Рішення № 95796809, 24.03.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/7147/20

н/п 2/766/3698/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

24.03.2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Войцеховської Я.В.

при секретарі Кобець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця, -

в с т а н о в и в :

АТ КБ «Приватбанк», в особі свого представника Савіхіної А.М. звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області, з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 04.01.2012 р. у розмірі 6688,77 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 04.01.2012 року ОСОБА_2 шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг отримала кредит у розмірі 3 000 грн. у виді встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок. Остання підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами банку» складає між нею і банком Договір. 18.06.2018р. позичальник померла. Спадкоємцем, який постійно проживав зі спадкодавцем є відповідач по справі. Станом на день смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором становить 6688,77 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в зазначеній сумі. Банк на виконання ч.2 ст.1281 ЦК України 07.12.2018 року направив до Першої Херсонської державної нотаріальної контори претензію кредитора. 20.06.2019 року від нотконтори отримана відповідь, в якій зазначалося, що із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори спадкоємці не звертались та спадкова справа була заведена на підставі претензій АТ КБ «Приватбанк». Відповідач є спадкоємцем, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. На підставі наведеного, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.06.2020 року прийнято до провадження справу за вищезазначеним позовом та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.12.2020 року витребувано докази по справі.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання. Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст.223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

04.01.2012 ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» з Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. В заяві зазначено, що вона погоджується з тим, що дана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним і банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до зазначеного вище договору остання отримала кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

18.06.2018 року позичальник ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 18.06.2018р. Дніпровським районним у м.Херсоні відділом РАЦС Головного ТУЮ у Херсонській області. Заборгованість за кредитом залишилась не сплаченою.

Згідно з ст.608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За приписами ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Відповідно до ч.2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.

З копії спадкової справи , наданої Завідувачем Першої Херсонської державної нотаріальної контори вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі претензії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заведена спадкова справа 724/2018 . Відомості щодо спадкоємців відсутні, що свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 не видавалося. Відсутні заяви спадкоємців померлої про прийняття чи відмову від спадщини.

За твердження представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де адресою їхньої реєстрації зазначено: АДРЕСА_1 .

30.09.2019 до спадкоємця ОСОБА_1 , позивачем було направлено лист-претензію, згідно яких АТ КБ «ПРИВАТБАНК» пред`явив свої вимоги, але жодних дій не було виконано.

Порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст.ст.1281,1282 ЦК України.

У зв`язку зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей1281,1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

За положеннями ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Виходячи із наведеного, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора, судом підлягає встановленню, яке саме майно спадкоємець отримав у спадщину та яка його вартість.

Згідно постанови ВС у справі № №640/6274/16-ц від 18 вересня 2019 року при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в чч.2 та 3 ст.1282 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків на підставі ч.4 ст.1281 ЦК кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених у ст.1282 ЦК, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК.

Таким чином, АТ КБ «Приватбанк» як позивач, зобов`язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлого, прийняв після нього спадщину та вартість успадкованого майна.

У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 року роз`яснено, що з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника, за умови прийняття спадщини, є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.

Також позивач у своєму позові вказує на те, що спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач ОСОБА_1 , але сам факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме він є спадкоємцями та прийняв після померлого спадщину.

Тому суд вважає недоведеними твердження позивача про те, що відповідач постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та має обов`язок щодо погашення заборгованості як спадкоємець померлого.

Позивач не надав суду доказів, які підтверджують, яке саме майно прийняв у спадок відповідач та яка його вартість, що унеможливлює стягнення з нього заявлених позивачем грошових коштів.

Звертаючись із позовом до відповідача, як до спадкоємця, позивач мав довести, що спадкоємцем всього отриманого у спадщину майна є саме відповідач.

Вказане відповідає висновку Верховного Суду, що висловлений у його постанові від 28 листопада 2018 року, у справі № 332/2936/16-ц.

Позивач не надав доказів на підтвердження того, що спадкодавцю за життя взагалі належало будь-яке рухоме чи нерухоме майно, яке могло бути успадковане, за рахунок, чи у межах вартості якого, можуть бути задоволені вимоги кредитора.

Відповідно матеріалів спадкової справи, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори спадкоємці не звертались та спадкова справа була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 76, ч. 2 ст 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд звертає увагу на процесуальний обов`язок позивача вчасно надавати до суду першої інстанції належні і допустимі докази, що передбачено ст. 83 ЦПК України. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу, ч. 4 ст. 83 ЦПК України.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, відсутні підстави для стягнення боргу за кредитом спадкодавця, а тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати по справі, відповідно до ст. 141 КПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1054, 1216, 1218, 1268, 1269, 1270, 1281, 1282, ЦК України суд, ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 274- 279, 280-281, 353,354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенніпозовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця - відмовити повністю.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Я.В.Войцеховська

Повний текст рішення складено 24.03.2021р.