
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2021 року справа №380/8955/20
зал судових засідань №7
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Середа О.-В.І.,
за участю сторін:
представника позивача Стеця Р.Я.,
представника відповідача Павліша О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії-
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС» (місцезнаходження: вул.Городоцька, 357, м.Львів, 79040; ЄДРПОУ 41854853) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003, код ЄДРПОУ: 43143039), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення від 22.05.2020 року Головного управління ДПС у Львівській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС» (код ЄДРПОУ 41854853 ) за індивідуальним податковим номером 418548513031;
-зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС» (код ЄДРПОУ 41854853 ) за індивідуальним податковим номером 418548513031 з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників (Накл) в розмірі 1 060 630,96 грн. на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС»;
-зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області надати необхідну інформацію та документи з приводу поновлення дії реєстрації платника ПДВ юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС» (код ЄДРПОУ 41854853 ) Державній казначейській службі України для відновлення рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС» у строк, передбачений законодавством.
Посилається на те, що ТзОВ «ФЕЛІНС» 01.02.2018 зареєстроване як платник податку на додану вартість. З даних розміщених в розділі «реєстри» на сайті ДПС України ТзОВ «ФЕЛІНС» дізналось, що контролюючим органом за самостійним рішенням 22.05.2020 анульовано реєстрацію ТзОВ «ФЕЛІНС» платником податку на додану вартість у зв`язку з наданням декларацій про відсутність поставок. Однак, представник позивача вважає таке рішення контролюючого органу протиправним та таким, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України, прийняте без з`ясування фактичних обставин господарської діяльності і причин оформлення та подання ТзОВ «ФЕЛІНС» податкової звітності з ПДВ за період з травня 2019 року по травень 2020 року. У зв`язку з наведеним, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 08.02.2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що оскаржуване рішення від 22.05.2020 прийняте у зв`язку з тим, що позивач подавав податкову звітність з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців за період з 01.05.2019 по 30.04.2020 з нульовими показниками. З урахування наведеного, а саме декларування ТзОВ «ФЕЛІНС» в податковій звітності відсутність здійснення господарської діяльності та відповідно до п.п. “г” п.184.1 ст.184 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 p. №2755-VI (із змінами і доповненнями) прийнято рішення про анулювання. Відповідач вважає, що твердження позивача про те, що у зв`язку з прийняттям ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 02.05.2019 у справі №463/3239/19, відповідно до якої накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, ТзОВ «ФЕЛІНС» не мало змоги здійснювати господарську діяльність та створені перешкоди для виконання обов`язків підприємства щодо належного ведення податкового обліку, сплати до бюджету податків за наслідками діяльності є безпідставними. Вказує також і те, що позивач в апеляційному порядку вищенаведені ухвали про арешт майна не оскаржував. У зв`язку з наведеним вважає вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ТзОВ «ФЕЛІНС» зареєстроване 09.01.2018 в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа (код ЄДРПОУ 41854853) та зареєстроване як платник податку на додану вартість 01.02.2018 за номером 418548513031.
02 травня 2019 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова розглянув у судовому засіданні в залі суду клопотання виконуючого обов`язки начальника Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, погодженого прокурором, про накладення арешту на майно, у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження № 62019140000000093 від 07.02.2019 та постановив ухвалу в справі № 463/3239/19, відповідно до якої накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою - м. Київ, Львівська площа, 8, що належить ряду юридичних осіб, серед іншого і ТзОВ «ФЕЛІНС» (код ЄДРПОУ 41854853) на які ТзОВ «ФЕЛІНС» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали (а.с. 14-17).
ТзОВ «ФЕЛІНС» 30.01.2020 оформлено податкову накладну № 1 щодо реалізації товару ТзОВ «КОМО» (код ЄДРПОУ 32244016) в ЄРПН.
З ДПС України 12.02.2020 позивачем отримано квитанцію, що документ не може бути прийнятий - накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
22 травня 2020 року контролюючим органом анульовано реєстрацію ТзОВ «ФЕЛІНС» платником податку на додану вартість у зв`язку з наданням декларацій про відсутність поставок про що прийнято рішення № 2791.
Відповідно до витягу від 26.05.2020 щодо суми податку на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних сума ПДВ позивача становить 1 060 630, 96 грн.
ТзОВ «ФЕЛІНС» надіслано 26.05.2020 скаргу в ДПС України на рішення ГУ ДПС у Львівській області від 22.05.2020 про скасування свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «ФЕЛІНС».
У відповіді на адвокатський запит від 20.07.2020 відповідач вказав на зупинення перебігу строків встановлених дією карантину та внесеними відповідними змінами в Податковий кодекс України - п. 52-8 підрозділу 10 розділу XX “Перехідних положень“ Податкового кодексу України.
01 червня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова розглянув клопотання представника позивача про скасування арешту та ухвалою скасував арешт на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування, з підстав тривалості накладеного арешту та відсутності повідомлень посадовим особам ТзОВ «ФЕЛІНС» про підозру у вчинені злочину.
27 липня 2020 року згідно з отриманою відповіддю на адвокатський запит представника позивача ДПС повідомило, що вживаються заходи для виконання ухвали про скасування арешту на ліміти ПДВ ТзОВ «ФЕЛІНС» від 01.06.2020.
Відповідно до витягу від 12.10.2020 щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних сума ПДВ позивача становить «-».
Позивач, не погоджуючись з рішенням та діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Податкове законодавство України відповідно до п.3.1 ст. 3 ПК України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.
Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку на додану вартість визначені пунктами 181.1 та 181.2 ст.180 Податкового кодексу України, зокрема: у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.
Порядок реєстрації платників податку на додану вартість передбачений ст.183 Податкового кодексу України.
Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1130 від 14.11.2014 року (далі - Положення №1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVIII Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.
Відповідно до підпункту “г” п.5.1 Положення №1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
Згідно п.5.2 Положення №1130 анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.
Згідно п.182.1 ст.180 Податкового кодексу України, якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв`язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту (п.п. “г” п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України).
Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.
Тобто, в даному випадку має місце пасивна поведінка суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.
Підставою для прийняття рішення ГУ ДПС у Львівській області від 22.05.2020 стало подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців за період з травня 2019 року по травень 2020 року з нульовими показниками.
Однак судом встановлено, що ухвалою про арешт майна слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова Жовніра Г.Б. від 02.05.2019 року у справі №463/3239/19 накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою - м. Київ, Львівська площа, 8, що належить ряду юридичних осіб, серед іншого і ТзОВ «ФЕЛІНС» (код ЄДРПОУ 41854853) на які ТзОВ «ФЕЛІНС» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали.
Позивачем вказана ухвала суду оскаржена в апеляційному порядку, однак ухвалою Львівського апеляційного суду від 30.05.2019 у справі №463/3239/19, в задоволенні апеляційної скарги в частині скасування арешту позивачу відмовлено.
Крім того, позивач неодноразово звертався з клопотаннями до Личаківського районного суду м. Львова про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 02.05.2019 року, однак в задоволенні таких клопотань йому відмовлено, що підтверджується ухвалами Личаківського районного суду м. Львова від 14.05.2019 у справі №463/3727/19, від 04.10.2019 у справі №463/8119/19, від 12.02.2020 у справі №463/3239/19.
Також судом встановлено, що ТзОВ «ФЕЛІНС» оформило 30 січня 2020 податкову накладну № 1 щодо реалізації товару ТзОВ «КОМО» (код ЄДРПОУ 32244016) в ЄРПН.
Від ДПС України 12.02.2020 позивачем отримано квитанцію, що документ не може бути прийнятий - накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
Лише ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 25.05.2020 року у справі №463/3239/19 скасовано накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.05.2019 року арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ).
Суд дійшов висновку, що позивачем вживались всі можливі процесуальні заходи з метою скасування ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.05.2019 року у справі №463/3239/19, шляхом оскарження її в апеляційному порядку та звертаючись неодноразово до Личаківського районного суду м. Львова з клопотаннями про скасування такого арешту.
Відтак не заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що позивач вказану ухвалу про арешт майна не оскаржував, як і не звертався до суду з відповідним клопотанням про скасування арешту в період з травня 2019 року по травень 2020 року.
При цьому позивачем доведено, а відповідачем не спростовується, що відповідно до витягу від 26.05.2020 про суми податку на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, сума ПДВ позивача становила 1 060 630,96 грн.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що подання позивачем декларацій зі сплати податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців за період з травня 2019 по травень 2020 з нульовими показниками відбулося не в наслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок неможливості її ведення через блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ з незалежних від позивача обставин.
Відтак, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави відповідно до пп. “г” п. 184.1 ст. 184 ПК України для прийняття рішення щодо анулювання реєстрації ТзОВ «ФЕЛІНС» як платника податку на додану вартість, відтак позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення від 22.05.2020 року Головного управління ДПС у Львівській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ «ФЕЛІНС» за індивідуальним податковим номером 418548513031 підлягає задоволенню.
Суд також зазначає, що позивачем подано скаргу до ДПС України від 26.05.2020 на рішення від 22.05.2020 року Головного управління ДПС у Львівській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «ФЕЛІНС» з вимогою скасувати це рішення та зобов`язання відновити реєстрацію платником ПДВ.
Однак рішення про результат розгляду скарги по суті позивач не отримував, як і не було представлено відповідачем жодних доказів, які б підтвердили розгляд скарги позивача по суті.
Оскільки наслідком прийняття неправомірного рішення стало позбавлення позивача належного майна (грошових коштів), суд дійшов висновку, що належним способом поновлення порушеного права має бути не тільки скасування оскаржуваного рішення податкового органу, а й зобов`язання відповідача поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТзОВ «ФЕЛІНС» (код ЄДРПОУ 41854853) за індивідуальним податковим номером 418548513031 з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників (У°Накл) в розмірі 1 060 630,96 грн в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи ТзОВ «ФЕЛІНС».
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області надати необхідну інформацію та документи з приводу поновлення дії реєстрації платника ПДВ юридичної особи ТзОВ «ФЕЛІНС» Державній казначейській службі України для відновлення рахунку ТзОВ «ФЕЛІНС» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином ТзОВ «ФЕЛІНС» у строк, передбачений законодавством, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.
Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 6 Порядку).
Відповідно до п.7 Порядку, у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
Для закриття електронного рахунка ДПС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.
Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДПС у день закриття такого рахунка.
Водночас відповідно до п. 7-1 Порядку, ДПС протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснює перерахунок суми (УНакл) такого платника за звітний (податковий) період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється ДПС шляхом перерахунку суми (УНакл) окремо за кожним її показником. При цьому перерахунок суми (УНакл) такого платника не здійснюється контролюючим органом у разі, коли: на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку; або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 Кодексу.
Чинне законодавство передбачає певний механізм відкриття та закриття електронного рахунку платника ПДВ, який первинною умовою передбачає направлення ДПС до Казначейства реєстру платників податку.
Відтак на переконання суду вказана позовна вимога не може бути вирішена одночасно з оскарженням дій та рішення податкового органу щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ, оскільки відсутні докази того, що податковий орган у випадку набрання рішенням законної сили не буде діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, вказана позовна вимога є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7200,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
При цьому, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (п.2 ст.16 КАС України).
Приписами частини 1 статті 132 КАС України, передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду (ч.3 ст.132 КАС України).
Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України.
При цьому, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).
Проте, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст.134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 року (справа №826/856/18), від 16.05.2019 року № 823/2638/18.
Отже, приписами ст.30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).
Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з укладеного між позивачем та Адвокатським бюро “STETS SONS & PARTNERS” в особі керуючого ОСОБА_1 договору про надання правової допомоги №15/2019 від 29.05.2019 гонорар Адвокатського бюро визначається з розрахунку погодженої сторонами вартості представництва згідно звітів Адвокатського бюро про надані послуги, та на підставі погодженого сторонами остаточного звіту про виконання доручення, або акту прийому-передачі виконаних робіт та сплачується протягом 5-ти днів після погодження відповідного звіту Адвокатського бюро, або акту виконаних робіт.
Відповідно до замовлення № 3 від 29.05.2019 позивач замовив в адвокатського бюро наступні послуги:
- вивчення та правовий аналіз наданих матеріалів щодо скасування 22.05.2020р. ДПС свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «ФЕЛІНС», кількість годин 2, вартість послуги за годину 500 грн, разом 1000 грн;
- усна консультація щодо порядку та перспектив розгляду справи щодо оскарження та скасування рішення ДПС від 22.05.2020 про скасування свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «ФЕЛІНС» кількість годин 1, вартість послуги за годину 500 грн., разом 500 грн.
- підготовка та скерування необхідних адвокатських запитів у відповідні контролюючі органи з метою з`ясування підставності рішення ДПС від 22.05.2020 про скасування свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «ФЕЛІНС», кількість годин 1, вартість послуги за годину 500 грн, разом 500 грн;
- за необхідності написання та подання позовної заяви та інших процесуальних документів, кількість годин 5, вартість послуги за годину 500 грн, разом 2500 грн;
- участь в судовому засіданні (сплачується по факту), 2 шт., вартість послуги 1300 грн, разом 2600 грн.
Відповідно до замовлення №3 вартість правової допомоги становить 7 200,00 грн.
На підтвердження оплати послуг за надання правової допомоги позивачем долучено до матеріалів справи квитанцією № 7 від 01.12.2020 на загальну суму 7 200,00 грн.
Відповідачем подано заперечення на заяву про стягнення з відповідача судових витрат, в яких просить відмовити в задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу.
Враховуючи вищенаведене та оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що час, зазначений в Замовленні №3 до Договору про надання правової допомоги від 29.05.2019 є неспівмірним із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №2791 від 22.05.2020 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС» (код ЄДРПОУ 41854853 ) за індивідуальним податковим номером 418548513031.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003, код ЄДРПОУ: 43143039) поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС» (місцезнаходження: вул.Городоцька, 357, м.Львів, 79040; ЄДРПОУ 41854853) за індивідуальним податковим номером 418548513031 з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників (У°Накл) в розмірі 1 060 630,96 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС».
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003, код ЄДРПОУ: 43143039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС» (місцезнаходження: вул.Городоцька, 357, м.Львів, 79040; ЄДРПОУ 41854853) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; ЄДРПОУ: 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛІНС» (місцезнаходження: вул.Городоцька, 357, м.Львів, 79040; ЄДРПОУ 41854853) витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено 25.03.2021
Суддя Братичак Уляна Володимирівна
Судове рішення № 95810928, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 15.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/8955/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: