Рішення № 95809516, 26.03.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/730/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі – Поліська митниця, митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18.12.2020 №UA204120/2020/000390/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.12.2020 №UA204120/2020/02051.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до положень частини другої статті 257 Митного кодексу України (далі – МК України) 18.12.2020 декларантом подано на митний пост Поліської митниці митну декларацію (МД) №UA204120/2020/129326 з метою декларування товару - саджанці «Borowka amerykanska» DIUK120 в кількості 5000 шт. вагою брутто 5000 кг. на загальну суму 3400,00 Євро. Одночасно для проведення процедури декларування декларантом подано вичерпний перелік документів (зовнішньоекономічний контракт, пакувальний лист, інвойс, специфікація до інвойсу, автотранспортна накладна, фітосанітарний сертифікат, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1, банківський платіжний документ щодо оплати товару, специфікація виробника товару, прейскурант (прайс-лист) виробника товару, сертифікат країни-експортера, що засвідчує якість садивного матеріалу, інші некласифіковані документи (характеристика товару), митна декларація). Митну вартість визначено за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (4150 Євро за партію товарів) та при цьому при розрахунку митної вартості окрім ціни самого товару включено витрати на перевезення вантажу. Проте Поліською митницею 18.12.2020 було прийнято спірне рішення № UA204120/2020/000390/2 про коригування митної вартості товару та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/0251 (далі – картка відмови).

Позивач не погоджується із прийнятим рішенням та карткою відмови, стверджує, що ним було надано усі необхідні документи, що дають можливість однозначно визначити митну вартість товару за основним методом, а посадовою особою митниці не вжилися заходи щодо встановлення фактичних обставин справи; висновки відповідача про трактування назви саджанців чи «канадська чорниця», чи «американська борувка» спростовуються тим, що згідно Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення на території України на 2021 рік, сорт « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який був позначений покупцями дo назви саджанців « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - класифікується в Україні дo групи саджанців « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Правильність визначення декларантом митної вартості товару підтверджено Експертним висновком Волинської торгово-промислової палати №В-26 від 12.01.2021 щодо проведення експертизи на встановлення вартості імпортованого товару, a caмe: чорниці канадської (пол. Borowka amerykanska) сорту Diuk 120, що ввозилася в Україну згідно контракту №20-11-2020 від 20.11.2020 укладеного між ФOП ОСОБА_1 (Покупець) та компанією Gospodarstwo Ogrodnicze Gregorz Szetynski (Polska) (Продавець), в якому зазначено, що саджанці по контракту продавалися не в сезон; обрізали їх низько, продавалися протягом карантинного періоду, за відсутності потенційних клієнтів, за мінімальною ціною 0,68 Євро за саджанець; перед завантаженням саджанці повністю та природно зволожувались талим снігом; раніше один саджанець важив до 0,5 кг., після зволоження маса саджанця зросла приблизно до 1 кг., при цьому ціна за саджанець не змінювалась через вагу.

У спірному рішенні Поліська митниця скоригувала митну вартість ввезеного товару на підставі наявної інформації про раніше визнані митницею рівні митних вартостей, при цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано актуальну на дату оцінки товарів та найменшу із альтернативних вартість, що наявна у митниці.

Безпідставною є вимога митниці про надання додаткових документів, оскільки декларантом подано до Поліської митниці прейскурант (прас-лист) та специфікацію виробника товару при подачі міжнародної декларації №UA204120/2020/129326.

З наведених підстав позивач вважає спірне рішення та картку відмови необґрунтованими, прийнятими з порушенням митного законодавства та просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 26.02.2021 № 7.13-10/8.19-05/149 представник відповідача позовні вимоги не визнав. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №UA204120/2020/129326 від 18.12.2020, встановлено розбіжності та неточності у поданих декларантом документах. Зокрема, в графі 31 та в електронному інвойсі МД №UA204120/2020/129326 вказано товар «Саджанці чорниця канадська», що не відповідає назві товару в наданих товаросупровідних документах (фактури від 20.11.2020 №FS 7/2020, експортної декларації країни відправлення від 15.12.2020 № 20PL335010Е0826090, сертифікату походження товару форми EUR. 1 від 15.12.2020 №PL/MF/AR/0399896) Borowka amerykanska». Ціна товару у фактурі від 20.11.2020 № FS 7/2020 відрізняється від вартості товару в експортній декларації країни відправлення від 15.12.2020 № 20PL335010E0826090. Пунктом 4.4 контракту від 20.11.2020 №20-11-2020 передбачено наявність інвойсу з визначенням ваги товару (брутто/нетто), разом з тим у наданій фактурі від 20.11.2020 № FS 7/2020 відсутня інформація щодо ваги товару (брутто/нетто).

У зв`язку з відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р, та наявністю розбіжностей у поданих документах митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204120/2020/000390/2.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці.

Митну вартість товарів визначено на основі раніше визнаних митним органом вартостей.

Числове значення митної вартості товару становить 350623,1481грн., або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 10288,57 Євро.

З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені митним законодавством, та у задоволенні позову просив відмовити.

02.03.2021 та 04.03.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої останній підтримав доводи позову, а доводи відповідача просив відхилити. Додатково ФОП ОСОБА_1 зазначив, що митним органом не конкретизовано ні у вимозі про витребування додаткових доказів, ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, яких саме відомостей або даних не міститься у поданих до митного оформлення документах, які, на думку митного органу, підтвердили б задекларовану митну вартість імпортованого товару або які з поданих документів на підтвердження числового значення задекларованої митної вартості містять розбіжності, або не містять всіх відомостей чи даних, що підтверджують їх числові значення митної вартості.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівнянна характеристик оцінюваною товару та характеристик товару, ціна якого втята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митною оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися па достовірних і вичерпних доказах. В даному випадку, відповідач не довів правових підстав для застосування резервного методу. У свою чергу, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.

26.03.2021 представником позивача подано до суду письмові пояснення від 26.03.2021, в яких вказано, що в міжнародно-експортній декларації від 15.12.2020 № 20PL335010E0826090 вартість товару вказана – 16 308,00 Польських злотих. Станом на 15.12.2020 вартість 3400 Євро становила 16308,00 Польських злотих: по курсу 4,79647 Польський злотий за 1 Євро.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

20.11.2020 між ФОП ОСОБА_1 та Садівничим господарством Гжегож Щетинські (Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт №20-11-2020 (далі - Контракт) (а.с.15-18), за умовами якого продавець продає, а покупець купує саджанці лохини на умовах FCA 43-340 Kozy, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 (пункт 1.1. Контракту). Ціна товару визначається Інвойсами, які надаються до цього Контракту і є невід`ємною його частиною (пункт 2.1. Контракту). Загальна вартість договору складає 50 000 Євро (пункт 2.2. Контракту). Відповідно до пункту 4.4. товаросупроводжувальними документами є: інвойс з визначенням кількості, ціни, загальної вартості та маси товару (брутто/нетто); фітосанітарний сертифікат; сертифікат походження товару; CMR або TIR Carnet; пакувальний лист; сертифікат якості; копія експортної митної декларації.

18.12.2020 для митного оформлення в режимі імпорту придбаного за зовнішньоекономічним контрактом товару «Живі рослини для відкритого ґрунту, дерева, кущі та чагарники з їстівними плодами: Саджанці Чорниця канадська Сорт «Diuk 120» - 5000 шт. Товщина: 1-2мм. Висота: 18-20см. Однорічні молоді саджанці. Коренева система саджанців закрита, в ґрунті розфасовані в пластмасові горщики об`ємом 1л. Вага одного саджанця з ґрунтом 0,92 кг. Вага одного саджанця з ґрунтом та горщиком 1 кг. Торговельна марка Szetynscy Gospodarstwo ogrodnicze. Виробник Gospodarstwo ogrodnicze Szetynscy Grzegorz Szetynski. PL.» - декларант позивача подав електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/129326 (а.с.19). Митну вартість визначено за першим методом; основа для нарахування становить 141 427,44 грн (або 4150 Євро за курсом Національного банку України станом на дату подання митної декларації). До митної декларації додано такі документи: зовнішньоекономічний контракт від 20.11.2020 № 20-11-2020, пакувальний лист від 15.12.2020, інвойс від 20.11.2020 № FS 7/2020 (а.с. 56-57), специфікацію товару до рахунку-фактури від 20.11.2020 (а.с. 48-49), автотранспортна накладна від 15.12.2020 № 8227019 (а.с. 60-61), фітосанітарний сертифікат від 14.12.2020 № EC/PL/0891721, сертифікат з перевезення (походження) товару форми від 15.12.2020 №EUR.1 PL/MF/AR/0399896 (а.с.52-53), банківські платіжні документи щодо оплати товару: від 23.11.2020 № 14, від 30.11.2020 № 18, від 11.12.2020 № 19; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 04.12.2020 № 2020/12/048, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 25.11.2020, сертифікат країни-експортера, що засвідчує якість садивного матеріалу від 11.12.2020, договір про надання послуг митного брокера від 01.02.2019 № 01/19-Л, договір (контракт) про перевезення від 04.12.2020 № 04/12/20, інші некласифіковані документи: характеристика товару від 20.11.2020, митна декларація країни відправлення від 15.12.2020 № 20PL335010E0826090.

З матеріалів справи слідує, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с. 12). При цьому митниця посилалася на те, що в графі 31 та в електронному інвойсі МД №UA204120/2020/129326 вказано товар «Саджанці чорниця канадська», що не відповідає назві товару в наданих товаросупровідних документах (фактури від 20.11.2020 №FS 7/2020, експортної декларації країни відправлення від 15.12.2020 № 20PL335010Е0826090, сертифікату походження товару форми EUR. 1 від 15.12.2020 № PL/MF/AR/0399896) «Borowka amerykanska»; ціна товару у фактурі від 20.11.2020 № FS 7/2020 відрізняється від вартості товару в експортній декларації країни відправлення від 15.12.2020 № 20PL335010E0826090; пунктом 4.4 контракту від 20.11.2020 №20-11-2020 передбачено наявність інвойсу з визначенням ваги товару (брутто/нетто), разом з тим у наданій фактурі від 20.11.2020 № FS 7/2020 відсутня інформація щодо ваги товару (брутто/нетто).

18.12.2020 у зв`язку з відмовою позивача в наданні додаткових документів, витребуваних відповідачем, Поліською митницею було прийнято рішення №UA204120/2020/000390/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.11-21). Згідно з графою 33 цього рішення митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки ФОП ОСОБА_1 не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України та відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України. Подані декларантом до митного оформлення товару документи за митною декларацією №UA204120/2020/129326 містять розбіжності. Як зазначено у рішенні, за результатами проведеної відповідно до частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації про вартість операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України. Митну артість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів викорнстано актуальну на дату оцінки товарів та найменшу із альтернативних вартість, що наявна у митниці. Числове значення митної вартості товару становить 350623,1481 гривень, або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 10288,57 EUR.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/02051 (а.с.13-14.

Як вбачається з митної декларації від 18.12.2020 №UA204120/2020/129686 (а.с.20-21), митне оформлення товару проведене із застосування положень статті 55 МК України, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг із застосуванням заходів гарантування відповідно до розділу Х МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та картки відмови, звернувся до суду.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару (живих рослин) за основним методом – за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України – декларант не надав у повному обсязі додаткових документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України. Зокрема, при розрахунку митної вартості відповідно до положень пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості за ціною договору до фактурної вартості додаються витрати (як складових митної вартості) на транспортування, навантаження та обробку товару, якщо ці витрати не включались до ціни, що була сплачена або підлягає сплаті.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що з урахуванням специфіки та умов зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу товару, який був предметом декларування позивачем, для підтвердження заявленої ним митної вартості за основним методом – за ціною договору (контракту) ФОП ОСОБА_1 подано разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів).

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 20.11.2020 №FS 7/2020 (а.с.56-57) вартість товару становить 3400,00 Євро. У цьому документі зазначено ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну. Та ж вартість товару зазначена в графі 42 МД №UA204120/2020/129326 від 18.12.2020.

Для підтвердження витрат на транспортування товару позивач надав рахунок-фактуру від 04.12.2020 № 2020/12/048 компанії-перевізника РОКПОЛ ТОВ КТ, в якій вказано вартість витрат на перевезення вантажу на відрізку Польща-кордон ЄС. За цими документами вартість послуг з перевезення вантажу становить 750 Євро.

Вартість перевезення включена позивачем до митної вартості, що видно із графи 47 митної декларації (основа нарахування 141 427,44 грн; курс валют 34,0789 грн/Євро). У спірному рішенні також зазначено, що митна вартість, розрахована декларантом, становить 4150 Євро (за курсом 34,0789 грн/Євро, з них 3400,00 Євро власне товар, 25 559,17 грн – вартість транспортування (графи 17 та 28 рішення про коригування митної вартості).

Інші документи - страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування не подавалися, оскільки такі не були передбачені для цієї зовнішньоекономічної операції; імпорт товару не підлягав ліцензуванню.

Аргументи, про які зазначено у графі 33 спірного рішення стосовно невідповідності назви товару в товаросупровідних документах та в декларації, суд вважає надуманими та такими, що не вказують на неповноту відомостей про ціну товару.

Зазначена в експортній декларації країни відправлення від 15.12.2020 №20PL335010E0826090 вартість товару в розмірі 16 308,00 польських злотих це конвертована на дату складення такої експортної декларації вартість товару (3400 Євро: по курсу 4,79647 польський злотий за 1 Євро), тому ціна товару не відрізняється від ціни, зазначеної в фактурі від 20.11.2020 № FS 7/2020.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність інформації щодо ваги товару (брутто/нетто) у фактурі від 20.11.2020 № FS 7/2020, так як ФОП ОСОБА_1 при поданні митної декларації (МД) №UA204120/2020/129326 було надано пакувальний лист від 15.12.2020 до рахунку-фактури № FS 7/2020 від 20.11.2020, в якому вказана вага товару: 5000 кг брутто, 4600 кг нетто.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом з урахуванням умов поставки, визначених контрактом від 20.11.2020 №20-11-2020.

Відомості у товарно-супровідних документах узгоджуються із наданими експортером документами. Відповідно до загальнодоступної інформації в мережі Інтернет компанія Gospodarstwo ogrodnicze Szetynscy Grzegorz Szetynski. PL має виробничий розплідник американської чорниці (https://szetynscy.pl/ru/). Водночас ненадання позивачем інформації про виробника товару (торгівельну марку) не вказує на наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Рахунок-фактура (інвойс) від 20.11.2020 № FS 7/2020 підтверджує ту обставину, що позивач придбав оцінюваний товар за ціною 3400 Євро. Експортна декларація від 15.12.2020 №20PL335010E0826090 лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів за МД №UA204120/2020/129326 від 18.12.2020: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Відповідач не обґрунтував, яким чином висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, нададуть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. На думку суду, вимога надати виписку з бухгалтерських документів щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару, каталог виробника товару є доцільним, якщо з документів продавця не вдається однозначно визначити вартість товару, ціну за одиницю. Проте ненадання таких документів продавцем не може ставитися в залежність від можливості митного оформлення покупцем товару за основним методом, якщо для цього у нього є документи, які містять відомості про складові митної вартості. Водночас, з огляду на специфіку імпортованого товару - живі рослини, які мають індивідуальні особливості (сорт, висота, обхват стовбура, вік) та інші чинники, які впливають на формування ціни (кількість одиниць товару, сезонність, попит на ринку) цілком ймовірно, що у кожному випадку ціна товару може відрізнятися.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію про раніше визнані митницею рівні митних вартостей. Також відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України. При цьому суд звертає увагу, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна обґрунтувати (довести) законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу, при цьому відповідач не надав жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, скориговану ним за резервним методом.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 18.12.2020 №UA204120/2020/000390/2 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.12.2020 №UA204120/2020/02051 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору, а також витрат по оплаті вартості проведення експертизи.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Проведення експертизи від 12.01.2021 здійснено виключно за власним бажанням позивача. Окрім того, до митного контролю було подано вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість задекларованого товару, що вказувало на відсутність необхідності у проведенні ще однієї оцінки чи експертизи. Разом з тим, сторона відповідача не зобов`язана нести тягар по сплаті всіх витрат, що були понесені позивачем у справі, зокрема, якщо такі витрати були надмірними. У зв`язку із вищевикладеним витрати на проведення експертизи не підлягають стягненню з відповідача.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 4540,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.01.2021 №361 (а.с.10).

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 4540,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 18 грудня 2020 року №UA204120/2020/000390/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18 грудня 2020 року № UA204120/2020/02051.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код юридичної особи 43350097) судові витрати у сумі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя О.А. Лозовський