Рішення № 95812166, 26.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 р. Справа № 520/682/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати рішення № 3759 від 14.08.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком №1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 02.03.1992 по 31.12.1993рр., з 23.12.1994 по 31.12.1996 рр., з 01.01.1997 по 30.06.1997 рр., з 01.07.1997 по 03.04.2007 рр., з 22.06.2017 по 10.08.2017 рр., з 11.10.2019 року по теперішній час по списку № 1 в подвійному розмірі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області винести рішення яким призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 починаючи з 13.08.2020р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 3759 від 14.08.2020 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 є протиправним, а тому, підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ст. 262 КАС України. Запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №3759 від 14.08.2020 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 в зв`язку з не підтвердженням факту сплати страхових внесків у період роботи позивача за Списком №1 з 01.05.2019 по 01.10.2019 та з 01.04.2020 по 01.08.2020.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 13 серпня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №3759 від 14.08.2020 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за відсутністю пільгового стажу.

Не погодившись із такою відмовою, позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що він має право на перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У положеннях статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Частиною 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Положеннями статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачені пенсії за віком на пільгових умовах.

Так, відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Судом зі змісту спірного рішення встановлено, що у позивача пільговий стаж на роботах за Списком №1 складає 09 років 08 місяців 16 днів.

Списки № 1 виробництв, робіт, професій і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які були затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, від 16 січня 2003 року № 36, від 24 червня 2016 року № 461, включали у складі коксове, пекококсове і термоантрацитове виробництва робітників, зокрема, машиністи коксових машин (1040100а-13765), газівники коксових печей (1040100а-11611), майстри, старші майстри, зайняті на гарячих ділянках робіт і на роботах з шкідливими умовами праці (1040100б-23187), придверники (1040100а-11784)

Положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з записами копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 , останній протягом своєї трудової діяльності працював:

- з 02.03.1992 по 31.12.1993рр. перебував на посаді машиніста коксових машин;

- з 23.12.1994 по 31.12.1995 рр. перебував на посаді машиніста коксових машин;

- з 01.01.1996 по 31.12.1996 рр. перебував на посаді газівника коксових печей;

- з 01.01.1997 по 30.06.1997 рр. перебував на посаді газівника коксових печей;

- з 01.07.1997 по 02.11.2001 рр. перебував на посаді майстра виробничої ділянки вуглекислого цеху (коксове відділення);

- з 03.11.2001 по 20.04.2003 рр. перебував на посаді машиніста коксових машин;

- з 21.04.2003 по 31.05.2005 рр. перебував на посаді начальника коксового відділу вуглекислого цеху;

- 01.06.2005 по 28.02.2006 рр. перебував на посаді начальника коксового відділу;

- 01.03.2006 по 03.04.2007 рр. перебував на посаді майстра виробничої ділянки, зайнятий на гарячих ділянках роботи та на роботах зі шкідливими умовами праці;

- з 22.06.2017 по 23.08.2017 рр. перебував на посаді дверевого коксового цеху;

- з 11.09.2017 р. переведений в коксовий цех машиністом кокосових машин, 01.10.2019 року звільнений;

- з 11.10.2019 року по теперішній час працює на посаді машиніста коксового цеху ТОВ "Кокосовий завод "НОВОМЕТ".

Перебування позивача в періоди з 02.03.1992 по 31.12.1993рр., з 23.12.1994 по 31.12.1996 рр., з 01.01.1997 по 30.06.1997 рр., з 01.07.1997 по 03.04.2007 рр., з 22.06.2017 по 10.08.2017 рр., з 11.10.2019 року по теперішній час, на посадах, що відносяться до Списку № 1 також підтверджується довідками від 29.07.2020 №29/07-01, від 03.06.2020 №84/1-1, від 03.06.2020 №84/1-3, №84/1-2, №84/2, №84/1, №84, від 29.07.2020 №29/0-7-01/1, що наявні в матеріалах справи.

З огляду на зазначене вище, суд доходить висновку, що записи трудової книжки позивача підтверджують право працівника на врахування відповідного пільгового стажу роботи для призначення пенсії за Списком №1.

Щодо твердження позивача про наявність у нього права щодо зарахування періоду роботи на посадах, що відносяться до Списку №1 у подвійному розмірі, суд зазначає наступне.

За правилами частини 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Отже, з огляду на викладене, з 01 жовтня 2017 року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Системно аналізуючи вищевказані норми права, суд доходить висновку, що зарахування позивачу до пільгового стажу періоди роботи на посадах, що відносяться до Списку №1 в подвійному розмірі підлягають періоди роботи ОСОБА_1 з 01.10.2017 по 01.10.2019 р.р., з 11.10.2019 по 12.08.2020.

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позову в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 02.03.1992 по 31.12.1993рр., з 23.12.1994 по 31.12.1996 рр., з 21.04.2003 по 03.04.2007 рр., по Списку № 1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.10.2017 по 01.10.2019 р.р., з 11.10.2019 по 12.08.2020 в подвійному розмірі.

Поряд із тим, суд зауважує, що не підлягає задоволенню позов в частині зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.1997 по 30.06.1997 рр., 01.07.1997 по 20.04.2003 рр. та з 22.06.2017 по 10.08.2017 рр., оскільки відповідачем у відзиві на позов вказано, що при розгляді заяви позивача про призначення пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області зараховано дані періоди до пільгового стажу по Списку № 1, що також підтверджується формою РС-право, наявним в матеріалах справи.

Щодо посилань представника відповідача на абз. 14 роз`яснення Міністерства юстиції України "Порядок застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 22.07.2011, відповідно до яких до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання робота до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992, тобто з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.

Відповідно до пункту 4 цього Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

За правилами пункту 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні виписки до наказів від 25.12.1996 №119, від 10.01.1997 №11, від 23.05.2001 №60, від 23.05.2006 №132, від 25.07.2006 №176, від 22.07.2011 №200, від 24.05.2016 №130, від 02.01.2020 №4, які підтверджують проведення атестації робочого місця позивача та його право на пільгову пенсію за Списком №1.

З аналізу положень Порядку та розробленими на виконання постанови №442, суд доходить висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 31.03.2020 по справі №766/15426/16-а.

Щодо посилань відповідача у відзиві на позов щодо неможливості зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди роботи з 01.05.2019 по 01.10.2019, та з 01.04.2020 по 01.08.2020, у зв`язку з не підтвердженням факту сплати страхових внесків, суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Відтак, фактично внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов`язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Водночас, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 20 березня 2019 року (справа №688/947/17), від 30 вересня 2019 року (справа №316/1392/16-а).

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що неперерахування ПАТ "Харківський Кокосовий завод" та ТОВ "Кокосовий завод "НОВОМЕТ" за позивача страхових внесків в період з 01.05.2019 по 01.10.2019, та з 01.04.2020 по 01.08.2020 не є підставою для не включення відповідного періоду роботи до стажу ОСОБА_1 , що дає право на пільгову пенсію за Списком №1, оскільки відповідно до ст. 62 Закону № 1058-ІV основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка працівника.

Враховуючи вище наведене, беручи до уваги, що пільговий стаж позивача на роботах за Списком №1 складає понад 10 років, суд доходить висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 починаючи з 13.08.2020р. з відповідними виплатами.

Щодо позовної вимоги про виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 починаючи з 13.08.2020р., суд зазначає, що дана вимога спрямована на майбутнє, оскільки наразі у суду відсутні належні та допустимі докази в підтвердження не здійснення відповідачем відповідних виплат позивачу після призначення йому пенсії.

Згідно частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення №3759 від 14.08.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 02.03.1992 по 31.12.1993рр., з 23.12.1994 по 31.12.1996 рр., з 21.04.2003 по 03.04.2007 рр., за Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 01.10.2017 по 01.10.2019 р.р., з 11.10.2019 по 12.08.2020 в подвійному розмірі та призначити з 13.08.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.