Рішення № 95800786, 25.03.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.03.2021 Справа № 905/269/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Парахотіна Ю.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент», м.Запоріжжя, Запорізька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м.Курахове, Донецька область

про стягнення 3% річних у сумі 25003,00грн, інфляційних втрат у сумі 38544,78грн, всього 63547,78грн,

Представники учасників справи:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: представник не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент», м.Запоріжжя, Запорізька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м.Курахове, Донецька область, про стягнення 3% річних у сумі 25003,00грн, інфляційних втрат у сумі 38544,78грн, всього 63547,78грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю товару №1199-ВЭ від 27.12.2016 в частині своєчасного здійснення розрахунків за поставлений товар. Зазначає, що рішенням Господарського суду Донецької області від 20.10.2020 у справі №905/2339/19 з відповідача стягнуто суму основного боргу у розмірі 772080,00грн, 3% річних у розмірі 64410,51грн за період з 12.03.2017 по 20.12.2019, інфляційні втрати у сумі 194242,10грн за період з квітня 2017 по листопад 2019 та судовий збір в сумі 15460,99грн; дане рішення суду фактично було виконане в повному обсязі лише 13.01.2021.

Приймаючи позовну заяву до розгляду та відкриваючи провадження у справі, суд, виходячи з вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про розгляд даної справи як малозначної в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Висновок щодо визначення даної справи як малозначної зроблений судом з огляду на приписи п.1 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначені як малозначні.

Провадження у справі №905/269/21 відкрито ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.02.2021; ухвалою суду від 04.03.2021 відповідачу відмовлено у задоволенні заяви про розгляд справи №905/269/21 за правилами загального позовного провадження; призначено судове засідання у справі №905/269/21 на 25.03.2021.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач представника у судове засідання 25.03.2021 не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався; 25.03.2021 на електронну адресу суду з накладанням кваліфікованого електронного підпису від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті в даному судовому засіданні.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву згідно зі ст.178 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення судового засідання суд не вбачає з мотивів відсутності доведених поважних причин неявки відповідача/представника відповідача в засідання суду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

27.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (покупець) був укладений договір №1199-ВЭ, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар, зазначений у специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар, код ДК 016-2010: 20.59.5 Продукти хімічні різноманітні, 2016-2016 року виготовлення, в кількості, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією (п.1.1 договору).

Для закупівлі товару або його частини покупець має право ініціювати укладення відповідної угоди замовлення про поставку товару згідно форми, погодженої сторонами у додатку №1 до цього договору, а постачальник протягом строку, передбаченого у п. 6.3.4 договору зобов`язаний підписати та направити покупцю екземпляр підписаної угоди-замовлення про поставку товару (п.1.7 договору).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору ціна на товар, що поставляється, вказується в специфікації (п.1.1 цього договору) та є незмінною протягом строку дії цього договору, крім випадків, встановлених діючим законодавством України. Сума цього договору становить 781920,00грн. у тому числі ПДВ 130320,00грн.

Строк поставки товару: протягом 60 календарних днів з дати укладення сторонами відповідної двосторонньої письмової угоди-замовлення про поставку товару по формі, погодженій сторонами у додатку №1 до договору (п.5.1 договору).

Згідно з п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару протягом 5 робочих днів з 60-го календарного дня з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, також документів, передбачених розділом 5 цього договору.

Договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань (п.11.1 договору).

На виконання п.1.7 договору сторони підписали угоду замовлення від 27.12.2016, у п.1 якої узгодили поставку товару на загальну суму 772080,00грн. Поставка товару виконується на умовах DDP згідно з Правилами «Інкотермс» у редакції 2010 року у місце призначення поставки товару: 85612, м. Курахове, вул. енергетиків, 34, Мар`їнський район, Донецька область, склад ТОВ «ДТЕК Східенерго».

У виконання договору №1199-ВЭ про закупівлю товару від 27.12.2016, угоди-замовлення про поставку товару від 27.12.2016 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 772080,00грн за видатковою накладною №РН-0001741 від 03.01.2017 на суму 772080,00грн з ПДВ. Вказаний товар був прийнятий уповноваженим представником відповідача, який діяв на підставі наряду на отримання ТМЦ №1.053 від 29.12.2016.

Як пояснено позивачем, з огляду на невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати за поставлений товар за договором №1199-ВЭ від 27.12.2016 рішенням Господарського суду Донецької області від 20.10.2020 у справі №905/2339/19 були частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» на користь позивача суму основного боргу у розмірі 772080,00грн, 3% річних у розмірі 64410,51грн за період з 12.03.2017 по 20.12.2019, інфляційні втрати у сумі 194242,10грн за період з квітня 2017 по листопад 2019 та судовий збір в сумі 15460,99грн. Вказане рішення Господарського суду набрало законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України 11.12.2020.

На виконання рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2020 у справі №905/2339/19 видано наказ №905/2339/19 від 22.12.2020 про примусове виконання рішення.

Як зазначено позивачем, заборгованість за договором №1199-ВЭ від 27.12.2016, 3% річних, інфляційні втрати та судовий збір, які присуджені до стягнення рішенням Господарського суду Донецької області від 20.10.2020 у справі №905/2339/19 були сплачені відповідачем 13.01.2021, що підтверджується платіжним дорученням №5202 від 13.01.2021 на суму 1046193,60грн.

Враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині погашення заборгованості у розмірі 772080,00грн, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за період з 21.12.2019 по 12.01.2021 у сумі 25003,00грн та інфляційні втрати за період січень 2020 - грудень 2020 у сумі 38544,78грн.

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до приписів ч.1 ст.626 ст.11 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

За змістом ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було зазначено, факт порушення з боку відповідача умов договору про закупівлю товару №1199-ВЭ від 27.12.2016 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар у встановлений п.4.1 договору №1199-ВЭ від 27.12.2016 строк, встановлений рішенням Господарського суду Донецької області від 20.10.2020 у справі №905/2339/19, має преюдиціальне значення. Само по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України сум. Отже з огляду на наявний факт порушення з боку відповідача умов договору №1199-ВЭ від 27.12.2016 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар у встановлений п.4.1 договору №1199-ВЭ від 27.12.2016 строк - протягом 5 робочих днів з 60-го календарного дня з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку, а саме до 11.03.2017 включно, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання, що відбулось 13.01.2021.

За результатами здійсненої перевірки розрахунку 3% річних за заявлений позивачем період з 21.12.2019 по 12.01.2021, судом встановлено, що розрахунок позивача є методологічно та арифметично правильним та відповідає фактичним обставинам справи, за розрахунком позивача та суду належним розміром 3% річних за заявлений період є 24622,00грн, отже позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 25003,00грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 24622,00грн.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат за період січень 2020 - грудень 2020, суд встановив, що розрахунок позивача є методологічно та арифметично правильним та відповідає фактичним обставинам справи, отже, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 38544,78грн підлягають задоволенню як правомірно заявлені.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог за приписами п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших судових витрат до розподілу за наслідком розгляду справи сторонами не заявлено.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, б.34, код ЄДРПОУ 31831942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (69034, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Цимлянська, б.29-А, код ЄДРПОУ 34155997) 3% річних у сумі 24622,00грн, інфляційні втрати у сумі 38544,78грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2256,39грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 25.03.2021 складено та підписано повний текст рішення.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова