Рішення № 9580425, 29.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" квітня 2010 р. Справа № 12/510

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача Гончарової Т.С. за довіреністю, відповідача не зявились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Херсон»про стягнення 14801 грн. 33 коп.,ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі усного договору поставки товару, 13780 грн. 80 коп. основного боргу за поставлений товар, 231 грн. 06 коп. 3% річних, 789 грн. 47 коп. неустойки, що разом складає 14801 грн. 33 коп., та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримала і просила суд задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, будучи належним чином повідомленим про дати, час і місце судових засідань, які були призначені на 10 годину 30 хвилин 16.04.2010 та на 12 годину 29.04.2010 року, явку свого представника в судові засідання не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

Згідно з видатковою накладною № РН-0000035 від 19.08.2009 року, податковою накладною № 35 від 19.08.2009 року позивач поставив відповідачу товар (вода Каховка) на загальну суму 13780 грн. 80 коп.

Письмова вимога позивача від 18.01.2010 року № 7/01-2010 про сплату заборгованості за поставлений товар відповідачем не виконана.

Наявність і розмір вищеназваного невиконаного грошового зобовязання відповідачем допустимими доказами не спростовано, навпаки, підтверджено актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2010 року.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що між сторонами виникли зобовязальні відносини, які ґрунтуються на фактичній поставці та використанні товару, здійснюваних без укладення письмового договору.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (зобовязань), зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання обовязку боржником не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобовязання відповідачем допустимими доказами не спростовано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобовязання не звільняє сторони від обовязку виконати зобовязання в натурі, порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно з ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення 3% річних відповідає ст. 625 ч. 2 ЦК України, проте її розрахунок позивачем здійснено неправильно, за розрахунком суду 3% річних складають 43 грн. 04 коп. і в такому розмірі підлягає задоволенню.

Згідно ст.ст. 546, 547, 549 ЦК України, ст. 199 ГК України, неустойка (пеня) є видом забезпечення виконання зобовязання, цей правочин повинен вчинятись у письмовій формі, наслідком недодержання письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання є нікчемність цього правочину.

Враховуючи попередній висновок про те, що спірні зобовязання ґрунтуються на фактичній поставці та використанні товару, здійснюваних без укладення письмового договору, суд вважає, що у позивача відсутня підстава вимагати виконання забезпечення зобовязання у виді сплати неустойки в розмірі 789 грн. 47 коп. і позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються частково.

На підставі статті 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній частині позову - державне мито в розмірі 138 грн. 24 коп. та 220 грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 358 грн. 65 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Скарлет-Херсон», інд. 18016, вул. Калініна, 63/1, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 34906813, р/р 26000301000308 в ВАТ “ВТБ Банк”, МФО 342003 на користь субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, юридична адреса: інд. 74800, АДРЕСА_1, фактична адреса: інд. 74800, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в КБ «ПриватБанк», МФО 352479, ідентифікаційний код НОМЕР_1 13780 грн. 80 коп. основного боргу, 43 грн. 04 коп. 3% річних, 358 грн. 65 коп. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення неустойки в розмірі 789 грн. 47 коп., 188 грн. 56 коп. 3 % річних та 25 грн. 36 коп. судових витрат відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов