Рішення № 95809086, 25.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 р. Справа № 120/1476/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року до суду через систему "Електронний суд" надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ), які подані його представником - адвокатом Савчуком М.В. (представник позивача, адвокат ОСОБА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якій представник позивача просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача за № 023830010945 від 21.10.2020 року щодо відмови у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах згідно п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язати останнього призначити і виплачувати позивачу пільгову пенсію починаючи з 15.10.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач протягом усього часу своєї трудової діяльності працював на посадах, що дають йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У зв`язку з цим, після досягнення 55-річного віку, та маючи необхідний загальний та пільговий трудовий стаж, позивач звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення йому пенсії. Проте, відповідач рішенням за № 023830010945 від 21.10.2020 року відмовив у призначенні такої пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, який, за обрахунками відповідача, становить 09 років 10 місяців 24 дні, з необхідних 12 років та 6 місяців. Зокрема, представником позивача було зазначено про те, що при винесені оскаржуваного рішення відповідачем безпідставно не взято до уваги довідку видану КП "Вінницька транспортна компанія" № 1023 від 12.10.2020 року, яка містить підтвердження наявності у позивача пільгового стажу 9 років 11 місяців 16 днів. Разом із тим, відповідачем також не зараховано до пільгового стажу роботи позивача з 06.11.1986 року по 12.12.1989 року період роботи водієм третього класу на всіх типах автобусів. Представник позивача вказує, що необґрунтоване неврахування вищевказаних періодів роботи до пільгового стажу суперечить нормам пенсійного законодавства та порушує право особи на належний соціальний захист. За таких обставин, вважаючи прийняте відповідачем рішення від 21.10.2020 року протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 26.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

19.03.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. 14626/21), у якому відповідач проти позову заперечив та зазначив, що згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто, на переконання відповідача, якщо у трудовій книжці, відсутні відомості про те, що працюючи водієм пасажирського транспорту, особа була зайнята перевезенням пасажирів у межах міста (що є обов`язковою умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах) заявник має надати уточнюючу довідку, в якій зазначається: період його роботи на посаді водія саме на міських маршрутах загального користування та здійснення ним регулярних пасажирських перевезень. Довідка видається на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи. Підтвердженням того, що підприємство, установа чи організація, де працює (працював) водій, займається перевезенням на міському пасажирському транспорті слугують статутні документи (положення) цього підприємства. З огляду на відсутність відомостей в трудовій книжці, зокрема в записі про прийняття на роботу зі шкідливими умовами праці, про зайнятість позивача перевезенням пасажирів саме в межах міста та відсутність уточнюючих довідок про пільговий характер роботи, виданої на підставі первинних документів - для зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача водієм автобуса законні підстави відсутні. При цьому, як стверджує представник відповідача, спеціалістами ГУ ПФУ у Вінницькій області на адресу КП "Вінницька транспортна компанія" надіслано запит про витребування всіх необхідних довідок, для визначення права заявнику на дострокове призначення пенсії за віком. Разом із тим, згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж позивача становить 35 років 3 місяці 23 дні, проте пільговий стаж, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах як водієві міського пасажирського транспорту - відсутній. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.10.2020 року звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За наслідком розгляду такої заяви та доданих до неї документів ГУ ПФУ у Вінницькій області своїм рішенням від 21.10.2020 року за № 023830010945 відмовило ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи зі шкідливими умовами праці - 12 років і 6 місяців. При цьому, даним рішенням відповідач зарахував позивачу до пільгового стажу лише періоди з 01.11.2010 року по 20.04.2020 року та з 27.04.2020 року по 30.09.2020 року, що фактично становить 9 років 10 місяців 24 дні, та виключає призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У той же час, відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу таких періодів роботи:

- з 06.11.1986 року по 12.12.1989 року на підприємстві Вінницьке автотранспортне підприємство 30121 водієм всіх типів автобусів (відсутність відомостей про зайнятість заявника перевезенням пасажирів саме в межах міста та відсутність уточнюючої довідки про пільговий характер роботи);

- з 21.04.2020 року по 26.04.2020 року (перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд враховує наступне.

Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі - Закон N 1058-IV).

Статтею 8 Закону N 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

У вказаній редакції пункт 2 розділу XV Закону № 1058-IV був викладений на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017, є чинним на сьогодні та неконституційним не визнавався.

Окрім внесенням змін до Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, Законом № 2148-VIII також внесено низку інших істотних змін до Закону № 1058-IV, зокрема доповнено його окремим розділом XIVІ під назвою "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" (статті 114-115).

Отже, з набранням чинності Закону № 2148-VIII питання, пов`язані з призначенням пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників регулюються положеннями Закону № 1058-IV.

При вирішенні питання про наявність в позивача відповідного права на пільгову пенсію підлягають застосуванню положення ст. 114 Закону № 1058-IV.

Безспірно, в силу вимог ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті

Так, згідно з п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті.

Отже, необхідною умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно вищевказаної норми, є сукупність таких обставин як:

- характер виконуваної роботи, а саме: водії міського пасажирського транспорту;

- наявність віку не менше 55 років;

- наявність 30 років страхового стажу, з яких 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 48 КЗпП України, ст. 62 Закону № 1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зокрема щодо зайнятих посад, характеру виконуваної роботи трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Так, ключовим спірним моментом в межах даної адміністративної справи залишається, зокрема, питання про те, чи існують передумови для зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 06.11.1986 року по 12.12.1989 року на підприємстві Вінницьке автотранспортне підприємство 30121 водієм всіх типів автобусів, оскільки відповідачем повідомлено про відсутність відомостей про зайнятість заявника перевезенням пасажирів саме в межах міста та відсутність уточнюючої довідки про пільговий характер роботи.

Із копії трудової книжки позивача від 10.01.1985 року серії НОМЕР_1 судом встановлено, що роботодавцем вчинено записи про те, що 06.11.1986 року позивача прийнято водієм ІІІ класу на всі типи автобусів (запис № 5) та 12.12.1989 року звільнено з роботи по власному бажанню в порядку ст. 38 КЗпП (запис № 7). Окрім цього, 01.02.1989 року позивачу також присвоєно кваліфікацію водія ІІ класу (запис № 6).

Однак, суд вкотре звертає увагу, що право на пільгове пенсійне забезпечення в розумінні п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV виникає не у всіх водіїв автобусів, а виключно у водіїв міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв). Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт як водія міського пасажирського транспорту. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Втім, із дослідженої судом копії трудової книжки позивача слідує, що у ній відсутні записи та відомості про характер виконуваної роботи позивача в період з 06.11.1986 року по 12.12.1989 року саме як водія автобуса на міському маршруті.

За таких обставин у даному конкретному випадку, враховуючи відсутність уточнення (конкретизації) характеру зайнятості позивача саме на міських пасажирських маршрутах згідно трудової книжки, якраз і є необхідність в поданні уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, з яких можливо було б з`ясувати дійсний характер виконуваної роботи позивача у спірний період.

Однак, із досліджених матеріалів справи судом встановлено відсутність уточнюючих довідок, архівних чи інших документи, які б підтверджували (конкретизували) документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (водієм міського пасажирського транспорту).

В той же час, трудова книжка, яка була надана позивачем для призначення пенсії, не містить відомостей про характер та умови праці, а також зайнятості у шкідливих умовах праці повний робочий день.

Тобто, наявність записів у трудовій книжці про роботу позивача на посаді водія ІІІ, а згодом ІІ класу автобусів не є достатнім для відповідача, щоб встановити всі важливі обставини для призначення пенсії на пільгових умовах (факт роботи на міських пасажирських маршрутах), без надання додаткових/уточнюючих документів.

Проте, позивачем будь-яких доказів на підтвердження характеру виконуваної роботи саме водієм міського пасажирського транспорту в спірний період часу ні органу пенсійного фонду ні суду надано не було.

При цьому, суд також не погоджується з доводами представника позивача, що підтвердження пільгового стажу позивача на посаді водія міських маршрутів можливе у відповідності до п. 18 Порядку № 637 шляхом проведення допиту 3-ьох свідків ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), оскільки характеристики і покази свідків згідно даного пункту, підтверджують лише наявний трудовий стаж роботи, тобто загальний, а не спеціальний щодо наявності якого і виник спір.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що за відсутності у пенсійного органу зазначених вище документів (уточнюючих довідок, архівних відомостей, статутних документів підприємства (положень)) та беручи до уваги відсутність у трудовій книжці записів про характер виконуваних позивачем робіт, період роботи ОСОБА_1 з 06.11.1986 року по 12.12.1989 року не міг бути зарахований відповідачем до пільгового стажу відповідно до вимог п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Щодо посилання представника позивача про неврахування довідки виданої КП "Вінницька транспортна компанія" № 1023 від 12.10.2020 року (а.с. 17), яка містить підтвердження наявності у позивача пільгового стажу 9 років 11 місяців 16 днів при винесені оскаржуваного рішення відповідачем, то суд звертає увагу на таке.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення від 21.10.2020 року за № 023830010945 вбачається, що іншим (попереднім) рішенням від 27.08.2020 року заявнику вже було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як водієві міського пасажирського транспорту з огляду на відсутність необхідного стажу роботи зі шкідливими умовами праці.

Додатково повідомлено, що до заяви від 15.10.2020 року заявник долучив уточнюючу довідку про пільговий характер роботи № 1023 від 12.10.2020 року, видану КП "Вінницька транспортна компанія", згідно якої він дійсно в період з 01.11.2010 року по теперішній час повного робочого дня працював зі шкідливими умовами праці за професією водія автотранспортних засобів (автобуса міського) та виконував пасажирські перевезення на маршрутах міськелектротранспорту.

Тобто, як встановлено судом, 15.10.2020 року після надання відповідної довідки КП "Вінницька транспортна компанія" від 12.10.2020 року № 1023, що уточнює особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії і підтверджують постійну зайнятість на роботі з шкідливими умовами, ГУ ПФУ у Вінницькій області було зараховано оспорюваний період роботи з 01.11.2010 року по 20.04.2020 року та з 27.04.2020 року по 30.09.2020 року (проміжний період з 21.04.2020 року по 26.04.2020 року не зараховано з підстав перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати).

Тобто, в цій частині спору, доводи представника позивача спростовуються самим рішенням за № 023830010945 від 21.10.2020 року, а тому є безпідставними.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача за № 023830010945 від 21.10.2020 року щодо відмови у призначенні пенсії згідно п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не є обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Як наслідок, і наступна похідна позовна вимога щодо зобов`язання відповідача призначити і виплачувати позивачу пільгову пенсію починаючи з 15.10.2020 року не може бути задоволеною.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене судом 25.03.21.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса для листуванняя: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місце знаходження: вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ; 13322403).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович