Рішення № 95807104, 16.03.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 березня 2021 року Справа № 903/869/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньгаз Збут”, м.Луцьк

до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз”, м. Луцьк

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Шум М.С.

Секретар с/з Вижовець М.О.

за участю представників:

від позивача: Філюк П.П., адвокат

від відповідача: Манзій П.П., адвокат

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз Збут» в позовній заяві до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз” просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо надання позивачу недостовірних об`ємів газу, спожитого побутовими споживачами у період з 01.11.2018 по 31.10.2020;

- зобов`язати відповідача надати позивачу достовірну інформацію щодо обсягів природного газу по фактично спожитий газ побутовими споживачами у період з 01.11.2018 по 31.10.2020;

- стягнути з відповідача суму судового збору.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що недостовірний облік спожитого газу, щодо якого позивач звітується перед відповідачем, як постачальником природного газу, призводить до збитків ТзОВ «Волиньгаз Збут», оскільки безпідставно збільшують грошове зобов`язання позивача перед НАК «Нафтогаз України» за отриманий від НАК «Нафтогаз України» газ. В свою чергу, ТзОВ «Волиньгаз Збут» має змогу визначити фактичний обсяг природного газу, який був спожитий побутовими споживачами у звітному місяці виключно з використанням даних, отриманих від АТ «Волиньгаз». Побутові споживачі, які забезпечені засобами обліку газу сплачують за спожитий природний газ згідно з фактичними показниками лічильників газу. При цьому, АТ «Волиньгаз» проведено у серпні-жовтні 2020 року численні коригування (зменшення) обсягів спожитого газу по ряду особових рахунків. Тобто відповідачем скориговано (зменшено) обсяги спожитого газу по ряду особових рахунків, при тому, що акти прийому-передачі з НАК «Нафтогаз України» вже сформовані та в них закладені попередні, надані відповідачем, більші обсяги спожитого газу і розрахунок позивачем з постачальником природного газу – НАК «Нафтогаз» проводиться відповідно до таких актів.

Ухвалою суду від 23.11.2020 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.12.2020.

15.12.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних умов відмовити повністю.

При цьому, звертає увагу суду, що позовні вимоги виходять за межі існування договірних відносин, визначених між сторонами даного спору договором на розподіл природного газу №24/15307/Д.270-Н від 25.06.2015, термін дії якого закінчено у січні 2020 року.

Відповідач вважає, що розбіжності, які можуть виникати між обсягом реального спожитого побутовими споживачем природного газу та обсягом, визначеним АТ «Волиньгаз» на рівні планового місячного об`єму, виникають не через порушення АТ «Волиньгаз» своїх обов`язків, а саме у зв`язку з неналежним виконанням побутовим споживачем своїх обов`язків щодо надання показань лічильника газу, яким підтверджується фактичне споживання об`ємів природного газу кожного звітного місяця по кожному об`єкту споживання.

Ухвалою суду від 22.12.2020 підготовче засідання у справі відкладено на 12.01.2021.

Представник позивача в судовому засіданні 12.01.2021 подав клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Ухвалою суду від 12.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 21.02.2021.

Протокольною ухвалою від 18.02.2021 суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 16.03.2021 га 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 16.03.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, доводив їх обґрунтованість викладеними в позовній заяві обставинами та поданими доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.03.2021 проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позові з огляду на таке.

Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", який набрав чинності 01.10.2015, постачальник природного газу - це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (позивач у справі) є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є діяльність з постачання природного газу.

Спеціальний обов`язок позивача - це обов`язок його як постачальника природного газу, який придбав природний газ у ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Положення № 187, постачати такий природний газ побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вищевказаних норм, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 18-508-Н від 05.11.2018.

Згідно з підписаним актом приймання-передачі природного газу за вищевказаним договором, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передано, а ТОВ "Волиньгаз Збут" прийнято природного газу за період з листопада 2018 по липень 2020 - 303 000,992 тис. м

Відносини між газопостачальними організаціями та громадянами-споживачами газу регламентуються "Правилами постачання природного газу", затвердженими Постановою КМУ від 30.09.2015 № 2496 (надалі - Правила постачання природного газу) та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494.

Відповідно до п. 2 розділу III Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Станом на 01.11.2020 на обслуговуванні ТзОВ "Волиньгаз Збут" знаходиться 250 366 побутових споживачів природного газу.

Відповідно до п. 13 розділу III Правил постачання природного газу, розрахунки (побутовим споживачем) за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.

25.06.2015 між ТзОВ «Волиньгаз Збут» та ПАТ "Волиньгаз" (з 13.05.2019 перейменоване у акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз") укладено договір на розподіл природного газу за №24/15307/Д270-Н.

Відповідно до п. 3.4 Договору, за підсумками розрахункового періоду Газорозподільне підприємство формує акт про фактичний обсяг спожитого (розподіленого) газу та реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам Замовника за розрахунковий період по споживачах постачальника за регульованим тарифом, що є Замовником, та у зазначений строк передає його на погодження Замовникові.

За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов Договору або в судовому порядку.

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що послуги з транспортування природного газу ГРМ підтверджуються підписаним між Оператором ГРМ та Замовником актом наданих послуг, що оформлюється з урахуванням обсягу протранспортованого газу за розрахунковий період, визначений відповідно до розділу III Договору.

Згідно з п. 5.1 договору розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюється за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м. (далі-тариф), встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

Пунктом 5.2 договору встановлено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 5.1 цього договору є обов`язковим для сторін з дати набрання ним чинності. Визначена на його основі вартість послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами буде застосовуватись сторонами при складенні актів наданих послуг та розрахунків за ці послуги згідно з умовами договору.

Розрахунковий період за договором становить один місяць з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість послуг з транспортування природного газу ГРМ визначається як добуток тарифу на загальний обсяг протранспортованого природного газу, розрахованого на умовах, визначених у розділі IV договору та податку на додану вартість (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 5.4 договору, загальна сума договору складається з місячних сум вартості планових обсягів транспортування природного газу ҐРМ газорозподільним підприємством замовнику.

Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони повинні переоформити

додаток до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (п. 11.1 договору).

Додатком 1 до договору, між сторонами визначені договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ на 2015, за яким газорозподільне підприємство здійснює протягом 2015 року транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 117889 тис.куб.м., у тому числі, за місяцями та кварталами.

Відповідно до умов Договору, обсяги протранспортованого природного газу, визначені в актах на підставі даних Оператора ГРМ.

Згідно з актами наданих послуг ПАТ "Волиньгаз", обсяг розподіленого газу споживачам категорії населення з листопада 2018 по 31 грудень 2018 склав: 67 966,107 тис.м3., за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 склав 181 472,86 тис.м3.

Визначені Оператором ГРМ обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання ТОВ "Волиньгаз Збут" у взаємовідносинах між ТОВ "Волиньгаз Збут" та побутовим споживачем природного газу.

На підставі наданої Оператором ГРМ (відповідачем) інформації щодо обсягу спожитого газу, позивач здійснює відповідні нарахування оплати за спожитий природний газ.

При цьому, позивач зазначає, що з боку Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз” не вчинено дій, щодо приведення показань лічильників природного газу побутових споживачів до фактичних. У зв`язку з чим у позивача виникла підозра , що з боку відповідача допущено завищення обсягів природного газу споживачам категорії населення шляхом донарахування та обліку газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу у зв`язку з чим, відповідач ухиляється від зняття показників лічильника газу по іншим абонентам.

Як вказує позивач, передача недостовірних даних Оператором ГРМ, впливає на розмір зобов`язання ТОВ "Волиньгаз Збут" перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договорами купівлі-продажу природного газу та може завдати позивачу фінансових збитків.

Надавши правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до п.п. 1, 2 глави 1 розділу VI «Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу» Кодексу газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ), суб`єктам ринку природного газу (у т.ч. споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у т.ч. побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу, надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30 вересня 2015 року (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у т.ч. для взаєморозрахунків між ними (п. 1 гл. 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ).

Відповідно до абзаців 3, 4 п. 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до оператора ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 року, внесено зміни до глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та до розділу VI Типового договору розподілу природного газу.

Відповідно до внесених змін, з 01 січня 2020 року введено оплату вартості послуг за Договором розподілу природного газу, укладеного Оператором ГРМ безпосередньо із споживачами природного газу (в тому числі і побутовими споживачами) на підставі відповідних рахунків Оператора ГРМ, яку кожен споживач природного газу (в тому числі й побутовий споживач) самостійно сплачує на розрахунковий рахунок АТ «Волиньгаз», як Оператора ГРМ.

Так, відповідно до пункту 1 глави б розділу VI Кодексу ГРМ : «Розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності».

«Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою» (пункт 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ.

Відповідно до умов пункту 6.1 розділу VI Типового договору розподілу природного газу: «Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до умов пункту 6.2 розділу VI Типового договору розподілу природного газу «Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу».

З наведеного вбачається, що з 01 січня 2020 споживачі природного газу , в тому числі і побутові споживачі, самостійно розраховуються з Оператором ГРМ за надану їм послугу з розподілу природного газу газорозподільним підприємством, згідно умов, укладеного між ними та Оператором ГРМ Договору розподілу природного газу, на підставі відповідних рахунків Оператора ГРМ,які ним визначаються відповідно до вимог пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ.

Положенннями пункту 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ встановлено, що: «Визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

У разі встановлення лічильника газу у комунальній квартирі об`єм споживання природного газу розраховується відповідно до кількості мешканців квартири та займаної ними площі».

Пунктом 2 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ визначено, що: «періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць».

Пунктом 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ встановлено: «Якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об`єм спожитого (розподіленого) природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання.

Споживач зобов`язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об`єкті».

Відповідно до пункту 4 глави 4 РОЗДІЛУ IX Кодексу ГРМ : «Побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Група споживання по кожному об`єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом. Номер групи споживання зазначається Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу.

Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов`язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу (з урахуванням встановленого строку для контрольного огляду вузла обліку) та формувати об`єм розподілу і споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань».

Положеннями абзаців 3,4 пункту 5 глави 4 РОЗДІЛУ IX Кодексу ГРМ встановлено, що: «Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до оператора ГТС з метою її використання су б єктами ринку природного газу, у т.ч. постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу (алокація) є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником».

З огляду на зазначене вище суд зауважує, що розбіжності, які можуть виникати між обсягом реально спожитого побутовим споживачем природного газу та обсягом, визначеним АТ «Волиньгаз» на рівні планового місячного об`єму, виникають не через порушення АТ «Волиньгаз» своїх обов`язків, а саме у зв`язку з неналежним виконанням побутовим споживачем своїх обов`язків щодо надання показань лічильника газу, якими підтверджується фактичне споживання об`ємів природного газу кожного звітного місяця по кожному об`єкту споживання, що належить побутовому споживачу або у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків щодо своєчасного надання (не пізніше ніж у місячний строк) письмового повідомлення Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об`єкті.

Суд звертає увагу сторін, що питання приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов врегульовано розділом XV цього Кодексу ГРМ, про що зазначено в абзаці 2 пункту 3 глави 1 розділу IX Кодексу.

Так, пунктом 6 глави 1 розділу XV Кодексу ГРМ визначено, що: «для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (к) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 року № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.03.2004 року за № 346/8945 (далі - Методика № 116)».

Тобто, пункт 6 глави 1 розділу XV Кодексу вказує на «необхідність застосування лише відповідного коефіцієнту при приведенні обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, який зазначений в додатках до Методики №116, а не власне положень самої Методики».

Водночас, Кодексом ГРМ визначено, що «споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу».

Тобто, вищевикладені обставини свідчать про те, що нормами Кодексу ГРМ та Типового договору, які затверджені Регулятором, встановлено обов`язок Оператора ГРМ проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показаннями побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, що і було зроблено АТ "Оператор по газорозподільної системи “Волиньгаз" в період з 01 листопада 2018 по 01 серпня 2020.

Додатково суд зауважує, що всупереч вимог ч.1 ст.162, п.5 ч.3 ст.162 ГПК України ТзОВ “Волиньгаз Збут” в позовній заяві не викладено обставин про те, за якими нормами АТ "Оператор по газорозподільної системи “Волиньгаз" проводило нарахування обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами з 01.11.2018, не наведено доказів на підтвердження цієї обставини; не обґрунтовано, за якими нормами, на думку позивача, відповідач мав нараховувати обсяги спожитого природного газу побутовим споживачам; не наведено законодавства, на підставі якого позивач вважає, що відповідач проводив нарахування за відповідними нормами безпідставно.

З огляду на викладене, позивач в процесі судового розгляду не довів неправомірності дій відповідача при нарахуванні обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами з 01.11.2018 та неправомірного застосування ним норм споживання природного газу при розрахунку обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами, а тому позов в цій частині не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з приписами ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньгаз Збут” до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз” про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

24.03.2021

Суддя М. С. Шум