Рішення № 95797530, 25.03.2021, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/70/21

Провадження №2/731/77/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року смт Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Трохименко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Варвинська лікарня» Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2021 року до суду звернувся заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури Дятел В.С. в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Варвинська лікарня» Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_1 з позовом про відшкодування на користь місцевого бюджету витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. Зазначеним вироком встановлено, що 16 вересня 2020 року ОСОБА_1 умисно наніс один удар кулаком працівникові правоохоронних органів ОСОБА_2 , в результаті чого останній отримав легке тілесне ушкодження. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 у період з 16 вересня 2020 року до 21 вересня 2020 року (6 ліжко-днів) перебував на лікуванні в КНП «Варвинська лікарня». На лікування потерпілого від кримінального правопорушення державою затрачено кошти у сумі 1 390,20 грн.

Зважаючи на те, що посадові особи КНП «Варвинська лікарня» не здійснили заходів щодо стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, а відповідач не відшкодував вказані витрати в добровільному порядку, прокурор просить стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення у сумі 1 390, 20 грн.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 03 березня 2021 року цивільну справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду на 25 березня 2021 року.

25 березня 2021 року, до початку розгляду справи по суті, з Прилуцької окружної прокуратури надійшло клопотання про зміну найменування органу прокуратури у зв`язку з реорганізацією місцевих прокуратур в окружні, у якому просили змінити найменування «Прилуцька місцева прокуратура» на «Прилуцька окружна прокуратура» (а.с. 39-40).

Протокольною ухвалою суду від 25 березня 2021 року вказане клопотання задоволено.

Прокурор Прилуцької окружної прокуратури Пуць Т.М. у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с. 38).

Комунальне некомерційне підприємство «Варвинська лікарня» Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області свого представника в судове засідання не направило, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 32).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, зважаючи на що просив стягнути з нього 50% судового збору (а.с. 36).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2020 року, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, і призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки (а.с. 10-11).

Відповідно до зазначеного вироку ОСОБА_1 засуджений за те, що умисно наніс один удар кулаком працівникові правоохоронних органів ОСОБА_2 , в результаті чого останній отримав легке тілесне ушкодження.

Внаслідок отриманих ушкоджень ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Варвинська лікарня» у період часу з 16 вересня 2020 року до 21 вересня 2020 року (6 ліжко-днів).

При цьому за підрахунками лікарні вартість одного ліжко-дня становить 231,70 грн, а сума витрат на лікування хворого за 6 днів складає 1 390,20 грн (231,70 х 6) (а.с. 13).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як передбачає ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до п. 3 Постанови № 11 Пленуму Верховного суду України від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно зі ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З`ясувавши всі обставини по справі, зважаючи на те, що вина відповідача ОСОБА_1 у заподіянні потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень є доведеною та доказуванню не підлягає, а позивачем підтверджені витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, що не було спростовано відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Оскільки, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача. Разом з тим, зважаючи на положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України в частині повернення 50% суми судового збору при визнанні позову відповідачем, суд дійшов висновку, що потрібно стягнути з відповідача на користь держави 50 відсотків судового збору, передбаченого п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір», що становить 1 135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

На підставі наведеного, керуючись ст. 141, 142, 206, 247, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву прокурора Прилуцької окружної прокуратури (код ЄДРПОУ Чернігівської обласної прокуратури 02910114, юридична адреса Прилуцької окружної прокуратури: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. 1-го Травня, 50-а) в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Варвинська лікарня» Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02006194, юридична адреса: 17600, смт Варва Чернігівської області, вул. 9 Травня, б. 2А) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету (р/р UA238201720344370001000026103 в ДКСУ м. Київ, МФО 853592, код ЄДРПОУ 02006194) витрати, понесені Комунальним некомерційним підприємством «Варвинська лікарня» Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 1 390 (одна тисяча триста дев`яносто) гривень 20 копійок.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1 135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд Чернігівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко