Ухвала суду № 95799397, 25.03.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/344/21

1-кп/465/1026/21

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

25.03.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Марків Ю.С.

секретаря судового засідання Чапля В.С.,

прокурора Петльований Д.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Волкуна О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020140080001626 від 28.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

в провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020140080001626 від 28.10.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміну дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 (шістдесят) днів, мотивуючи таке тим, що 27.10.2020 року близько 17:30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Героїв УПА, 80 у м. Львові, під час конфлікту з ОСОБА_2 , маючи умисел на заподіяння смерті останньому, умисно наніс ОСОБА_2 декілька ударів ножем, чим спричинив наступні тілесні ушкодження: проникаючу колото-різану рану грудної клітки зліва з пошкодженням перикарду та лівого шлуночка серця, проникаючу колото-різану рану грудної клітки справа з пошкодженням правого купола діафрагми та правої долі печінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення; не проникаюче поранення в паховій ділянці справа, множинні не проникаючі колото-різані рани грудної клітки зліва, різану рану верхньої-середньої третини лівого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для позбавлення життя ОСОБА_2 , однак злочин не був закінчений, оскільки його дії були припинені потерпілим.

28.10.2020 року ОСОБА_1 затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Обґрунтованість підозри останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину в ході досудового розслідування прокурор підтверджує наступними доказами, отриманими у встановленому КПК України порядку, а саме: протоколами огляду місця події від 27.10.2020, де виявлено одяг ОСОБА_2 та речі зі слідами речовини бурого кольору, протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208-211 КПК, де виявлено його одяг зі слідами речовини бурого кольору, показаннями підозрюваного ОСОБА_1 про обставини вчинення кримінального правопорушення, протоколом слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_1 , під час якого він відтворив обстановку подій та змоделював механізм нанесення ударів потерпілому ОСОБА_2 , показаннями свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про обставини вчинення кримінального правопорушення, протоколом слідчого експерименту із свідком ОСОБА_3 , під час якого він відтворив обстановку подій, які мали місце 27.10.2020, показаннями потерпілого ОСОБА_2 про обставини вчинення кримінального правопорушення відносно нього, протоколом пред`явлення особи для впізнання, під час якого свідок ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_4 як особу, яка 27.10.2020 придбала ніж, протоколами пред`явлення особи для впізнання, під час якого свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , впізнали ОСОБА_1 , як особу, яка брала участь у бійці 27.10.2020 по АДРЕСА_1 , висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_2 № 282/20 від 16.11.2020, згідно з яким у ОСОБА_2 , виявлено наступні тілесні ушкодження: проникаючу колото-різану рану грудної клітки зліва з пошкодженням перикарду та лівого шлуночка серця, проникаючу колото-різану рану грудної клітки справа з пошкодженням правого купола діафрагми та правої долі печінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення, непроникаюче поранення в паховій ділянці справа, множинні непроникаючі колото-різані рани грудної клітки зліва, різану рану верхньо-середньої третини лівого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, інші матеріали кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, прокурор вважає, що зібрані в ході досудового розслідування докази у їх сукупності дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 обґрунтованою.

Відтак, з урахуванням викладених ризиків та обгрунтованої підозри, а також особи обвинуваченого, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів не в змозі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку останнього. Обмеження конституційних прав обвинуваченого ОСОБА_1 , на його думку, є виправданими, оскільки останній обвинувачується у вчиненні замаху на особливо тяжкий злочин.

Пунктом 20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України передбачено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане ним клопотання, зазначив, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може ухилятись від явки до суду, а також впливати на свідків, однією з яких зокрема є його співмешканка. Окрім цього пояснив, що обвинувачений ОСОБА_1 після вчинення ним злочину не надав допомоги потерпілому та покинув місце вчинення злочину.

Захисник у судовому засіданні заперечив щодо задоволення поданого клопотання, як і заперечив щодо наявності зазначених прокурором ризиків, просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту враховуючи те, що останній офіційно працевлаштований, проживає разом з матір`ю, не переховувався від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього, захисник просив звернути увагу на те, що відповідно до положень КПК України суд під час підготовчого судового засідання може обрати або змінити запобіжний захід, однак не продовжувати його дію.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, просив застосувати до нього домашній арешт. Щодо тверджень прокурора про те, що він покинув місце вчинення злочину заперечив, пояснивши, що потерпілий сів у транспортний засіб та поїхав з місця інциденту в невідомому напрямку, а співмешканка проживає зараз окремо.

Вислухавши доводи сторін щодо вказаного вище питання, суд дійшов до наступного висновку.

29.10.2020 за ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено відповідною ухвалою Галицького районного суду м. Львова до 28.01.2021, а також ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 27.01.2021 року - до 27.03.2021 року.

Як слідує зі змісту ст. 199 КПК України, суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні такого запобіжного заходу, не зменшилися.

Так, при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 27.10.2020 (приміщення оглядового кабінету КНП ЛШМД), де виявлено та вилучено одяг ОСОБА_2 із слідами речовини бурого кольору; протоколом огляду місця події від 27.10.2020 (автомобіля ОСОБА_2 ), де виявлено та вилучено речі з речовиною бурого кольору та плями речовини бурого кольору; протоколом затримання ОСОБА_1 , в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, де під час особистого обшуку вилучено його одяг підозрюваного із слідами речовини бурого кольору; показаннями підозрюваного ОСОБА_1 про обставини вчинення кримінального правопорушення; протоколом слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_1 , під час якого він відтворив обстановку подій та змоделював механізм нанесення ударів потерпілому ОСОБА_2 ; показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про обставини вчинення кримінального правопорушення; протоколом слідчого експерименту із свідком ОСОБА_3 , під час якого він відтворив обстановку подій, які мали місце 27.10.2020 по вул. Героїв УПА, 80 у м. Львові; показаннями потерпілого ОСОБА_2 про обставини вчинення кримінального правопорушення відносно нього; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, під час чого ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_4 , як особу, яка 27.10.2020 придбала ніж; протоколами пред`явлення особи для впізнання, під час чого свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 впізнали ОСОБА_1 , як особу, яка брала участь у бійці 27.10.2020 по АДРЕСА_1 ; висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_2 № 282/20 від 16.11.2020, згідно з яким у ОСОБА_2 виявлено наступні тілесні ушкодження: проникаючу колото-різану рану грудної клітки зліва з пошкодженням перикарду та лівого шлуночка серця, проникаючу колото-різану рану грудної клітки справа з пошкодженням правого купола діафрагми та правої долі печінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення; не проникаюче поранення в паховій ділянці справа, множинні не проникаючі колото-різані рани грудної клітки зліва, різану рану верхньої-середньої третини лівого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я; іншими матеріалами кримінального провадження.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із того, що суд може обгрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які були отримані безпосередньо під час судового засідання або отриманих у порядку ст.225 КПК України. За таких обставин ризик вливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду.

У сукупності вищевказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме про наявність високого ступеню ймовірності того, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватися від суду з метою уникнути покарання, що йому загрожує у разі доведення винуватості в інкримінованих йому злочинах та впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Окрім цього, суд не може надати оцінку доводам захисника та обвинуваченого щодо його проживання разом з матір`ю, офіційного працевлаштування, оскільки жодних доказів на підтвердження цього стороною захисту суду не надано.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому є всі підстави вважати, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання та продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є актуальними та не відпали. Так, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та переховуватись від суду. До того ж, крім наявності зазначених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд також враховує особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, стадію розгляду кримінального провадження.

Станом на теперішній час обставини, враховані судом при вирішенні питання про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою раніше, не зникли. Відповідно, вказані вище ризики не зменшилися.

Таким чином, під час розгляду вказаного питання судом встановлено існування ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку його тримання під вартою.

Разом з тим, суд не бере до уваги покликання захисника на те, що суд під час підготовчого судового засідання може лише обрати або змінити запобіжний захід, однак не продовжувати його, оскільки ч.3 ст.331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи об`єктивні обставини неможливості завершення розгляду справи в даному судовому засіданні та зважаючи на те, що ризики, які були встановлені в ухвалах суду при обранні та продовженні застосування запобіжного заходу не змінились та надалі є об`єктивними, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 194, 199, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», до 60 днів, тобто до 23.05.2021 року включно, без визначення розміру застави.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що згідно Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 №4-р/2019 вони вправі оскаржити дану ухвалу суду до Львівського апеляційного суду.

Суддя Марків Ю.С.