Рішення № 95809542, 12.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року Справа № 160/14396/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/14396/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 32350310) щодо надання відповіді на запит на доступ до публічної інформації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12.06.2020 щодо загальної кількості та повного переліку працівників КП «ЖИЛСЕРВІС-2» із зазначенням їх прізвищ, ім`я, по-батькові та займаної посади з порушенням вимог національного законодавства у сфері доступу до публічної інформації;

- зобов`язати Комунальне підприємство «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 32350310) повторно розглянути запит на доступ до публічної інформації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12.06.2020 щодо загальної кількості та повного переліку працівників КП «ЖИЛСЕРВІС-2» із зазначенням їх прізвищ, ім`я, по-батькові та займаної посади та надати на нього відповідь згідно з національним законодавством.

В обґрунтування позову зазначено, що 12.06.2020 позивач звернувся до Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради (далі – КП «ЖИЛСЕРВІС-2») із запитом на доступ до публічної інформації та просив повідомити загальну кількість та повний перелік працівників КП «ЖИЛСЕРВІС-2» із зазначенням їх прізвищ, ім`я, по-батькові та займаної посади. Відповідачем 15.06.2020 надано відповідь за вих. № 172, в якій повідомлено про відмову у наданні такої інформації, оскільки запитувана інформація не є такою, що пов`язана з використанням бюджетних коштів, а інших підстав для визнання такої інформації публічною немає, а також, що КП «ЖИЛСЕРВІС-2» не є її розпорядником. Позивач вважає, що дана відповідь надана відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», чим було порушено право позивача на доступ до публічної інформації.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі №160/14396/20 відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач, наданим йому правом на подачу відзиву на адміністративний позов, не скористався.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

12.06.2020 позивач за допомогою електронного засобу зв`язку (електронної пошти) звернувся до КП «ЖИЛСЕРВІС-2» із запитом, з посиланнями на п.1 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 19, ч.1 ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», в якому просив повідомити загальну кількість та повний перелік працівників КП «ЖИЛСЕРВІС-2» із зазначенням їх прізвищ, ім`я, по-батькові та займаної посади; просив інформацію надати станом на момент складання відповіді на запит.

Відповідачем на вищезазначений запит була надана відповідьвід 15.06.2020 за №172.

Так, з наданої відповіді встановлено, що КП «ЖИЛСЕРВІС-2» може бути лише розпорядником інформації в розумінні ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема, як юридична особа, що фінансується з державного, місцевих бюджетів, бюджету АР Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів. З огляду на зміст наведених норм Закону, затребувана у запиті інформація не відноситься до публічної та КП «ЖИЛСЕРВІС-2» ДМР не є її розпорядником.

Позивач вважає, що його право на отримання інформації було порушено відповідачем, що і стало підставою для звернення із означеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон. № 2939-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до яких право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно зі ст. 4 Закону № 2939-VI доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно зі ст. 12 Закону № 2939-VI, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ст. 13 вищезазначеного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, КП «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради є комунальним підприємством, засновником якого є Дніпровська міська рада. Дата державної реєстрації 04.04.2003. Згідно Статуту відповідача, метою створення і діяльності підприємства є господарська діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою отримання прибутку. Майно комунального підприємства знаходиться в комунальній власності і закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески передані підприємству власником; доходи, отримані від господарської діяльності; надходження від здачі в оренду майнових об`єктів; кредити банків та інших кредиторів; майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, згідно з чинним законодавством України; амортизаційні відрахування; прибуток від позареалізаційних операцій; кошти, отримані з міського бюджету на виконання державних або комунальних програм, затверджених міською радою; інші джерела, не заборонені чинним законодавством України. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності товариства є прибуток.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

За змістом пункту 3 статті 8 Господарського кодексу України, господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

Пунктом 7 статті 78 Господарського кодексу України визначено, що органами управління комунального унітарного підприємства є, зокрема, керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав).

Судом встановлено, що власником КП «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Метою створення і діяльності цього підприємства є господарська діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою отримання прибутку.

Таким чином, вищевказане комунальне підприємство створене органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснює свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано КП «ЖИЛСЕРВІС-2» від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що комунальне підприємство «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради є розпорядником інформації щодо використання бюджетних коштів, доступ до якої не може бути обмежено, згідно ч. 5 ст. 6 Закону № 2939-VI.

Так, відповідно до частини 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від14.03.2018 р. по справі № 815/1216/16 та від 19.09.2019 р. по справі 804/4781/17.

Як вже було зазначено вище, позивач звернувся 12.06.2020 до відповідача із запитом щодо надання йому інформації про загальну кількість та повний перелік працівників КП «ЖИЛСЕРВІС-2» із зазначенням їх прізвищ, ім`я, по-батькові та займаної посади.

Суд зазначає, що вказаний запит є запитом на отримання публічної інформації, оскільки запитувані відомості про кількість та поіменний перелік працівників відповідача стосуються використання бюджетних коштів, враховуючи те, що зазначені працівники отримують такі бюджетні кошти, в якості заробітної плати, і вказана інформація повинна бути в наявності у відповідача. Проте, замість надання повної та достовірної інформації на запит позивача, відповідач в порушення означених вище положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», обмежив доступ до такої інформації.

Таким чином, суд вважає, що КП «ЖИЛСЕРВІС-2» у відповіді від 15.06.2020 № 172 безпідставно не надано доступ до публічної інформації, яку просив повідомити ОСОБА_1 у запиті від 12.06.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач є запитувачем публічної інформації, а відповідач є розпорядником запитуваної інформації, а також те, що запитувана інформація повинна бути в розпорядженні відповідача і на момент розгляду справи вказана інформація позивачу надана не була, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією про сплату від 03.11.2020 № 78162.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією про сплату від 03.11.2020 № 78162.

Керуючись ст. ст. 139, 243 - 246, 257-263, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради (вул. Володимира Мономаха, 10, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 32350310) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради щодо надання відповіді на запит на доступ до публічної інформації ОСОБА_1 від 12.06.2020 щодо загальної кількості та повного переліку працівників КП «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради із зазначенням їх прізвищ, ім`я, по-батькові та займаної посади з порушенням вимог національного законодавства у сфері доступу до публічної інформації.

Зобов`язати Комунальне підприємства «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради повторно розглянути запит на доступ до публічної інформації ОСОБА_1 від 12.06.2020 щодо загальної кількості та повного переліку працівників КП «ЖИЛСЕРВІС-2» із зазначенням їх прізвищ, ім`я, по-батькові та займаної посади та надати на нього відповідь згідно з національним законодавством.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-2» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 12.01.2021.

Суддя О.В. Царікова