Рішення № 9580447, 11.05.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2010 р. м. Черкаси Справа № 17/366

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С.

з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Зірянов О.В. - по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/366

за позовом закритого акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Логістик»

простягнення 14187,73 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Шполянський завод продтоварів»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Логістик»(далі-відповідач) 14187,73 грн. заборгованості, з яких: 13875,26 грн. основної заборгованості, 249,75 грн. інфляційних та 62,72 грн. –3 % річних.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору на постачання продовольчих товарів № 96/10 від 09 жовтня 2009 року.

У судових засіданнях 20.04.2010 року та 11.05.2010 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 19.03.2010 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, вул. Громова, буд.138).

На зазначену адресу відповідачу тричі направлялись ухвали суду: від 01.03.2010 року про порушення провадження у справі, від 23.03.2010 року та від 20.04.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 20.04.2010 року та 11.05.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору на постачання продовольчих товарів № 96/10 від 09 жовтня 2009 року, за умовами пункту 1.1 якого позивач (постачальник) надає відповідачу (покупцю) право купувати товари для перепродажу їх на визначеній позивачем території всім покупцям через його торгівельну мережу, яка включає в себе оптові магазини –бази, торгових представників, шляхом активних продаж, та інші канали збуту, через які можна розповсюджувати та продавати товар на умовах, зазначених даним договором, за виключенням торгівельних мереж (магазинів, супермаркетів), які розташовані більше ніж у двох областях, а відповідач зобов’язується прийняти і оплатити товар на умовах діючого договору. Пунктом 2.1. договору встановлено, що товар відвантажується позивачем відповідачу за договірними цінами, що узгоджуються сторонами в Специфікації, що є невід’ємною частиною договору. Строк дії договору до 31 грудня 2010 року.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору на постачання продовольчих товарів № 96/10 від 09 жовтня 2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 13875,26 грн., що підтверджується товаро–транспортною накладною № 11778 від 25.11.2009 року (а.с.12-14).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 5.1. договору встановили, що товар відпускається відповідачу з 100 % відстрочкою платежу терміном 21 календарних днів з моменту отримання товару.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар по накладній: № 11778 від 25.11.2009 року - до 16.12.2009 року, проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар не виконав.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 13875,26 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних та інфляційні за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Позивач користуючись своїм правом встановив період нарахування 3% річних –з 17.12.2009 року по 10.02.2010 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 62,72 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –63,86 грн.), але оскільки позивач просить стягнути 3% річних в сумі 62,72 грн., то суд задовольняє позов в цій частині.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

13875,2617.12.2009-10.02.2010563 %63,86

(13875,26*3%*56днів/365)

Позивач користуючись своїм правом нараховує інфляційні за січень 2010 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 249,75 грн. за відповідний період, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині.

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіСередній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

13875,2601.01.2010- 31.01.2010101,8249,75

(13875,26*101,8/100= - 13875,26)

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 14187,73 грн., з яких: 13875,26 грн. основна заборгованість, 3% річних в сумі 62,72 грн. та інфляційні в сумі 249,75 грн.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 141,88 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 0,12 грн. згідно платіжного доручення № 1903 від 10.02.2010 року.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Логістик»(м. Черкаси, вул. Громова, буд.138, р/р 2600813968 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Черкаси, МФО 354411, код ЄДРПОУ 36391187) на користь закритого акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів»(Черкаська область, м. Шпола, вул. Леніна, буд. 87, р/р 26007183317001 в ЧФКБ «Приватбанк», МФО 354347, код ЄДРПОУ 00380681) – 13875,26 грн. основної заборгованості, 3% річних в сумі 62,72 грн., інфляційні в сумі 249,75 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 141,88 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 0,12 грн. згідно платіжного доручення № 1903 від 10.02.2010 року.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 11.05.2010 року.