Ухвала суду № 95805870, 20.01.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 444/5799/12

провадження 6/216/25/21

УХВАЛА

іменем України

20 січня 2021 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кузь А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №4 приміщення суду у м. Кривому Розі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому листі,-

в с т а н о в и в:

19 грудня 2012 року рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ухваленого у цивільній справі №444/5799/12 за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №114/ФКВ-07 від 06.04.2008 в сумі 255394,11 грн, а також судові витрати за сплату судового збору, у розмірі 2553,94 грн.

27 жовтня 2020 року до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому листі, обґрунтована наступними обставинами.

Згідно з Договором №2258/К про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 15.06.2020р., право вимоги за кредитним договором №114/ФКВ-07, укладеним від 06.04.2008 р. між ТОВ «Український промисловий банк» (який в свою чергу, відступив право вимоги на користь ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_2 , первісний кредитор відступив права вимоги на користь ТОВ ««Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами поруки, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення, сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу, у зв`язку з чим, у заяві порушується питання про заміну стягувача у виконавчому листі по цій цивільній справі.

Належним чином повідомлені сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши заяву та додані до неї документи, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 23.07.2019 №905/1976/16).

В обґрунтування необхідності здійснення заміни сторони виконавчого провадження з виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.02.2012 у цій справі представник ТОВ «Дніпрофінансгруп» зазначає, що товариство набуло право вимоги до боржника за кредитним договором на підставі договору відступлення прав вимоги.

Водночас підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Як було заначено вище, відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

При цьому факторинг є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Разом з цим, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб`єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зумовлює його недійсність.

Водночас, відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у цій справі.

Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, пунктом 2 Договору відступлення прав вимоги передбачено, що новий кредитор набуває права кредитора у день укладання цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів відповідно до пункту 4 цього Договору, пунктом 4 якого визначено, що ціна договору в повному обсязі сплачується до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 договору, згідно з яким, Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та нотаріального посвідчення.

В той же час, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за Договором відступлення прав вимоги на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за Договором.

Наведені обставини є підставою для відмови ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у задоволенні вимог заяви про заміну стягувача його правонаступником.

У зв`язку з викладеним, суд вважає заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому не обґрунтованою, тому у її задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись статтями 55, 512, 514 ЦК України, 258-260 ЦПК України суд,–

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому листі,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення, а у разі її постановлення без участі особи, яка її оскаржує - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Р.О.Кузнецов