Рішення № 95809176, 26.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 р. Справа № 120/6382/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в м. Вінниця у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним дії відповідача щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Вінницької області № 18/26 від 05.03.2020 року, із підстав викладених у листі від 13.10.2020 року № 4315-4427/Ш-02/8-0200/20;

- зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2020 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу без обмеження її максимального розміру, з розрахунку 90% суми місячного заробітку на підставі довідки прокуратури Вінницької області № 18/26 від 05.03.2020 року.

- здійснити виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у зв`язку із прийняттям Рішення Другим сенатом Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами, яким було передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України, 16.03.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. До заяви позивач додав довідку № 18/26 від 05.03.2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, видану прокуратурою Вінницької області. Втім, рішенням № 905020138126 від 19.03.2020 року відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку. В подальшому, у зв`язку з прийняттям Верховним Судом 14.09.2020 року рішення у зразковій справі № 560/2120/20, позивач 05.10.2020 повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії. Втім, листом від 13.10.2020 року № 4315-4427/Ш-02/8-0200/20 відповідач відмовив у проведеному перерахунку із мотивів, які перед цим були викладені в його попередньому рішенні. Так, позивач вважає дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії протиправними та зазначає, що із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року відновлено дію ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", яка не ставить в залежність право на перерахунок його пенсії від прийняття Кабінетом Міністрів України порядку здійснення такого перерахунку. Позивач вважає, що після 13.12.2019 року підставою для перерахунку пенсії вважається підвищення заробітної плати працівникам прокуратури за відповідною (прирівняною) посадою. Водночас заробітну плату, яка повинна враховуватися для перерахунку пенсії, слід визначати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657, тобто нормативно - правового акту, що прийнятий до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року. Крім цього, позивач звертає увагу суду на відсутність підстав для обмеження максимального розміру пенсії, яку він отримує та для зміни її відсоткового значення. Тому з метою захисту своїх прав та інтересів на перерахунок пенсії із розрахунку 90% заробітної плати чинних працівників прокуратури та її виплату без обмеження максимальним розміром, позивач звернувся із цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою від 03.12.2020 року судом відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Наступною ухвалою від 04.12.2020 року судом зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20 (Пз/9901/9/20).

Згідно з ч. 10 ст. 120 КАС України зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.

21.12.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 44351/20), в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що у спірних правовідносинах підставою для перерахунку пенсії позивача буде ухвалення відповідного нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівників прокуратури після рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019. Оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин та після 13.12.2019 року такого нормативно-правового акту прийнято не було, на думку Головного управління, відсутні підстави для перерахунку пенсії. Крім цього відповідач вказав, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року, механізм перерахунку пенсії на нормативному рівні не визначений, що виключає підстави для проведення оспорюваного позивачем перерахунку пенсії.

Ухвалою суду від 09.03.2021 року провадження у даній справі поновлено, у зв`язку із усуненням обставин, що слугували підставою для її зупинення. Розгляд справи продовжено зі стадії, на якій було зупинено провадження у справі.

Надавши оцінку аргументам сторін та поданим разом із заявами по суті справи доказам, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 01.04.2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області. З того часу позивачу була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, відповідно до якого умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України.

На підставі даного рішення Конституційного Суду України, 05.03.2020 року прокуратурою Вінницької області позивачу видано довідку за № 18/26 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

16.03.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням довідки прокуратури Вінницької області від 05.03.2020 року № 18/26 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

Однак, за результатами розгляду відповідної заяви, рішенням від 19.03.2020 року № 905020138126 відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивача, посилаючись на те, що надана довідка видана на підставі нормативних документів про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури до 13.12.2019 року, тоді як після прийняття Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року будь-яких нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не приймалось.

В подальшому, у зв`язку з прийняттям Верховним Судом 14.09.2020 року рішення у зразковій справі № 560/2120/20, позивач 05.10.2020 повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії. Втім, листом від 13.10.2020 року № 4315-4427/Ш-02/8-0200/20 відповідач знову відмовив позивачу у проведенні перерахунку його пенсії із тих мотивів, що були викладені в рішенні від 19.03.2020 року.

Вважаючи такі дії відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На час призначення позивачу пенсії (2005 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів визначалися статтею 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ).

Так, відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI (далі Закон № 3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 3668-VI з 01.10.2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 року ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ (далі Закон № 1697-VІІ).

Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 року вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом норми щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015. Водночас з 15.07.2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015 року) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";

частину двадцяту статті 86 Закону України від 14.10.2014 року "Про прокуратуру" № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015 року) викладено у такій редакції: " 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Отже, починаючи з 01.01.2015 року в Україні: жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру"; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Однак, протягом 2015-2019 років Кабінет Міністрів України не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив Рішення від 13.12.2019 року № 7-р(II)/2019 та вирішив таке:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Судом встановлено, що зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років. Розглянувши таку заяву, рішенням № 905020138126 від 19.03.2020 року відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії. Відмова обґрунтована тим, що умовою для виникнення у позивача права на перерахунок пенсії після ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року є прийняття нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури. На цей аргумент відповідач зіслався й у відзиві на позовну заяву.

Відтак ключовим питанням при вирішенні цього спору є те, чи може вважатися постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам" та підставою для перерахунку позивачу пенсії після прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року.

Визначаючись щодо зазначеного питання, суд насамперед враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20.

Так, у рішенні від 14.09.2020 року Верховний Суд дійшов висновку, що на момент прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019 року.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам".

Велика Палата Верховного Суду з цим висновком погодилася і зазначила, що позивач має право на перерахунок пенсії з 13.12.2019 року відповідно до ст. 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки обласної прокуратури з огляду на таке.

Первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII до 13.12.2019 року (дата ухвалення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIІI цю первинну редакцію з 01.01.2015 було викладено в новій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону № 1697-VII ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015 року).

Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13.12.2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015 року - 12.12.2019 року) в Україні з`явилася/набрала чинності норма закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру".

Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Обставини цієї справи, склад її учасників, предмет спору та заявлені позовні вимоги вказують на те, що ця адміністративна справа є типовою справою, яка відповідає ознакам розглянутої зразкової справи № 560/2120/20.

З цим також погодилися сторони, адже провадження у даній справі зупинялось до набрання чинності рішенням Верховного Суду у вказаній зразковій справі, і відповідна ухвала суду не оскаржувалась.

Отже, враховуючи положення ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у цій справі суд має керуватися тими правовими висновками, що наведені Верховним Судом у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20.

Завдяки врахуванню правових позицій Верховного Суду у зразкових та типових справах створюється єдність судової практики, яка найкращим чином відповідає вимогам передбачуваності, верховенству права й ефективному захисту прав людини.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумереску проти Румунії" (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania), принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними. Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди у одних і тих самих правовідносини застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об`єктивність та прогнозованість правосуддя.

Таким чином, оскільки питанню щодо здійснення перерахунки пенсії пенсіонерам органів прокуратури з 13.12.2019 року відповідно до ст. 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки обласної прокуратури вже надано оцінку Верховним Судом під час розгляду зразкової справи № 560/2120/20, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем його прав та законних інтересів.

Отже, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Вінницької області № 18/26 від 05.03.2020 року.

При цьому, звернувшись до суду, позивач просив, зокрема, визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки № 18/26 від 05.03.2020 року, а також зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату його пенсії з 01.01.2020 року.

У той же час, суд зазначає, що визнання у судовому порядку протиправними дій відповідача не забезпечить належний захист прав позивача за умови чинності рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії № 905020138126 від 19.03.2020 року. При цьому, саме визнання такого рішення протиправним уже є свідченням того, що відповідні відмовні дії відповідача є неправомірними.

Згідно положень ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, з метою забезпечення повного та ефективного захисту прав позивача на оспорюваний перерахунок пенсії, суд вбачає підстави вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення № 905020138126 від 19.03.2020 року про відмову позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років. При цьому суд враховує, що обґрунтування та мотиви позовної заяви якраз і зводились до необхідності скасування такого рішення відповідача. В цьому разі суд фактично лише скоригував належний спосіб захисту порушеного права позивача.

Щодо дати, з якої позивач просить відповідача здійснити перерахунок пенсії, а саме з 01.01.2020 року, то суд зазначає, що розглянувши зразкову справу № 560/2120/20 Верховний Суд дійшов висновку, що стаття 86 Закону № 1697-VII (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015 року - 12.12.2019 року) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України “Про прокуратуру”, а відтак саме із вказаної дати - 13.12.2019 року у позивача виникло право на перерахунок пенсії (п. 56, 58 рішення від 14.09.2020 року).

З огляду на викладене суд доходить висновку, що починаючи з 13.12.2019 року відповідач зобов`язаний перерахувати та виплачувати позивачу пенсію відповідно до ст. 86 Закону № 1697-VII та на підставі довідки прокуратури Вінницької області № 18/26 від 05.03.2020 року, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у визначений судом спосіб.

Надаючи оцінку позовним вимогам про зобов`язання відповідача перерахувати пенсію позивача виходячи із розрахунку 90% місячного заробітку та без обмеження її граничного розміру, суд зазначає, що оскаржуваним у цій справі рішенням позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії, так і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача до суду не існувало. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними (заявлені на майбутнє).

Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 року у зразковій справі № 560/2120/20, яке набрало чинності (пункти 60-63).

Крім того, безпідставною, на думку суду, є вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії одноразово та однією сумою.

В цій частині суд зауважує, що жодним нормативним актом не передбачено обов`язку пенсійного органу здійснити виплату заборгованості за минулий період одним платежем. Отже, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів в цій частині не може вважатися обґрунтованим та правомірним.

Окрім того, суд додатково враховує, що право на захист – це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Таким чином, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково, а саме визнати протиправним та скасувати рішення відповідача за № 905020138126 від 19.03.2020 року про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" та зобов`язати відповідача здійснити позивачу з 13.12.2019 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 05.03.2020 року № 18/26, з урахуванням виплаченої раніше суми пенсії.

При вирішенні питання про розподіл понесених позивачем судових витрат суд керується ч. 3 ст. 139 КАС України, в силу якої при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позову, на користь позивача належить стягнути половину понесених судових витрат зі сплати судового збору, тобто 420,40 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 291, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 19.03.2020 року № 905020138126 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 05.03.2020 року № 18/26, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 26.03.21.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович