Ухвала суду № 95805864, 15.02.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4959/20

Провадження 2/216/986/21

УХВАЛА

іменем України

про залишення позовної заяви без руху

15 лютого 2021 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю: секретаря судового засідання Кузь А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс», товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТІЛ», товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП», товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-Д», про відшкодування матеріальної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс», товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТІЛ», товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП», товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-Д», про відшкодування шкоди.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З позовних вимог вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1490785,68 грн.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.09.2020 позов було прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до висновку, що поданий до суду позов не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Так, частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735700,00 грн).

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 27 серпня 2020 року.

Враховуючи, що ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2020 – 2102,00 грн, ціна позову становить 1490785,68 грн, тоді 1,5 відсотка ціни позову становить 22361,79 грн, а тому, за подання даного позову підлягає сплаті 22361,79 грн судового збору.

Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: ГУК у Дніпропетровський області/Ц-М р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA788999980313171206000004644, код класифікації доходів бюджету: 22030101 «Судовий збір».

Докази сплати судового збору позивач до суду не надав. У своєму позові він посилається на п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» як підставу для звільнення від сплати державного мита.

Суд вважає вказані посилання необґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 статті 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства (ч. 7 ст. 128 КПК України).

Частиною 1 статті 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Тобто, право на подання та вирішення по суті цивільного позову виникає лише за наявності встановлення факту кримінального правопорушення, що можливо лише після постановлення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» упункті 2 роз`яснив, що при розгляді таких справ, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі або майну громадянина відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відтак, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, необхідним є наявність у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності), шкідливих наслідків у вигляді заподіяння позивачу збитків, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками, а також вини правопорушника.

Разом з цим, позивачем не надано до матеріалів позову жодного процесуального судового документу (вирок суду) на підтвердження вини відповідача в завданні шкоди позивачу, вчинення неправомірних дій (кримінального правопорушення).

Таким чином, за подання позовної заяви позивач має сплатити 22361,79 грн, у зв`язку з чим, позов необхідно залишити без руху.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

У зв`язку з наведеним, залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі вище викладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, зобов`язавши позивача усунути вище вказані недоліки в строк, який не може перевищувати п’ днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 185, 187, 260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс», товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТІЛ», товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП», товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-Д», про відшкодування матеріальної шкоди, - залишити без руху з наданням часу позивачу для усунення недоліків, а саме: не більше п`яти днів з дня вручення ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О.Кузнецов