

Допустити негайне виконання рішення в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Філії "Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 коп. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Філія "Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 26235657, місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Білої, 69А.

Рішення суду складено і підписано 04 січня 2021 року.

Суддя Г.Є. Майна