Ухвала суду № 95809096, 25.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

25 березня 2021 р. Справа № 120/2887/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в місті Вінниці в порядку письмового провадження заяву позивача про виправлення описки у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року в адміністративній справі за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Філігран плюс" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/2887/20-а за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю "Філігран плюс" (далі – ТОВ "Філігран плюс") у вигляді зупинення використання джерел викиду – установки для сушки сировини (твердопаливний котел, бункери розвантаження-навантаження сировини), які експлуатуються за адресою: вул. 50 років Жовтня (Покровська), 211, м. Бершадь, Бершадський район, Вінницька область, до отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Рішенням суду від 28.09.2020 вказаний позов задоволено та вирішено застосувати до ТОВ "Філігран плюс" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення використання джерел викиду – установки для сушки сировини (твердопаливний котел, бункери розвантаження-навантаження сировини), що експлуатуються за адресою: вул. 50 років Жовтня (Покровська), 211, м. Бершадь, Вінницька область, – до отримання зазначеним товариством відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Філігран Плюс" залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 – без змін.

22.03.2021 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позивача про виправлення описки в судовому рішенні, у якій представник позивача просить виправити описку, допущену у резолютивній частині вищезазначеного рішення від 28.09.2020 шляхом викладення її у наступній редакції: "Адміністративний позов задовольнити. Застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю "Філігран плюс" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення використання товариством з обмеженою відповідальністю "Філігран плюс" джерел викиду – установки для сушки сировини (твердопаливний котел, бункери розвантаження-навантаження сировини), що експлуатуються за адресою: вул. 50 років Жовтня (Покровська), 211, м. Бершадь, Вінницька область, – до отримання зазначеним товариством відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря".

Заява обґрунтовується тим, що допущена у резолютивній частині судового рішенні описка, а саме не зазначення про зупинення використання джерел викиду саме ТОВ "Філігран плюс", має суттєве значення при примусовому виконанні рішення. На думку представника позивача, в існуючому вигляді резолютивна частина рішення суду не містить вимог зобов`язального характеру щодо правопорушника. Тому, як вважає представник позивача, рішення у цій справі не буде виконане.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 253 КАС України, розгляд питання про внесення виправлення до судового рішення здійснюється судом у письмовому провадженні.

Відповідності до ч. 1 ст. 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Отже, правила вказаної статті допускають можливість усунення допущеної в судовому рішенні помилки технічного (неюридичного) характеру – описки та очевидні арифметичні помилки. Водночас опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. При цьому суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення; суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Як видно зі змісту рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2020, його резолютивна частина викладена у такій редакції: "Адміністративний позов задовольнити. Застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю "Філігран плюс" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення використання джерел викиду – установки для сушки сировини (твердопаливний котел, бункери розвантаження-навантаження сировини), що експлуатуються за адресою: вул. 50 років Жовтня (Покровська), 211, м. Бершадь, Вінницька область, – до отримання зазначеним товариством відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря".

Водночас представник позивача просить в порядку виправлення описки викласти резолютивну частину рішення в новій редакції: "Адміністративний позов задовольнити. Застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю "Філігран плюс" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення використання товариством з обмеженою відповідальністю "Філігран плюс" джерел викиду – установки для сушки сировини (твердопаливний котел, бункери розвантаження-навантаження сировини), що експлуатуються за адресою: вул. 50 років Жовтня (Покровська), 211, м. Бершадь, Вінницька область, – до отримання зазначеним товариством відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря". Тобто конкретизувати, що обов`язок із зупинення використання джерел викиду покладається саме ТОВ "Філігран плюс".

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" судове рішення – це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов`язковим до виконання на всій території України.

Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.

Рішення мають бути чіткими та викладеними професійною мовою. Крім того, судове рішення повинно бути складено юридично грамотно, аргументовано та логічно-послідовно, чітко викладено та доступно.

Також рішення суду повинно відповідати офіційно-діловому стилю мовлення, тобто функціональному стилю літературної мови, який унормовує оформлення ділових паперів, слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Головна ознака офіційно-ділового стилю – офіційність.

Оофіційно-діловий стиль ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу фактів, документальність, об`єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову та дотримання всіх правил українського правопису.

Саме мова та стиль судових документів забезпечують зрозумілість та доступність мови правосуддя, що, у свою чергу, формує громадську думку про незалежність та справедливість судової влади.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

Отже, судове рішення повинно містити повну, достовірну, об`єктивну й аргументовану інформацію, викладену державною мовою, нейтральним тоном, стисло, лаконічно, грамотно, зрозуміло, без повторень (тавтології) та вживання "зайвих" слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження.

Відтак при ухваленні рішення необхідно уникати зайвих слів, що передають надлишкову інформацію, а особливо тавтології, тобто поєднання однокореневих слів для посилення експресивних відтінків позначуваних ними понять. Адже у багатьох випадках тавтологія свідчить про бідність словникового запасу того, хто говорить і пише. Помилки такого типу можна легко виправити: одне з повторюваних слів замінюється синонімом або зовсім викидається з тексту. Однак у науковому, публіцистичному, офіційно-діловому стилях тавтологія – це мовленнєва помилка.

Підсумовуючи, суд доходить висновку, що резолютивна частина рішення суду у цій справі не містить описок, які б перешкоджали правильному розумінню прийнятого рішення по суті спору та свідчили про необхідність їх виправлення в порядку, визначеному статтею 253 КАС України.

Також суд вважає, що рішення суду у зобов`язальній частині є чітким та передбачає застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) саме до відповідача ТОВ "Філігран плюс" у вигляді зупинення використання ним установки для сушки сировини (твердопаливний котел, бункери розвантаження-навантаження сировини), що експлуатуються за адресою: вул. 50 років Жовтня (Покровська), 211, м. Бершадь, Вінницька область, – до отримання зазначеним товариством відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Водночас таке рішення суду повністю узгоджується зі змістом його мотивувальної частини.

Крім того, на думку суду, резолютивна частина рішення сформульована з дотриманням правил українського правопису. Натомість, у випадку задоволення заяви позивача про виправлення описки, в судовому рішення буде допущено очевидну мовленнєву помилку, а саме тавтологію.

У своїй заяві представник позивача фактично вказує на те, що суд задовольнив вимоги Державної екологічної інспекції у Вінницькій області не в тому вигляді (змісті), як зазначено у позовній заяві, що не відповідає положенням п. 13 ч. 1 ст. 4, ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 160, п. 1 ч. 5 ст. 246 КАС України.

Втім, суд зауважує, що, в разі незгоди з прийнятим судом рішенням, учаснику справи гарантується право на його апеляційне оскарження, яке реалізується в порядку та строки, встановлені законом.

Позивач відповідним право не скористався. Більше того, як видно з матеріалів справи, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області подавала відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому просила залишити без змін рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2020.

Відтак, оскільки рішення суду набрало законної сили, наведені вище твердження представника позивача суд вважає безпідставними та недоречними.

При цьому суд наголошує, що в силу приписів ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Крім того, суд критично оцінює твердження представника позивача про те, що в існуючому вигляді резолютивна частина рішення суду не буде виконане. Адже жодних доказів на підтвердження того, що виконання рішення суду у цій справі є утрудненим, заявник не надав. Так само як і не надав доказів, які б свідчили про те, що державному виконавцю рішення суду є незрозумілим.

Якщо ж будь-кому з учасників справи або державному виконавцю дійсно є незрозумілим рішення суду у даній адміністративній справі, то суд вважає необхідним зазначити, що роз`яснення судового рішення здійснюється в порядку, визначеному статтею 254 КАС України.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заяви позивача про виправлення описки в судовому рішенні.

Керуючись ст.ст. 248, 253, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву позивача про виправлення описки у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року в адміністративній справі № 120/2887/20-а за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Філігран плюс" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана суддею 25.03.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович