Рішення № 95809829, 23.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2021 р. Справа№200/10436/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітета Костянтинівської міської ради про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітета Костянтинівської міської ради (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що у вересні 2020 року йому на підставі рішення міської ради від 19.12.2019 року № 6/97-1906 «Про встановлення надбавки до посадового окладу та преміювання» та розпорядження міського голови від 31.08.2020 № 263-р “Про преміювання працівників до державного свята” виплачено разову премію до державного свята Дня незалежності України в сумі 47 000 грн. З розрахункового листа за жовтень 2020 року позивач виявив, що із заробітної плати за жовтень 2020 року проведено утримання виплаченої премії в сумі 42 227,93 грн. та здійснено утримання податку на доходи фізичних осіб в розмірі 7601,03 грн. та військового збору в розмірі 633,42 грн., що призвело до невиплати заробітної плати в сумі 33993,48 грн. Наведене утримання здійснено відповідачем через неврахування при нарахуванні премії обмеження нарахування заробітної плати посадових осіб органів місцевого самоврядування розміром, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, запровадженого Законом України “Про державний бюджет України на 2020 рік”.

Позивач наполягав на правомірності нарахування йому премії до Дня незалежності та безпідставності проведеного відрахування у жовтні 2020 року. Рішенням Конституційного суду України від 28.08.2020 року у справі 10-р/2020 визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» в частині запровадженого обмеження нарахування заробітної плати, у тому числі, посадовцям органів місцевого самоврядування.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18 січня 2021 року розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

26 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

25 листопада 2020 року від Відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому Відповідач просив суд прийняти рішення на власний розсуд.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - виконавчий комітет Костянтинівської міської ради, є органом місцевого самоврядування.

Рішенням Костянтинівської міської ради від 11.11.2010 року № 6/1-7 ОСОБА_1 затверджено керуючим справами виконкому.

Згідно з розпорядженням Костянтинівського міського голови № 169лс від 12.11.2010 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків з 12.11.2010 року.

Рішенням Костянтинівської міської ради від 19.12.2019 року № 6/97-1906 керуючому справами виконавчого комітету встановлено з 01.01.2020 року розмір премії у розмірі 130 % середньомісячної заробітної плати.

Розпорядженням міського голови від 31.08.2020 року № 263-р на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, рішення Костянтинівської міської ради № 6/97-1906 від 19.12.2019 “Про встановлення надбавки до посадового окладу і преміювання”, Колективного договору адміністрації та трудового колективу Костянтинівської міської ради та її виконавчих органів за 2016-2020 року, Положення про преміювання працівників відділів, управлінь, служб Костянтинівської міської ради, у зв`язку зі святкуванням 24 серпня Державного свята – Дня незалежності України премійовано працівників апарату Костянтинівської ради та її виконавчого комітету, зокрема, ОСОБА_1 в розмірі премії 47 000,00 грн.

Згідно з наданими позивачем розрахунковими листами премію в розмірі 47 000,00 грн. виплачено йому у вересні 2020 року.

Відповідно до розрахункового листа за жовтень 2020 року, з нарахованої позивачу заробітної плати за жовтень 2020 року утримано премію в сумі 42 227,93 грн. та зменшено до утримання податок на доходи з фізичних осіб на 7 601,03 грн., військовий збір на 633,42 грн.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначені Законом України від 07.06.2001 №2493-III “Про службу в органах місцевого самоврядування” (далі - Закон №2493-III).

Згідно з частинами 1, 3 ст. 7 Закону №2493-IIІ, правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Питання оплати праці, що не врегульовані положеннями цього закону, вирішуються із застосуванням законодавства про працю.

Згідно зі статтею 21 Закону №2493-III, посадові особи одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень.

Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів”.

Згідно зі статтею 26 Закону України “Про оплату праці”, положення якої кореспондуються зі статтею 127 Кодексу законів про працю України, відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за не відроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Статтею 129 Кодексу законів про працю України визначено, що не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.

Відповідач підставою для відрахувань із заробітної плати позивача за жовтень 2020 року вказує обмеження, встановлені Законом України від 13.04.2020 №553-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, але зазначає, що ці відрахування проводилися не за наказом (розпорядження) уповноваженого органу.

Оскільки Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування” не визначено порядок проведення відрахувань із заробітної плати працівників органів місцевого самоврядування, до спірних правовідносин застосовуються положення законодавства про працю, зокрема, положення Закону України “Про оплату праці” та Кодексу законів про працю України.

Положеннями ст. 127 Кодексу законів про працю України та ст. 26 Закону України “Про оплату праці” передбачено можливість відрахувань із заробітної плати на підставі відповідного наказу (розпорядження) та виключно у випадках, передбачених законодавством України.

Відповідачем в поясненнях від 01.02.2021 року підтверджено, що уповноваженою особою рішення щодо відрахування із заробітної плати не приймалося.

18.04.2020 року набрав чинності Закон № 553-IX, згідно з пунктом 10 розділу І якого Закон України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” № 294-IX доповнено, зокрема, статтею 29 такого змісту (тут - в редакції, яка діяла до ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 10-р/2020 від 28 серпня 2020 року): “установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки (частина перша).

Під час дії цієї норми всі нарахування заробітної плати працівникам, у т.ч. органів місцевого самоврядування обмежувалися сумою 10 розмірів мінімальної заробітної плати.

Проте обмеження, встановлені Законом України від 13.04.2020 №553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», не є випадком, передбаченим законодавством України, коли допускається відрахування із заробітної плати.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що у спірних правовідносинах відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до виконавчого комітета Костянтинівської міської ради (85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, б. 260, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04052790) про стягнення заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 33993 (тридцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) гривні 48 копійок.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складене в повному обсязі та підписано 23 березня 2021 року.

Суддя Є.В. Череповський