Рішення № 95809396, 25.03.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1195/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком № 1, для перерахунку пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», періодів навчання з 01 вересня 1984 року по 27 лютого 1985 року та роботи з 13 березня 1985 року по 13 лютого 1986 року, за грудень 2010 року та з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2020 року та зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком № 1, для перерахунку пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», періодів навчання з 01 вересня 1984 року по 27 лютого 1985 року та роботи з 13 березня 1985 року по 13 лютого 1986 року, за грудень 2010 року та з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 січня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», на що 22 січня 2021 року отримав відповідь (відмову) у перерахунку пенсії на підставі вказаного закону у зв`язку з недостатнім стажем роботи, а саме: ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» за грудень 2010 року за періоди грудень 2010 року та з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2020 року не сплачено єдиний соціальний внесок. Крім того, позивач стверджує, що також не враховано його періоди навчання та роботи до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1, а саме з 01 вересня 1984 року по 27 лютого 1985 року навчання за професією підземний електрослюсар та з 13 березня 1985 року по 13 лютого 1986 року працював підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки страхувальник (роботодавець) ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» щомісячно здійснювали відрахування страхових внесків із заробітної плати позивача та сплачував страхові внески за нього, а сам факт не зарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду за відсутності його вини, на думку позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні спеціального (пільгового) страхового стажу у періоди з 01 вересня 1984 року по 27 лютого 1985 року та роботи з 13 березня 1985 року по 13 лютого 1986 року, за грудень 2010 року та з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2020 року.

На підставі наведеного позивач просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 03 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 24 лютого 2021 відповідач позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату внесків за період роботи з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2020 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», а тому підстав для зарахування страхового стажу позивачу за вказаний період згідно статті 114 «Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»« немає, у зв`язку із відсутністю сплати страхових внесків.

Відповідач також зазначає, що позивач мав можливість дізнатися про стан сплати роботодавцем страхових внесків за відповідні періоди роботи та вимагати їх сплати у разі порушення страхувальником своїх обов`язків.

Стосовно вимоги про зарахування до пільгового стажу періоду навчання ОСОБА_1 з 01 вересня 1984 року по 27 лютого 1985 року та періоду роботи з 13 березня 1985 року по 13 лютого 1986 року відповідач зазначає, що дані періоди зараховані до його пільгового стажу ще з моменту призначення пенсії.

З урахуванням наведеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Інших заяв по суті справи, передбачених частиною другою статті 159 КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 16 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком разом із пакетом документів (а. с. 12).

Листом від 22 січня 2021 року №0300-0305-8/3789 ГУ ПФУ у Волинській області направило позивачу рішення від 22 січня 2021 року №907630191690, згідно якого повідомлено, що підстав для проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» немає, у зв`язку з відсутністю необхідного 15-річного пільгового стажу (а. с. 14).

Не погоджуючись із такими діями пенсійного органу, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя статті 24 Закону №1058-IV застосовується з 01 жовтня 2017 року).

Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону № 1058-IV).

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України» Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як встановлено судом із рішення відділу перерахунків пенсій № 1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України і Волинській області від 22 січня 2021 року, відповідач відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, не зарахував до страхового стажу період роботи грудень 2010 року та з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2020 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля». При цьому, виходив із того, що за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату внесків.

Суд не погоджується із такою позицією відповідача, оскільки, як уже встановлено, позивачу у вказаний період позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески.

Відсутність за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу про сплату страхових внесків за вказані періоди не може бути підставою для незарахування таких до страхового стажу під час визначення пільгового стажу для призначення пенсії позивачу.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

На переконання суду, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача періоди його роботи у грудні 2010 року та з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2020 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», що стало причиною для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Необхідно звернути увагу, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання роботодавцем обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача такого періоду роботи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року по справі №535/1031/16-а.

Враховуючи зазначене, оскільки із наявних у справі письмових доказів вбачається, що за період грудень 2010 року та з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2020 року позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача були відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача вказані періоди його роботи та не враховувати ці періоди як пільговий стаж для вирішення питання про призначення відповідної пенсії.

Стосовного позовних вимог щодо визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1, для перерахунку призначеної пенсії на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду навчання з 01 вересня 1984 року по 27 лютого 1985 року та періоду роботи з 13 березня 1985 року по 13 лютого 1986 року та зобов`язання зарахувати зазначений період до спеціального (пільгового) страхового стажу, суд зазначає, що при обрахуванні пільгового стажу ним було враховано вказані періоди позивача, проте навіть з його врахуванням відсутній 15-річний стаж, наявність якого вимагається Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Крім того, із рішення відділу перерахунків пенсій №1 від 22 січня 2021 року про відмову у перерахунку позивачу пенсії також не вбачається, що відповідач прийшов до висновку про відсутність у позивача необхідного 15-річного пільгового стажу внаслідок не врахування періоду навчання з 01 вересня 1984 року по 27 лютого 1985 року та періоду роботи з 13 березня 1985 року по 13 лютого 1986 року, а відтак на думку суду, в задоволені позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, з наведених вище підстав, позовні вимоги про визнання дій неправомірними належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком № 1, для перерахунку пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів за грудень 2010 року та з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2020 року та зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком № 1, для перерахунку пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів за грудень 2010 року та з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2020 року, та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії з врахуванням даного спеціального (пільгового) страхового стажу з 16 січня 2021 року.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із того, що часткове задоволення позовних вимог зумовлене обрання судом ефективного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача протиправними діями/рішення відповідача. Отже, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області необхідно стягнути судовий збір в сумі 908,00 грн, який сплачений відповідно до квитанції №33 від 28 січня 2021 (а. с. 7).

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1, для перерахунку призначеної пенсії на пільгових умовах згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоди роботи за грудень 2010 року та з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) зарахувати до спеціального (пільгового) страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) періоди роботи за грудень 2010 року та з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2020 року на ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» для здійснення перерахунку призначеної пенсії на пільгових умовах згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити перерахунок і виплату пенсії з врахуванням даного спеціального (пільгового) страхового стажу з 16 січня 2021 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ф. А. Волдінер