Ухвала суду № 95809593, 22.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 березня 2021 року Справа 160/3417/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати суму податкових нарахувань та здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунку платника податків податкових нарахувань на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року у справі №160/6678/19 у сумі 6552,48 грн.;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо взяття ОСОБА_1 на облік, як платника єдиного внеску без належно поданої на те ним заяви №1-ЄСВ, відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 4 Закону №2464 та пункту 2 Розділу ІІІ Порядку №1162;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати нарахування ОСОБА_1 сум з єдиного податку за період з 01.01.2019 року по 19.01.2021 року у сумі 20 612,02 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати суму здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 шляхом включення з особового рахунку платника податків нарахувань зі сплати єдиного податку за період з 01.01.2018 року по 19.01.2021 року.

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до частини 6 статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи, що 13.03.2021, 14.03.2021, 20.03.2021 та 21.03.2021 були вихідними днями, а у період з 15.03.2021 по 19.03.2021 головуючий суддя Юхно І.В. перебувала на лікарняному, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішує в перший робочий день – 22.03.2021.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пункту 4 частини 5 зазначеної статті в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Частиною 1 статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем не наведено жодного обґрунтування доцільності об`єднання позовних вимог.

Суд звертає увагу, що інститут об`єднання/роз`єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. Водночас, об`єднання в одне позовне провадження вищезазначених справ може призвести до сповільнення їх розгляду, що не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.

При цьому, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (ч.4, 5 ст.172 КАС України).

За приписами частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що серед іншого позивач просить суд «зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати суму податкових нарахувань та здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунку платника податків податкових нарахувань на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року у справі №160/6678/19 у сумі 6552,48 грн.». При цьому, вимога «зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати суму здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 шляхом включення з особового рахунку платника податків нарахувань зі сплати єдиного податку за період з 01.01.2018 року по 19.01.2021 року» є частково похідною від першої вимоги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною 8 статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, що КАС України передбачає такі види судового контролю за виконанням судового рішення: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України), визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України), оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, вчинених при примусовому виконанні рішення суду (стаття 287 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15 вказав, що зазначені правові норми КАС України (статті 382, 383) мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, установленому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення або стягнення заборгованості за іншим судовим рішенням.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачем уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами відповідно до вимог КАС України та пояснення щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності.

Крім того, згідно з приписами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі – Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 гривень.

Таким чином, якщо після уточнення позовних вимог в адміністративному позові позивачем буде заявлено кілька майнових та/або немайнових вимог, позивачу необхідно сплатити судовий збір за кожну немайнову вимогу у розмірі 908,00 грн. (2270 грн.х 0,4) та за кожну майнову вимогу у розмірі 1 відсотку ціни позову, але 908,00 грн. (2270 грн.х 0,4) та не більше 11350 грн. (2270 грн. х 5) за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

Окрім цього, пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем в адміністративному позові було зазначено, що 10.02.2021 він звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із заявою про надання інформації щодо заборгованості по єдиному соціальному внеску у межах функцій і повноважень, визначених Податковим кодексом України. 19.02.2021 ОСОБА_1 отримав лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області №5895/6/04-36-13-12 від 19.02.2021, з якого дізнався що станом на 17.02.2021 року згідно даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу у платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по єдиному внеску для фізичних осіб-підприємців та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність рахується заборгованість у сумі 26038,20 грн., яку позивач вважає протиправно нарахованою.

В позовній заяві позивач також вказує, що 16.07.2019 він звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області про зобов`язання скасувати нарахування у сумі 6552,48 грн., які нараховані за період з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року до сплати ОСОБА_1 як особі, яка займається незалежною професійною діяльністю.

Сам позивач в тексті позовної заяви посилається на те, що в ході провадження за його позовом судом було встановлено, що відповідач протиправно без додержання норм чинного законодавства поставив ОСОБА_1 на подвійний облік, тобто починаючи з 01.02.2018 року податкова інспекція нараховувала позивачеві ЄСВ в подвійному розмірі: як фізичній особі-підприємцю та як особі, яка проводить незалежну професійну діяльність.

З описової частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 у справі №160/6678/19 судом встановлено, що в обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що листом № 78519/10/04-36-58-50-21 від 09.07.2019 року відповідач повідомив позивачу про те, що він перебуває на обліку у відповідача не лише як фізична особа -підприємець, а і з 01.02.2018 року як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність. Отже, на думку позивача, починаючи з 01.02.2018 року контролюючий орган нараховував ЄСВ в подвійному розмірі, а саме як фізичній особі-підприємцю та як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність (п. 19-20 «ІІІ.ДОВОДИ ПОЗИВАЧА»).

Приписами частини 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З аналізу наведеного вбачається, що позивачу про дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступником якого є відповідач у даному адміністративному позові) щодо взяття ОСОБА_1 на облік, як платника єдиного внеску, було достеменно відомо ще 16.07.2019 (день подання адміністративного позову до суду в справі №160/6678/19).

Проте, з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо взяття ОСОБА_1 на облік, як платника єдиного внеску без належно поданої на те ним заяви №1-ЄСВ, відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 4 Закону №2464 та пункту 2 Розділу ІІІ Порядку №1162 ОСОБА_1 звернувся до суду лише 09.03.2021, тобто більше ніж через 1 рік 7 місяців після того, як позивач дізнався про порушення свої прав та законних інтересів.

При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про достатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності обставин, на які посилається позивач у клопотанні про поновлення процесуального строку звернення до суду, покладається саме на позивача.

Отже, позивачем в порушення наведених вимог до суду не було надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Окрім цього, частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами відповідно до вимог КАС України та пояснення щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності;

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 120-123, 160, 161, 169, 172, 248, 256 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно