Ухвала суду № 95801965, 22.03.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4943/21

№ 1-кс/755/1358/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" березня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Нероді В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Резнік Л.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, українцю, із середньою освітою, не одруженому, офіційно не працюючому, пенсіонеру, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105040000655 від 03.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Смоліної К.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідча СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Резнік Л.О. звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 .

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Андрєєвим Я.А.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021105040000655 від 03.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, 02 березня 2021 року, приблизно о 13 годині 07 хвилин, зайшов до приміщення магазину «АТБ-маркет», який розташований за адресою: м. Київ, вул. М. Шептицького, 24. Та у цей час, у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих спонукань, підійшов до полиці, на якій представлено асортимент шоколаду, з якої взяв: шоколад ТМ «Milka» молочна з карамельною начинкою та шматочками печива «Орео», вагою 100 г, у кількості 10 одиниць, закупівельною вартістю 27 гривень 75 копійок за одиницю, сховав їх у внутрішні кишені куртки, в яку був одягнений, після цього, направився до виходу вказаного магазину. Завершивши свої злочинні дії, ОСОБА_1 , зберігаючи викрадене майно при собі, вийшов з магазину «АТБ-маркет», а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав матеріальної шкоди ТОВ «АТБ-маркет» у розмірі 277 гривень 50 копійок.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим та маючи непогашену у законному порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і повторно вчинив новий, умисний, корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, 27.02.2021 року, приблизно о 07 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 зайшов до магазину «АТБ-маркет», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 49 та вцей час, у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих спонукань, підійшов до полиці, на якій представлено асортимент шоколаду, з якої взяв: шоколад ТМ «Milka» молочна зі смаком чізкейку, полуниці та печивом, вагою 300 г, у кількості 3-х одиниць, закупівельною вартістю 71 гривня 58 копійок за одиницю, сховав їх до вмісту сумки, яка була в нього на правому плечі при собі. Після цього, направився до відділення кави та чаю, де перебуваючи у даному відділенні, ОСОБА_1 підійшов до полиці, на якій представлено асортимент шоколаду, з якої взяв: каву ТМ «Jacobs Monarch» розчинна сублімована, вагою 200 г у кількості 1-ї одиниці, закупівельною вартістю 166 гривень 50 копійок, яку в подальшому помістив до сумки, яка була у нього на плечі. Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел до кінця, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_1 , зберігаючи при собі вищезазначений товар, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії несуть таємний характер для покупців і працівників магазину, направився до виходу з приміщення магазину ТОВ «АТБ-маркет», де пройшовши через касову зону та не маючи на меті оплачувати за нього, вийшов із торгівельної зали вищевказаного магазину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав матеріальної шкоди ТОВ «АТБ-маркет» у розмірі 381 гривня 24 копійки.

19 березня 2021 року було винесено постанову про об`єднання матеріалів досудового розслідування.

19 березня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованого підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:протоколом проведеного огляду місця події;заявою про вчинення кримінального правопорушення;протоколами перегляду відеозаписів;протоколами допиту свідків;

Зокрема, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 , будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинив нетяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років; може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадження; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, не з`являтися за викликами до слідчого чи прокурора з метою затягування часу проведення досудового розслідування, що в свою чергу, може впливати на строки проведення досудового розслідування, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив злочин проти власності.

Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для тримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, доводять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Тому, саме такий запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що останній, будучи обізнаним із мірою покарання, яка йому загрожує у разі визнання його винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки є особою раніше неодноразово судимою, зокрема, за злочини проти власності та має не зняту й не погашену у встановленому законом порядку судимість, а тому, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. Крім того, прохала визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 прохав відмовити у задоволенні клопотання та не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки переховуватися не буде, а також має постійне місце проживання та реєстрації у м. Києві.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Судом було встановлено, що 03.03.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040000655 були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Клопотання слідчого погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Андрєєвим Я.А., оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідча обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчою виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

19 березня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185КК України, наявними доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021105040000655від 03.03.2021 року; протоколами прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.03.2021 року та 06.03.2021 року; протоколами огляду місця події від 02.03.2021 року та 06.03.2021 року; протоколами допиту свідка від 04.03.2021 року; протоколами перегляду цифрового запису від 02.03.2021 року та 12.03.2021 року; постановами про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 12.03.2021 року та 17.03.2021 року; рапортом працівника поліції від 06.03.2021 року; письмовими поясненнями від 06.03.2021 року; повідомленням про підозру у вчиненні злочину від 19.03.2021 року; протоколом допиту підозрюваного від 19.03.2021 року.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Слідчий суддя, також враховує, що за злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, зокрема, за злочини проти власності.

Вказані вище обставини, а також суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчої про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Резнік Л.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 19 травня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 45 400 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

ОСОБА_1 взяти під варту в залі суду.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: