Рішення № 9580407, 20.04.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2010 р.                                                   Справа №01/380

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Швидкої О.В., за участю представників сторін:

від позивача –Рогоза В.В. –представник за довіреністю,

від відповідача – представник не з’явився,

розглянувши в приміщенні господарського суду Черкаської області справу за позовом приватного підприємства “Спеціалізоване ремонтно –будівельне підприємство “Черкасиліфт”, м. Черкаси

до закритого акціонерного товариства “Уманська швейна фабрика”, м. Умань, Черкаської області

про стягнення 1939 грн. 47 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулось приватне підприємство „Спеціалізоване ремонтно - будівельне підприємство „Черкасиліфт” про стягнення з закритого акціонерного товариства “Уманська швейна фабрика” 1525 грн. 34 коп. заборгованості за виконані роботи та пені –414 грн. 13 коп., всього 1939 грн. 47 коп.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши доводи представника позивача, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 07 листопада 2007 року між закритим акціонерним товариством “Уманська швейна фабрика” (замовник) та приватним підприємством „Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Черкасиліфт” (виконавець) було укладено договір на надання послуг з технічного обслуговування ліфтів та виконання робіт з ремонту ліфтів за №12.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору виконавець зобов’язався надавати замовнику послуги з технічного обслуговування та виконувати роботи з ремонту ліфтів (місячні та квартальні ремонти) на об’єктах замовника згідно з договірними цінами, які є невід’ємними частинами цього договору.

Замовник зобов’язався оплатити виконавцеві зазначені послуги та ремонтні роботи в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені цим договором (п. 1.8. договору).

У грудні 2008 року позивач свої зобов’язання по виконанню робіт згідно предмету договору виконав повністю, про що було оформлено акт приймання наданих послуг з технічного обслуговування та виконання робіт з ремонту ліфтів за грудень 2008 року № 5012 (копія зазначеного акту знаходиться в матеріалах справи).

Відповідач в свою чергу зобов’язання по оплаті виконаних робіт не виконав.

Відповідно до п. 2.7. та п. 2.8. договору виконавець надає замовнику до 25 числа поточного місяця акти виконаних робіт з відміткою дати їх передачі. Замовник перевіряє правильність складання актів з додатками до договору, підписує їх, посвідчує печаткою, на протязі трьох днів з дня одержання, три примірники актів повертає виконавцю і до 10 числа наступного за звітним місяця, замовник сплачує на підставі підписаних актів виконаних робіт на розрахунковий рахунок вартість виконаних робіт, з урахуванням внесеного авансу, розмір якого визначений п. 2.6. договору.

Як вбачається з матеріалів справи, акт виконаних робіт за грудень 2008 року підписано обома сторонами договору. Отже, відповідач повинен був оплатити вартість виконаних робіт до 10 січня 2009 року за виконані роботи в грудні 2008 року.

Станом на день подання позову, відповідач має заборгованість перед позивачем за виконані роботи в розмірі 1525 грн. 34 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст.ст.33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за виконані роботи.

          Таким чином сума боргу в розмірі 1525 грн. 34 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 414 грн. 13 коп. пені за період з 11.09.2009 року по 10.03.2009 року, нараховану відповідно до умов п. 4.1. договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 року.

Відповідач під час розгляду даного спору наведені вище доводи позивача належними та допустимими доказами не спростував, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Уманська швейна фабрика” вул. Радянська, 14, м. Умань, Черкаської області, код 00310077, р/р 26000301885071 філія “Відділення Промінвестбанку м. Умань”, МФО 354381 на користь приватного підприємства „Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Черкасиліфт” вул. Ватутіна, 12/1, м. Черкаси, р/р 26001895971890 в Черкаській обласній філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 354013, код ЄДРПОУ 02774094 –1525 грн. 34 коп. - основного боргу, 414 грн. 13 коп. пені, 102 грн. 00 коп. витрат на сплату державного мита, та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз

Повний текст рішення суддею підписаний 27 квітня 2010 року