Рішення № 95809167, 26.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 р. Справа № 120/5567/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в м. Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року через засоби поштового зв`язку до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 03.04.2020 року № 905110165040 про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії по втраті годувальника за померлого працівника прокуратури відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру";

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по втраті годувальника за померлого працівника прокуратури відповідно до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" без обмеження її максимального розміру у розмірі 60% від загальної суми складових місячного заробітку на підставі довідки прокуратури Вінницької області № 18/136 від 17.03.2020 року;

- зобов`язати відповідача виплатити різницю між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у зв`язку із прийняттям Рішення Другим сенатом Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами, яким було передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України, 24.03.2020 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок її пенсії по втраті годувальника. До заяви позивач додала довідку № 18/136 від 17.03.2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, видану прокуратурою Вінницької області. Втім, рішенням № 905110165040 від 03.04.2020 року відповідач відмовив позивачу у проведені перерахунку її пенсії, посилаючись на відсутність для цього визначених законом підстав. Так, позивач вважає таке рішення протиправним та зазначає, що із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року відновлено дію ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", яка не ставить в залежність право на перерахунок її пенсії від прийняття Кабінетом Міністрів України порядку здійснення такого перерахунку. Позивач вважає, що після 13.12.2019 року підставою для перерахунку пенсії вважається підвищення заробітної плати працівникам прокуратури за відповідною (прирівняною) посадою. Водночас заробітну плату, яка повинна враховуватися для перерахунку пенсії, слід визначати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657, тобто нормативно - правового акту, що прийнятий до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року. Крім цього, позивач звертає увагу суду на відсутність підстав для обмеження максимального розміру пенсії, яку вона отримує та для зміни її відсоткового значення. Тому з метою захисту своїх прав та інтересів на перерахунок пенсії позивач звернулась із цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою від 30.10.2020 року судом відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

16.11.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 37581/20), в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що у спірних правовідносинах підставою для перерахунку пенсії позивача буде ухвалення відповідного нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівників прокуратури після рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019. Оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин та після 13.12.2019 року такого нормативно-правового акту прийнято не було, тому, на думку Головного управління, відсутні підстави для перерахунку пенсії. Крім цього відповідач зазначив, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року, механізм перерахунку пенсії на нормативному рівні не визначений, що виключає підстави для проведення оспорюваного позивачем перерахунку пенсії.

Надалі, ухвалою від 16.11.2020 року судом зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20 (Пз/9901/9/20).

Згідно з ч. 10 ст. 120 КАС України зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.

Ухвалою суду від 09.03.2021 року провадження у даній справі поновлено, у зв`язку із усуненням обставин, що слугували підставою для її зупинення. Розгляд справи продовжено зі стадії, на якій було зупинено провадження у справі.

Надавши оцінку аргументам сторін та поданим разом із заявами по суті справи доказам, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є вдовою померлого чоловіка - працівника прокуратури - ОСОБА_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з вересня 2017 року отримує пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України “Про прокуратуру”.

Так, постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 07.12.2017 року у справі № 126/3083/17 задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 та зобов`язано Бершадське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та призначити у зв`язку із втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 60 відсотків його середньомісячного заробітку, починаючи з 18.09.2017 року та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку, з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, відповідно до якого умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України.

На підставі даного рішення Конституційного Суду України, 17.03.2020 року прокуратурою Вінницької області позивачу видано довідку від 17.03.2020 року № 18/136 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій (про заробітну плату її чоловіка ОСОБА_2 ).

24.03.2020 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника за померлого працівника прокуратури відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням довідки прокуратури Вінницької області від 17.03.2020 року № 18/136 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

Однак, за результатами розгляду відповідної заяви, рішенням від 03.04.2020 року № 905110165040 відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивача, посилаючись на те, що надана довідка видана на підставі нормативних документів про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури до 13.12.2019 року, тоді як після прийняття Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року будь-яких нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не приймалось.

Вважаючи дане рішення відповідача протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15.07.2015 визначалися статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі Закон № 1789-ХІІ).

14.10.2014 року ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ (далі Закон № 1697-VІІ), на підставі якого позивачу й було призначено пенсію по втраті годувальника.

Так, ч. 19 ст. 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім`ї. До непрацездатних членів сім`ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тобто, розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначається у відсотковому відношення від розміру середньомісячного заробітку (грошового забезпечення) годувальника (працівника прокуратури, який помер).

При цьому, перерахунок пенсії таким працівникам прокуратури проводився в порядку, визначеному ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VІІ.

Зокрема, частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

При цьому суд враховує, що первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 року вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (на підставі якої була призначена пенсія померлому годувальнику ОСОБА_2 ) містили аналогічні за змістом норми щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015. Водночас з 15.07.2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015 року) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";

частину двадцяту статті 86 Закону України від 14.10.2014 року "Про прокуратуру" № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015 року) викладено у такій редакції: " 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Отже, починаючи з 01.01.2015 року в Україні: жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру"; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Однак, протягом 2015-2019 років Кабінет Міністрів України не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив Рішення від 13.12.2019 року № 7-р(II)/2019 та вирішив таке:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Судом встановлено, що зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника за померлого працівника прокуратури. Розглянувши таку заяву, рішенням № 905110165040 від 03.04.2020 року відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії. Відмова обґрунтована тим, що умовою для виникнення у позивача права на перерахунок пенсії після ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року є прийняття нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури. На цей аргумент відповідач зіслався й у відзиві на позовну заяву.

Відтак ключовим питанням при вирішенні цього спору є те, чи може вважатися постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам" та підставою для перерахунку позивачу пенсії після прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року.

Визначаючись щодо зазначеного питання, суд насамперед враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20.

Так, у рішенні від 14.09.2020 року Верховний Суд дійшов висновку, що на момент прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019 року.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам".

Велика Палата Верховного Суду з цим висновком погодилася і зазначила, що позивач має право на перерахунок пенсії з 13.12.2019 року відповідно до ст. 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки обласної прокуратури з огляду на таке.

Первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII до 13.12.2019 року (дата ухвалення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIІI цю первинну редакцію з 01.01.2015 було викладено в новій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону № 1697-VII ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015 року).

Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13.12.2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015 року - 12.12.2019 року) в Україні з`явилася/набрала чинності норма закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру".

Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Обставини цієї справи, склад її учасників, предмет спору та заявлені позовні вимоги вказують на те, що ця адміністративна справа є типовою справою, яка відповідає ознакам розглянутої зразкової справи № 560/2120/20.

З цим також погодилися сторони, адже провадження у даній справі зупинялось до набрання чинності рішенням Верховного Суду у вказаній зразковій справі, і відповідна ухвала суду не оскаржувалась.

Отже, враховуючи положення ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у цій справі суд має керуватися тими правовими висновками, що наведені Верховним Судом у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20.

Завдяки врахуванню правових позицій Верховного Суду у зразкових та типових справах створюється єдність судової практики, яка найкращим чином відповідає вимогам передбачуваності, верховенству права й ефективному захисту прав людини.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумереску проти Румунії" (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania), принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними. Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди у одних і тих самих правовідносини застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об`єктивність та прогнозованість правосуддя.

Таким чином, оскільки питанню щодо здійснення перерахунки пенсії пенсіонерам органів прокуратури з 13.12.2019 року відповідно до ст. 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки обласної прокуратури вже надано оцінку Верховним Судом під час розгляду зразкової справи № 560/2120/20, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем її прав та законних інтересів щодо відмови здійснити перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 17.03.2020 № 18/138 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) її померлого чоловіка ОСОБА_2 . За таких обставин наявні підстави для скасування рішення відповідача № 905110165040 від 03.04.2020 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії, як протиправного.

Щодо дати, з якої позивачу необхідно здійснити перерахунок пенсії, то суд зазначає, що розглянувши зразкову справу № 560/2120/20 Верховний Суд дійшов висновку, що стаття 86 Закону № 1697-VII (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015 року - 12.12.2019 року) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України “Про прокуратуру”, а відтак саме із вказаної дати у позивача виникло право на перерахунок пенсії (п. 56, 58 рішення від 14.09.2020 року).

З огляду на викладене суд доходить висновку, що починаючи з 13.12.2019 року відповідач зобов`язаний перерахувати та виплачувати позивачу пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 86 Закону № 1697-VII та на підставі довідки прокуратури Вінницької області № 18/136 від 17.03.2020 року, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Надаючи оцінку позовним вимогам про зобов`язання відповідача перерахувати пенсію позивача виходячи із розрахунку 60% від загальної суми складових місячного заробітку та без обмеження її граничного розміру, суд зазначає таке.

Так, у позовній заяві позивач посилається на те, що постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 07.12.2017 року у справі № 126/3083/17, зокрема зобов`язано пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії позивача виходячи з 60% від розміру середньомісячного заробітку померлого чоловіка - ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що оскаржуваним у цій справі рішенням позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії, так і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача до суду не існувало. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними (заявлені на майбутнє).

Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 року у зразковій справі № 560/2120/20, яке набрало чинності (пункти 60-63).

Окрім цього, надаючи оцінку запропонованому позивачем способу виконання судового рішення (здійснення виплати разово однією сумою) суд не вбачає підстав для його встановлення, оскільки при вирішенні цього спору, обраний судом спосіб захисту порушених прав позивача визначається із урахуванням норм п. 4 ч. 1 ст. 5 та п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України. Беручи до уваги втрату чинності норм п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, для повного захисту порушених прав позивача достатнім є обраний судом спосіб, який не потребує конкретизації вказівкою на кількість сум здійснення виплат перерахованої пенсії.

Суд додатково враховує, що право на захист це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Таким чином, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.

При вирішенні питання про розподіл понесених позивачем судових витрат суд керується ч. 3 ст. 139 КАС України, в силу якої при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, частина сплаченого позивачем судового збору у сумі 420,40 грн. (840,80:2) підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 291, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за № 905110165040 від 03.04.2020 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 13.12.2019 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 17.03.2020 року № 18/136 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 із Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за рахунок бюджетних асигнувань, частину сплаченого при зверненні до суду судового збору у сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 26.03.21.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович