Ухвала суду № 95815373, 26.03.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про розгляд заяви про відвід судді

26.03.2021м. ДніпроСправа № 904/636/21

Розглянувши заяву Дніпровської міської ради про відвід судді ОСОБА_1 у справі

за позовом Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького,75; ідентифікаційний код 26510514)

до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького,75; ідентифікаційний код 40392181)

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради(49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького,75; ідентифікаційний код 37454258)

про визнання права комунальної власності

Суддя Загинайко Т.В.

без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада (позивач) звернувся до суду з позовом (вх№615/21 від 03.02.2021) до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР (відповідач) за участю Третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання права комунальної власності на нежитлове приміщення №1 поз.1-37 в підвалі під А-3; а ганок; а (1) вхід до підвалу; а (2)-а(4) приямки; а (5) вхід до підвалу; а(6) вхід до підвалу, загальною площею 465, 2 кв.м. у будинку 8 по вул. Троїцькій у м. Дніпрі за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем подано до суду заяву (вх. №10250/21 від 01.03.2021), якою усунено недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 було відкрито провадження у справі №904/636/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

24.03.2021 до канцелярії суду від позивача - Дніпровської міської ради надійшла заява (вх. №14845/21 від 24.03.2021) про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду справи №904/636/21, у якій просить відвести суддю Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від розгляду господарської справи №904/636/21 за позовною заявою Дніпровської міської ради до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР про визнання права комунальної власності на нежитлове приміщення.

В обґрунтування поданої заяви про відвід заявник посилається на:

- звернення до Вищої Ради Правосуддя із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_1 на підставі того, що суддею по господарській справі №904/3222/20, ухвалено рішення, в якому позовні вимоги задоволено частково;

- суддею ОСОБА_1 надано невірну оцінку обставинам справи та правових позицій Верховного Суду в подібних правовідносинах, що наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, з чим цілком погодився суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 01.02.2021 у справі № 904/3222/20;

- проігноровано, що нормами статей 13, 142 Конституції України передбачено виключне право органу місцевого самоврядування від імені територіальної громади самостійно розпоряджатися землею, яка є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, оскільки доходи від її використання є складовими у формуванні доходів місцевого бюджету;

- відмову у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про розгляд справи №904/3222/20 за правилами загального позовного провадження.

На думку позивача, зважаючи на те, що головуючим суддею у справі №904/636/21 є ОСОБА_1., а Дніпровською міською радою було подано скаргу щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_1 по справі №904/3222/20, розгляд позовної заяви Дніпровської міської ради у справі №904/636/21 викликає сумніви в неупередженості та об`єктивності судді ОСОБА_1, оскільки ним вже було порушено право Дніпровської міської ради на доступ до правосуддя та порушено такі основні принципи господарського судочинства, як змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, свободи в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2021 у справі №904/636/21 (суддя ОСОБА_1.) заявлений Дніпровською міською радою відвід судді ОСОБА_1 у справі №904/636/21 визнано необґрунтованим, матеріали справи передано для вирішення питання про відвід судді ОСОБА_1 складом суду, який визначається у порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2021 № 520 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи" призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи.

Відповідно до протоколу від 25.03.2021 повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №904/636/21 передано судді Загинайко Т.В. для вирішення питання про відвід судді ОСОБА_1

Дослідивши заяву позивача про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від розгляду господарської справи №904/636/21, суд вважає її необґрунтованою з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Приписами частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, обставини, наведені сторонами в обґрунтування заяв з процесуальних питань, у тому числі заяви про відвід судді, підлягають доведенню на загальних підставах.

Як вбачається позивач посилається на наявність обставин, які свідчать про упередженість та необ`єктивність судді ОСОБА_1.

Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Як встановлено судом, в обґрунтування заяви про відвід судді ОСОБА_1 позивач посилається на його незгоду з винесеним суддею ОСОБА_1 рішенням у господарській справі №904/3222/20 та у обмеженні доступу до правосуддя, що виразилося у тому, що суддя ОСОБА_1. у справі №904/3222/20 відмовив у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, у зв`язку з чим позивачем було подано до Вищої ради правосуддя скаргу щодо дисциплінарного проступку судді.

Тому, позивач вважає, що розгляд справи №904/636/21 суддею ОСОБА_1 викликає у нього сумнів в неупередженості та об`єктивності.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, перелік обставин, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу є вичерпним, а тому виключає можливість їх розширеного тлумачення.

Інших мотивів, які б свідчили про упередженість та необ`єктивність судді ОСОБА_1, безпосередньо та однозначно вказували б на його особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до позивача або особисту прихильність до інших учасників справи у заяві про відвід судді позивачем не наведено, відповідних доказів не надано.

Одночасно, статті 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Положення зазначеної статті випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006, №2006/23 від 19.05.2006, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Отже, при розгляді справи суд керується саме нормами чинного господарського процесуального законодавства, засадами здійснення господарського судочинства та дотримується вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого розгляду спору.

Проаналізувавши заяву Дніпровської міської ради про відвід, судом встановлено, що мотиви заявленого відводу фактично зводяться до незгоди позивача із процесуальними діями судді ОСОБА_1 стосовно винесеного рішення у справі №904/3222/20.

Згідно приписів частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, наведені в заяві про відвід судді ОСОБА_1 обставини не свідчать про наявність для відводу підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником в порушення приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України, не надано жодного доказу на підтвердження саме упередженості та необ`єктивності судді ОСОБА_1 при розгляді справи №904/636/21.

Частинами 2, 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу; такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Дніпровській міській раді (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького,75;ідентифікаційний код 26510514) в задоволенні заяви (вх. №14845/21 від 24.03.2021) про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду справи №904/636/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.03.2021.

Відповідно до частини 2 статті 254 та статті 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Суддя Т.В. Загинайко