Постанова № 95799374, 16.03.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/416/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., з участю представника Галицької митниці Держмитслужби Лубоцького Б.І., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Фомічова І.О., в режимі відеоконференції, розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – Одеська обл., місце проживання: АДРЕСА_1 (зі слів громадянина). Паспорт НОМЕР_1 , виданий 22.10.2019, орган, що видав – 5101, -

за ч.6 ст.481 Митного Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

згідно протоколу про порушення митних правил, 10.12.2020 року о, 04 годині 27 хвилин в зону митного контролю у напрямку «виїзд з України» м/п «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби в`їхав автобус марки «Neoplan», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 . Для здійснення митного контролю та митного оформлення вищевказаного транспортного засобу, який вивозився за межі митної території України, водієм було надано технічний паспорт, контрольний талон для проходження по «червоному коридору», Дозвіл на міжнародні регулярні перевезення пасажирів БВ №005343 від 04.12.2018 року та закордонні паспорти водіїв та пасажирів, які слідували вказаним автобусом. У ході здійснення митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення інформації про нього до АСМО «Інспектор» та згідно інформації, яка міститься для автомобільного сполучення» ЄАІС ДМСУ, було встановлено, що водій даного автобуса – ОСОБА_1 03.02.2020 року ввіз на територію України через пункт пропуску «Устилуг – Зосин» митний пост «Устилуг», транспортний засіб, н.з. « НОМЕР_3 » (країна реєстрації Республіка Польща), кузов НОМЕР_4 , в режимі «тимчасового ввезення до 20 днів».

10.12.2020 року в пункті пропуску п/п «Рава Руська» Галицької митниці Держмитслужби, під час опитування, гр. ОСОБА_1 повідомив про звернення в Одеську митницю директора фірми-перевізника Ірини Лемиш: «Звернення громадянина щодо неможливості своєчасного вивезення за межі митної території України транспортного засобу марки «Neoplan» №516, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , р.н. НОМЕР_5 . Згідно наявної в АСМО Інспектор інформації в розділі «Заяви підприємств/осіб» до зазначеного вище звернення жодних підтверджуючих документів долучено не було, а також під час перетину кордону на «виїзд з України» 10.12.2020 року жодних підтверджуючих документів про обставини події (аварії або дії обставин непереборної сили), місцезнаходження товарів і транспортного засобу водій автобуса ОСОБА_1 не надав.

Відповідно до даних програмно-інформаційного комплексу «Інспектор» та єдиної автоматизованої інформаційної системи ЄАІС з митної території України, станом на 10.12.2020 року не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства, не поміщений. На момент перетину кордону, документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених ст.460 МК України, зазначеною особою подано не було.

Нормою ст.108 МК України визначено, що строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

Таким чином, гр. ОСОБА_1 перевищив встановлений Митним кодексом України строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу, що перебуває під митним контролем більше, ніж тридцять діб.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Фомічов І.О. в судовому засіданні в режимі відеоконференції факт вчинення ОСОБА_1 заперечив. Крім того, 29.01.2021 року скерував на електронну адресу суду письмові пояснення, в яких зазначив про те, що в протоколі ОСОБА_1 зауважив, що з протоколом не згідний, оскільки заперечує те, що йому було встановлено строк тимчасового ввезення на територію України саме у 20 діб та що такий строк йому було повідомлено. Згідно ч.ч.1,2 ст.108 МК України, строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення. Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється органом доходів і зборів з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені. Тобто, строк тимчасового ввезення транспортного засобу, який було ввезено ОСОБА_1 , зафіксовано лише у відомчому програмному комплексі, доступу до якого ОСОБА_1 не мав. Про наявність інших документів, в яких містилась інформація про обізнаність ОСОБА_1 про строк вивезення транспортного засобу за межі України, який був визначений (встановлений) органом доходів і зборів, не відомо.

Представник Галицької митниці Держмитслужби в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, покликаючись на матеріали справи.

Заслухавши представника Галицької митниці Держмитслужби, адвоката Фомічова І.О., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Частиною 6 ст.481 МК України передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

За вчинення правопорушення передбаченого ч.6 ст.481 МК України передбачено адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України,порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до вимог ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеномузаконом порядкувстановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні таінші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.

Згідно ч.1 ст.380 Митного кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Частиною 2 статті 380 Митного кодексу України визначено, що транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами.

Частиною 5 статті 380 Митного кодексу України визначено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Відповідно до п.2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657 обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Статтею 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.

Одночасно, обставин, передбачених ст.460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст.481 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлено, як і не встановлено дії обставин непереборної сили, які стали причиною пропуску строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу, н.з. « НОМЕР_3 » (країна реєстрації Республіка Польща), кузов НОМЕР_4 .

З огляду на наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, а саме: останній перевищив строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, що підтверджується даними,що містяться у протоколі про порушення митних правил, службовими записками, доповідною запискою, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Таким чином, аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України доведена повністю.

З матеріалів справи, не вбачається, що ОСОБА_1 звертався до митного органу із повідомлення про дії обставин непереборної сили у зв`язку з якими він не міг прибути до митного органу. Доводи про те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про строк вивезення транспортного засобу за межі України спростовуються наявними в матеріалах справи витягами з диспетчера ЗМК.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи даних про доходи порушника та можливість виконати ним покарання у виді штрафу,суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, тобто в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії.

У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Так, ст. 40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 гривень.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 481, 486, 527, 528 МК України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України та накласти на нього стягнення - у виді конфіскації транспортного засобу н.з. « НОМЕР_3 » (країна реєстрації Республіка Польща), кузов НОМЕР_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 454,00 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Х.М. Мисько