Рішення № 95810846, 17.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4628/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря судового засідання – Карча В.М.,

представника позивача – Фоменка Д.А.,

представника відповідача – Курганова В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки,

ВСТАНОВИВ:

27.11.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради, Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, в якому позивач після уточнення позовних вимог просив суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 26204220), яка полягає в невидачі ОСОБА_1 трудової книжки після припинення його повноважень і невнесенні в трудову книжку запису про звільнення, та зобов`язати Сєвєродонецьку міську раду (ідентифікаційний код юридичної особи 26204220) видати ОСОБА_1 трудову книжку і внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про звільнення, яким вказати день видачі трудової книжки;

2) стягнути з Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи 43748368) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки за період з 29.07.2020 по 08.12.2020 в сумі 273850,59 грн.

15.01.2021 від представника позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій заявлено такі позовні вимоги:

1) визнати протиправною бездіяльність Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, яка полягає у невидачі ОСОБА_1 трудової книжки після припинення його повноважень і невнесенні в трудову книжку запису про звільнення;

2) зобов`язати Військово-цивільну адміністрацію міста Сєвєродонецьк Луганської області видати ОСОБА_2 трудову книжку і внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про звільнення, яким вказати день видачі трудової книжки;

3) стягнути з Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки за період з 29.07.2020 по 08.12.2020 в сумі 273850,59 грн.

Позовні вимоги мотивовано таким.

Рішенням Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання № 3014 від 22.12.2018 ОСОБА_1 затверджено на посаду керуючого справами виконкому Сєвєродонецької міської ради та прийнято на службу в органи місцевого самоврядування.

Указом Президента України «Про утворення військово-цивільної адміністрації» від 28.07.2020 № 297/2020, який набрав чинності з дня його опублікування 29.07.2020, утворено Військово-цивільну адміністрацію міста Сєвєродонецьк Луганської області.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» від 03.02.2015 № 141-VIII у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження: сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів).

Тобто в день набрання чинності Указом Президента від 28.07.2020 № 297/2020 29.07.2020 припинились повноваження Сєвєродонецької міської ради, її виконавчого комітету, міського голови, а також інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють в органах місцевого самоврядування, в тому числі керуючого справами виконкому міської ради – ОСОБА_1 .

Припинення відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» повноважень керуючого справами виконкому міської ради ОСОБА_1 є підставою для внесення запису в його трудову книжку про звільнення відповідно до пункту 9 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Отже, Сєвєродонецька міська рада зобов`язана була внести до трудової книжки позивача запис про звільнення і видати позивачу належно оформлену трудову книжку, однак не виконала цей обов`язок.

В порушення вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не видано трудову книжку і не внесено до трудової книжки запис про звільнення.

Через відділ зі звернень громадян ВЦА м. Сєвєродонецьк Луганської області ОСОБА_1 звернувся до керівника ВЦА м. Сєвєродонецьк Луганської області ОСОБА_4 із письмовою заявою від 02.10.2020 (вх. № Ж-888), в якій просив надіслати на його адресу: 1) довідку про заробітну плату керуючого справами виконкому Сєвєродонецької міської ради Журби Ю.А. за два останні місяці роботи; 2) належним чином засвідчену копію рішення Сєвєродонецької міської ради про призначення ОСОБА_1 на посаду керуючого справами виконкому міської ради; 3) належним чином засвідчену копію трудової книжки ОСОБА_1 .

Листом керівника ВЦА м. Сєвєродонецьк Луганської області ОСОБА_4 від 09.10.2020 № 596/Ж-888 надано відповідь на лист ОСОБА_1 від 02.10.2020, яким надано позивачу належним чином засвідчену копію рішення Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання № 3014 від 22.12.2018 про призначення позивача керуючим справами виконкому Сєвєродонецької міської ради, а в задоволенні іншої частини запиту відмовлено з посиланням те, що військово-цивільна адміністрація міста Сєвєродонецьк Луганської області не укладала з ОСОБА_1 жодних трудових договорів, а отже в розумінні трудового законодавства не є роботодавцем ОСОБА_1 . Позивач вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, до цього часу позивачеві не видано його трудову книжку, внаслідок чого порушеного його права.

Ухвалою суду від 01.12.2020 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою суду від 10.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

20.01.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено таке.

Указом Президента України від 28.07.2020 № 297/2020 утворено військово-цивільну адміністрацію міста Сєвєродонецьк Луганської області. 29.07.2020 вказаний Указ опубліковано в Урядовому кур`єрі.

В день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації, тобто 29.07.2020, було припинено повноваження Сєвєродонецької міської ради , її виконавчого комітету, посадових осіб Сєвєродонецької міської ради в силу прямих норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про військово-цивільні адміністрації».

Оскільки повноваження посадових і службових осіб Сєвєродонецької міської ради припинились з моменту утворення ВЦА у місті Сєвєродонецьк Луганської області, то і правових підстав для нарахування та виплати заробітної плати, на думку відповідача, немає.

У будь-якому разі, в незалежності від того, був чи не був прийнятий внутрішній правовий акт про звільнення позивача з посади, з моменту набрання чинності Указом Президента «Про утворення ВЦА у місті Сєвєродонецьк Луганської області», потреби в перебуванні посадових осіб на своїх робочих місцях немає та виконання всіх службових обов`язків також припиняється.

Тому будь-які дії цих посадових осіб в подальшому не можливо розцінювати як виконання ними своїх обов`язків та повноважень, за які може нараховуватися заробітна плата.

Жодних трудових договорів між позивачем та ВЦА у місті Сєвєродонецьк Луганської області не укладалося, а отже, в розумінні трудового законодавства ВЦА м. Сєвєродонецьк Луганської області не є роботодавцем позивача.

Відтак, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо внесення запису до трудової книжки позивача відповідач повідомляє, що 05.08.2020 керівником військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області було внесено запис до трудової книжки позивача щодо припинення повноважень на підставі частини 1 статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації».

Крім того, листом від 25.09.2020 № 668 відділ кадрової роботи ВЦА у місті Сєвєродонецьк Луганської області повідомляв позивача про необхідність отримання трудової книжки, однак вказаний лист повернувся до відповідача з відміткою Укрпошти у зв`язку з закінченням строку зберігання, що, на думку відповідача, також свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не належать до задоволення, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 76-77).

26.01.2021 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій той наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі (арк. спр. 104-106).

26.01.2021 від представника позивача до суду надійшла заява про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 в частині вимог до Сєвєродонецької міської ради.

Ухвалою суду від 01.02.2021 позов ОСОБА_1 в частині вимог до Сєвєродонецької міської ради залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 08.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 17.03.2021 здійснено заміну відповідача – військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, на правонаступника – Сєвєродонецьку міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, та просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням п`ятдесят четвертої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради від 22.12.2018 № 3014 позивача ОСОБА_1 затверджено на посаду керуючого справами виконкому Сєвєродонецької міської ради (арк. спр. 14).

Указом Президента України від 28.07.2020 № 297/2020 «Про утворення військово-цивільної адміністрації» утворено військово-цивільну адміністрацію міста Сєвєродонецьк Луганської області. Зазначений Указ набрав чинності 29.07.2020.

Військово-цивільна адміністрація міста Сєвєродонецьк Луганської області (ідентифікаційний код 43748368, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 32) як юридична особа зареєстрована 04.08.2020, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (арк. спр. 40-44).

Згідно з табелем обліку робочого часу за липень 2020 року на час набрання чинності Указом Президента України від 28.07.2020 № 297/2020 позивач ОСОБА_1 перебував у відпустці (арк. спр. 98), що також не заперечується позивачем.

05.08.2020 керівником військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області внесено запис до трудової книжки позивача про припинення повноважень посадової особи місцевого самоврядування, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» (арк. спр. 78-79).

Листом від 25.09.2020 № 668 відповідач повідомив позивача про припинення повноважень посадових та службових осіб органу місцевого самоврядування та можливість отримати трудову книжку у відділі кадрової роботи ВЦА м. Сєвєродонецьк (арк. спр. 121).

Вказаний лист було повернуто на адресу відповідача за закінченням терміну зберігання (зв. бік арк. спр. 121).

Згідно з довідкою ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області від 08.02.2021 № 4 розмір заробітної плати позивача склав: у квітні 2020 року – 39233,60 грн, у травні 2020 року – 46940,20 грн, разом – 86173,80 грн. Сума середньоденного заробітку складає 2154,35 грн (арк. спр. 115).

Також судом установлено, що 02.10.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати йому: завірену належним чином довідку про заробітну плату за два останні повні місяці роботи на посаді, належним чином завірене рішення Сєвєродонецької міської ради про призначення ОСОБА_1 керуючим справами виконкому Сєвєродонецької міської ради, належним чином завірену копію трудової книжки (записів про трудову діяльність) ОСОБА_1 (арк. спр. 12).

Листом від 09.10.2020 № 596/Ж-888 відповідач надав позивачеві належним чином засвідчену копію рішення Сєвєродонецької міської ради «Про призначення ОСОБА_1 керуючим справами виконкому Сєвєродонецької міської ради», щодо надання інших документів повідомив, що ВЦА м. Сєвєродонецьк Луганської області не укладала з ОСОБА_1 жодних трудових договорів, а отже в розумінні трудового законодавства ВЦА м. Сєвєродонецьк Луганської області не є роботодавцем ОСОБА_1 . З огляду на викладене задовольнити запит в іншій частині не вбачається можливим (арк. спр. 13).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі – Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (далі – Закон № 2493-III) регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 3 Закону № 2493-ІІІ посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2493-ІІІ правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України. Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Пунктом 3 частини першої статті 78 Закону № 280/97-ВР передбачено, що повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках: 3) передбачених законами України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану».

Статтею 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» від 03.02.2015 141-VIII (далі – Закон № 141-VIII) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад та голів та інші повноваження, визначені цим Законом.

Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов`язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 141-VIII військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України.

У день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження:

сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів).

Згідно з частиною дванадцятою статті 3 Закону № 141-VIII повноваження військово-цивільних адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

З вищевказаних положень законодавства слідує, що в день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації населеного пункту автоматично припиняються повноваження відповідної ради, її виконавчих органів, міського голови, а також інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування.

За встановлених судом обставин повноваження посадових осіб Сєвєродонецької міської ради припинено 29.07.2020.

Як установлено судом, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 04.08.2020 внесено запис про реєстрацію Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, тому з цього дня вказана юридична особа набула правосуб`єктності та до неї перейшли повноваження Сєвєродонецької міської ради Луганської області, її виконавчих органів, міського голови, а також інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування.

Суд також зауважує, що Закон № 141-VIII не містить механізму реалізації «припинення повноважень» органу місцевого самоврядування, його виконавчих органів та посадових осіб.

Однак, повноваження посадових осіб органу місцевого самоврядування припиняються достроково в силу прямої норми Закону № 280/97-ВР – пункту 3 частини першої статті 78 та пункту 3-1 частини одинадцятої статті 79 цього Закону, тому не потребують та не залежать від видання будь-яких додаткових рішень (локальних актів) про їх припинення.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 805/4702/18 та постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 812/676/17.

В постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 812/676/17 Верховний Суд зазначив, що з аналізу положень частин одинадцятої, дванадцятої статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» вбачається, що з моменту утворення Військово-цивільної адміністрації (державної реєстрації як юридичної особи) до останніх переходять повноваження відповідних органів місцевого самоврядування, а відтак органи місцевого самоврядування припиняють виконувати свої повноваження, закріплені в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що з 29.07.2020 повноваження ОСОБА_1 , як посадової особи Сєвєродонецької міської ради, припинені достроково з підстав, визначених законом, що має наслідком звільнення позивача з посади без видання будь-яких додаткових рішень (локальних актів) про припинення повноважень.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (частина перша статті 48 Кодексу законів про працю України).

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 48 Кодексу законів про працю України).

Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 (далі – Інструкція № 58).

Абзацами другим, четвертим пункту 2.2 глави 2 Інструкції № 58 передбачено, що до трудової книжки вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу (пункт 2.7 Інструкції № 58).

Абзацом першим пункту 2.26 глави 2 Інструкції № 58 передбачено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Главою 4 Інструкції № 58 врегульовані питання щодо видачі трудової книжки у разі звільнення.

Так, згідно з пунктом 4.1 цієї глави у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 4.2 глави 4 Інструкції № 58 якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до частини п`ятої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Отже, конструкція статті 235 КЗпП України та пункту 4.1 Інструкції № 58 як на підставу для відповідальності роботодавця вказує саме на вину власника або уповноваженого ним органу щодо затримки в видачі трудової книжки звільненому працівникові.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не було внесено до трудової книжки запис про звільнення позивача та не було видано трудову книжку.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що 05.08.2020 керівником військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області внесено запис до трудової книжки позивача про припинення повноважень посадової особи місцевого самоврядування, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» (арк. спр. 78-79). Також судом було встановлено, що трудову книжку після припинення повноважень позивача, як посадової особи органу місцевого самоврядування, йому не було видано.

Вирішуючи питання про наявність/відсутність вини відповідача щодо невидачі позивачеві трудової книжки, суд бере до уваги таке.

Як установлено судом, в день припинення повноважень Сєвєродонецької міської ради та її посадових осіб 29.07.2020 позивач був у відпустці. Відтак, роботодавець був позбавлений можливості видати позивачеві трудову книжку у зв`язку з відсутністю останнього на роботі.

Листом від 25.09.2020 № 668 відповідач повідомив позивача про можливість отримати трудову книжку у відділі кадрової роботи ВЦА м. Сєвєродонецьк. Проте, з незалежних від відповідача причин вказаний лист було повернуто відправнику без вручення адресату.

Незважаючи на те, що такий лист було направлено позивачеві не в день припинення повноважень посадової особи місцевого самоврядування, вказані обставини, на думку суду, не свідчать про наявність вини відповідача у невидачі позивачеві трудової книжки та, відповідно, необхідність стягнення середнього заробітку. Суд зауважує, що Указ Президента України від 28.07.2020 № 297/2020 «Про утворення військово-цивільної адміністрації» було опубліковано 29.07.2020. Відтак, з цього дня Указ був загальнодоступним для ознайомлення, тому позивач був обізнаним про припинення своїх повноважень та міг звернутися до відповідача за отриманням трудової книжки. Проте, ані після припинення своїх повноважень посадової особи місцевого самоврядування, ані до цього часу позивач не звернувся до відповідача щодо отримання трудової книжки, доказів такого звернення позивачем не було надано суду.

Суд також зауважує, що пересилання трудової книжки поштою відповідно до Інструкції № 58 допускається тільки за письмовою згодою працівника. Така письмова згода позивача у відповідача була відсутня.

Щодо посилання позивача на те, що 02.10.2020 він звертався до відповідача з заявою про видачу документів, суд зазначає, що вказаною заявою позивач просив видати йому: завірену належним чином довідку про заробітну плату за два останні повні місяці роботи на посаді, належним чином завірене рішення Сєвєродонецької міської ради про призначення ОСОБА_1 керуючим справами виконкому Сєвєродонецької міської ради, належним чином завірену копію трудової книжки (записів про трудову діяльність) ОСОБА_1 . Отже, позивач не звертався за отриманням саме трудової книжки. Крім того, лист відповідача від 09.10.2020 № 596/Ж-888 у відповідь на вказане звернення не містить відмови у видачі трудової книжки, а питання невидачі копій відповідних документів не є предметом розгляду у цій справі.

У постанові від 09.03.2021 у справі № 600/121/19 Верховний Суд наголошує, що трудове законодавство України побудоване на балансі прав та обов`язків як працівника, так і роботодавця. За положеннями трудового законодавства невиконання зобов`язань, як і зловживання правами, не допускається. А право працівника отримати трудову книжку в день звільнення пов`язується не лише з обов`язком роботодавця видати трудову книжку, а й з обов`язком працівника її забрати, якщо роботодавець створив всі умови для її вчасної видачі.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені судом обставини суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 26 березня 2021 року.

Суддя І.О. Свергун